Анотація до роботи:

Грищенко Р.Є. Удосконалення технології вирощування гречки в умовах північного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена питанням удосконалення технології вирощування гречки за рахунок з’ясування ролі мінеральної і органо-мінеральної систем удобрення, визначення ефективності підживлення рослин азотними добривами та терміну їх проведення, розроблення оптимальної моделі агроценозу для детермінантних сортів гречки. Встановлено, що ефективність добрив зростає за мінеральної системи удобрення при рядковому їх внесенні в дозах N_15-20Р_15-20К_15-20 кг/га одночасно з сівбою гречки з наступним підживленням рослин азотними добривами в дозах N_15-20 кг/га.; за органо-мінеральної системи – тільки в підживлення рослин азотними добривами. Найоптимальніші строки проведення підживлення рослин азотними добривами у фазі цвітіння-початок плодоутворення (ІХ етап органогенезу). При цьому врожайність гречки зростає від 20,8 до 26,0 ц/га, а окупність мінеральних добрив зерном – від 3,1 до 25,0 зернових одиниць. Встановлено, що детермінантні сорти гречки типу Крупинка доцільно висівати за ширини міжрядь 30 см і норми висіву 4,5 млн.шт/га схожих зерен. Урожайність при цьому щодо рекомендованого варіанту (ширина міжрядь 45 см і норма висіву 2,5 млн.шт/га) – зростає на 6,1 ц/га. Досліджено вплив добрив, ширини міжрядь і норм висіву сортів гречки з різною архітектонікою стебла на фізіологічні, морфофізіологічні особливості, формування продуктивності та якості зерна.

1. У дисертації узагальнені експериментальні дані та сформульовано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні ролі різних технологічних факторів та вдосконалені технології підвищення продуктивності посівів гречки за рахунок введення в технологічний процес значно нижчих доз мінеральних добрив у періоди найбільшої в них потреби, що забезпечує зниження хімічного навантаження технології, а також оптимальної ширини міжрядь та норм висіву для детермінантних сортів гречки, що забезпечують отримання високої врожайності і здешевлення на цій основі виробництва екологічно чистого зерна, придатного для дитячого та лікувально-профілактичного харчування.

2. Ступінь впливу технологічних заходів на реалізацію генетичного потенціалу гречки значною мірою визначалися погодними умовами в період вегетації, зокрема температурним режимом, сумою опадів та відносною вологістю повітря. Добрива в сприятливі роки порівняно з несприятливими (1986,1992,1999) забезпечували прирости зерна на 24-25%.

3. За мінеральної та органо-мінеральної системи удобрення добрива, внесені під гречку, забезпечували вищу інтенсивність продукційного процесу, що виявляється у збільшенні висоти рослин на 10-12%, накопиченні сухої речовини на 9-10%, формуванні площі асиміляційного апарату на 30-40%. За всіх систем удобрення гречки максимальні показники сформувались за внесення добрив в основне та в підживлення в дозах N₄₅Р_45-60К_45-60 + N₁₅ і спричиняли посилення ростових процесів на шкоду плодоутворенню.

4. Під впливом добрив змінюється вміст основних елементів живлення в рослинах. За мінеральної системи удобрення в рослинах гречки у фазі бутонізації вищі рівні азоту на 0,40%, фосфору на 0,37%, калію на 0,38% забезпечили відповідно нижчі дози добрив внесені в рядки (N₁₅Р₁₅К₁₅) та N₁₅ в підживлення, порівняно з добривами внесеними в основне в дозах N₃₀Р₆₀К₆₀ + N₁₅. За органо-мінеральної системи більше надходження елементів живлення забезпечили добрива, внесені під попередник гречки (30 т/га гною + N₆₀Р₇₅К₁₂₀) і знаходились в межах – азоту 3,33%, фосфору 1,23%, калію 4,95%. У фазі плодоутворення за обох систем удобрення вміст елементів у вегетативних органах гречки знижується вдвічі за рахунок їх накопичення у генеративних органах.

5. Інтегрована продуктивність фотосинтезу та питома зернова продуктивність за мінеральної системи удобрення зростала за внесення мінеральних добрив у рядки та в рядки з підживленням до рівнів 2,57-2,58 г/дм² та 1,0-1,03 г/дм², що більше на 18% порівняно з внесеними добривами в основне в дозах N₃₀Р₆₀К₆₀+N₁₅. За органо-мінеральної системи удобрення вищі показники роботи асиміляційного апарату забезпечували добрива внесені під попередник гречки в дозах 30 т/га гною + N₆₀Р₇₅К₁₂₀ – 2,94-2,93 та 1,10-1,17 г/дм² відповідно. При застосуванні вторинної рослинної продукції інтегрована продуктивність фотосинтезу на 0,04 г/дм² була вища на мінеральному фоні, а питома зернова продуктивність на 0,05 г/дм², на фоні з подрібненою соломою за внесення азотних добрив (N₂₀) у підживлення.

6. Основними структурними елементами, які в найбільшій мірі визначають рівень урожайності гречки є кількість і маса виповнених зерен з рослини. За мінеральної, органо-мінеральної системи удобрення при внесенні мінеральних добрив в рядки та підживлення рослин, коефіцієнт кореляції даних показників із урожайністю становив 0,93-0,94, що свідчить про тісну кореляційну залежність.

7. Удобрення гречки за всіх досліджуваних систем забезпечувало приріст зерна на 2,0-3,0 ц/га при контролі (без добрив) –17,7-20,9 ц/га. Вищі рівні урожайності (22,1-23,3 ц/га) отримані при застосуванні мінеральних добрив внесених в рядки та в підживлення рослин (N₁₅Р₁₅К₁₅ та N₁₅+N₁₅), що на 2,0-3,5 ц/га більше по відношенню до основного внесення в дозах (N₄₅Р₆₀К₆₀). При цьому окупність мінеральних добрив зерном за мінеральної системи зростала з 3,0 до 5,0, за органо-мінеральної з 2,1 до 7,5 зернових одиниць на кг добрив.

8. Встановлено, що найкращим періодом підживлення рослин азотними добривами є ІХ етап органогенезу (фаза цвітіння - початок плодоутворення). Проведення підживлень в цей термін, порівняно з традиційною технологією, забезпечує приріст зерна гречки на 25% - з 20,8 до 26,0 ц/га. Окупність мінеральних добрив зерном зростає з 3,1 до 25,0 зернових одиниць.

9. Оптимальною моделлю агроценозу, що забезпечує кращу освітленість рослин гречки і прирости зерна від добрив на 2,0 ц/га гілчато-розлогого сорту Астра (при урожайності на контролі 25,3 ц/га), детермінантного сорту Крупинка на 6,1 ц/га (при контролі 24,1 ц/га) є сівба на ширину міжрядь 30 см з нормами висіву для сорту Астра 2,5, для сорту Крупинка – 4,5 млн.шт./га схожих насінин.

10. Внесення мінеральних добрив в рядки та підживлення за різних систем удобрення обумовило отримання зерна високої якості. Вміст білка в зерні гречки становив 11,22-11,64%, жиру – 3,20-3,24 , рівень важких металів в 2-3 рази нижчий від гранично допустимої концентрації. Зерно з такими біохімічними, технологічними властивостями згідно ГОСТу придатне для виробництва продуктів дитячого та лікувально-профілактичного харчування.

11. Найвищий умовно чистий прибуток (1060-1173 грн/га), найнижчу собівартість (15,13-17,64 грн.за 1 ц зерна) при рентабельності 224-295% забезпечує внесення мінеральних добрив в рядки в дозах N₁₅Р₁₅К₁₅ та N₁₅ в підживлення. За основного внесення мінеральних добрив в дозах N₄₅Р₆₀К₆₀ збільшуються витрати від 452 до 721 грн/га, підвищуючи собівартість зерна в 1,5 рази ( з 21,22 до 36,78 грн.). Сівба гречки за ширини міжрядь 30 см і норми висіву 2,5 млн.шт/га сорту Астра забезпечує вищий на 122 грн/га прибуток, а собівартість зерна при цьому зменшується на 1,17 грн/ц; у сорту Крупинка за норми висіву 4,5 млн.шт.схожих насінин/га умовно чистий прибуток до традиційної ширини міжрядь (на 45 см) зростає на 317 грн. при собівартості зерна (18,96-20,72 грн/ц)

12. Мінеральні добрива внесені в рядки при сівбі гречки за обох систем удобрення забезпечують вихід енергії на рівні 35507-39675 МДж, а посів гречки за ширини міжрядь 30 см – 50343 МДж. Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) при застосуванні низьких доз добрив зростає з 2,49 до 3,45. Проведений економічний та енергетичний аналіз досліджуваних систем добрив показав, що найбільш рентабельним є вирощування гречки в сівозміні за мінеральної системи удобрення. Внесення під гречку вторинної рослинної продукції у вигляді подрібненої соломи озимої пшениці призводить до збільшення енерговитрат.

Публікації автора:

1. Грищенко Р.Є. Технологія вирощування екологічно чистого зерна гречки. //3б. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.: -1997.-Вип.1.-С.109-111.

2. Грищенко Р.Є., Любченко С.Є. Вплив ширини міжрядь та норм висіву на продуктивність сортів гречки з різною архітектонікою стебла.//Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. -К-Подільський.- 2001.- Вип.9.- С.129-131.

3. Грищенко Р.Є. Продуктивність фотосинтезу сортів гречки з різною архітектонікою стебла. //Зб. наук.праць Інституту землеробства УААН.– 2002. Вип.3-4. -С.143-146

4. Овсійчук О.С., Грищенко Р.Є. Модель високопродуктивних посівів детермінантних сортів гречки. //Міжн. наук.- практ. конф. “Землеробство XXI століття – проблеми та шляхи вирішення”,-Чабани.-1999.-С. 154-155.

5. Грищенко Р.Є. Застосування соломи озимої пшениці як органічного добрива під гречку. //Наук.-практич. семінар “Вчимося господарювати “.-К.-1999.-С. 15-16.

6. Овсійчук О.С., Любченко С.Є., Грищенко Р.Є. Високоефективна технологія вирощування гречки. //Науково-інформаційний бюлетень “ Аграрна наука – виробництву” -К.-1999.-№2.-С.5.

7. Овсійчук О.С., Грищенко Р.Є. Гречка на Поліссі // Дім, сад, огород.- 1999.-№12.-С.13.