Анотація до роботи:

Перетятько Г.А. Удосконалення терапії гестаційної анемії напередодні пологів щодо профілактики післяпологових ускладнень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – НДІ медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

Створено комплексний патогенетично обґрунтований метод терапії гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю з одноразовим використанням р-л-ЕПО на фоні прийому сульфату заліза для профілактики післяпологових ускладнень. Досліджено стан фетоплацентарного комплексу. Доведено, що запропонована терапія є безпечною для матері та плода.

Встановлено, що проведена терапія гестаційної анемії дозволила покращити клінічний перебіг післяпологового періоду завдяки зменшенню кількості післяпологових анемій, частоти гнійно-запальних ускладнень, частоти гіпогалактій в ранньому післяпологовому періоді, тривалості перебування в стаціонарі, а також збільшенню терміну грудного вигодовування більше 3 місяців, що підтверджувалося лабораторними даними.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішенням наукової задачі – зниження кількості післяпологових ускладнень при гестаційній анемії у жінок з доношеною вагітністю шляхом вивчення особливостей деяких показників гомеостазу і впровадження лікувально профілактичних заходів.

1. Встановлено, що при доношеній вагітності анемія спостерігається у 23% вагітних жінок напередодні пологів, з яких у 63,6% випадків анемія зберігається в післяпологовому періоді та у 21,2% випадків сприяє розвитку післяпологових ускладнень гнійно-запального характеру (ендометритів, інфекцій хірургічної акушерської рани, циститів, маститів, тромбофлебітів, гіпертермії неясного генезу).

2. Анемія легкого ступеня напередодні пологів, характеризується підвищенням рівня феритину на фоні лікування препаратами заліза на 54-57% (p<0,05), рівня трансферину — на 98-104% (p<0,05) в порівнянні з пацієнтками без анемії та відсутністю змін білкового складу крові та показників згортання крові.

3. Показано, що при анемії вагітних легкого ступеня у 45,8% вагітних спостерігається плацентарна недостатність, що підтверджується результатами УЗД та кардіотокографічного дослідження плода.

4. Розроблена науково обґрунтована схема терапії гестаційної анемії легкого ступеня у жінок з доношеною вагітністю, яка включає безперервний прийом драже заліза сульфату до пологів та в післяпологовому періоді та одноразове використання препарату рекомбінантного людського еритропоетину.

5. Показано, що застосування запропонованої схеми терапії не супроводжувалось змінами в стані внутрішньоутробного плода за даними УЗД та кардіотокографії (оцінка КТГ в балах за шкалою Фішера: 8,00±0,19, в порівнянні з показником у жінок, які отримували традиційну терапію - 8,00±0,32, p>0,05), а також в стані плаценти за даними морфометрії (середня площа перетину ворсин 4471,40±130,14, в порівнянні з 4417,49±201,55 мкм², p>0,05; середня площа перетину судин 238,47±8,10, в порівнянні з 240,15±9,99 мкм², p>0,05; середня питома вага судин в одній ворсині 0,1447±0,0035, в порівнянні з 0,1913±0,0407, p>0,05).

6. Встановлено, що проведена терапія гестаційної анемії легкого ступеня напередодні пологів супроводжувалась підвищенням рівня гемоглобіну на 5 добу післяпологового періоду (111,50±0,95 в порівнянні з 104,21±1,46 г/л, p<0,05), зменшенням кількості післяпологових анемій з 62,50 до 29,17% (p<0,05), частоти гіпогалактій з 39,58 до 20,83% (p<0,05), частоти гнійно-запальних ускладнень (ендометритів, маститів, гіпертермії неясного генезу, циститів) з 27,1 до 10,5% (p<0,05), тривалості перебування в стаціонарі з 7,46±0,33 до 6,21±0,25 діб (p<0,05). Застосування даного комплексу терапії сприяло збільшенню терміну грудного вигодовування більше 3 місяців з 37,50 до 62,50% (p<0,05), приводило до зростання рівня гемоглобіну через 2 місяці після пологів (122,38±1,21 в порівнянні з 114,68±1,71 г/л, p<0,05).

Публікації автора:

Автором опубліковано 12 друкованих робіт, з яких 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках і 1 деклараційний патент, а саме:

1. Перетятько А.А., Могилевкина И.А. К вопросу о резервах снижения частоты послеродовой анемии у женщин с анемией беременных // Український медичний альманах. – 2000. - Т. 3, № 2. – С. 128-130. (Обрано напрямок дослідження, зроблено та обґрунтовано висновки).

2. Чайка В.К., Могілевкина І.О., Перетятько Г.А. Наш досвід застосування еритропоетину в акушерстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. - № 5. – С. 109-112. (Розроблено програму дослідження, проаналізовано матеріал, проведено дискусію та обґрунтовано висновки).

3. Перетятько Г.А., Могілевкіна І.О. Вивчення впливу комплексної схеми терапії анемії на стан плода та новонародженого // Буковинський медичний вісник. – 2001. - № 2-3. – С. 150-151. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки).

4. Анемії вагітних: про безпечність застосування еритропоетину (за даними морфологічних досліджень) / Г.А. Перетятько, І.О. Могілевкина, Л.І. Хламанова, М.І. Шпатусько, О.В. Карасьова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: “Інтермед”, 2002. – С. 75-77. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки).

5. Хламанова Л.И., Могилевкина И.А., Перетятько А.А. Морфофункциональные особенности плаценты беременных, страдающих железодефицитной анемией при лечении эритропоэтином // Актуальні питання морфології. Наукові праці III Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 332-333. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки).

6. Перетятько А.А., Могилевкина И.А. Анемия беременных: наш опыт использования альтернативных методов в профилактике послеродовых анемий // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. - Т. 7, № 1. – С. 67-71. (Підібрано та проаналізовано матеріал, зроблено та обґрунтовано висновки).

7. Перетятько Г.А. Анемії вагітних: способи лікування та морфофункціональний стан плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. - № 3. – С. 83-86. (Проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки).

8. Чайка В.К., Перетятько Г.А., Могілевкина І.О. Вплив комплексної терапії анемії вагітних на лабораторні показники в післяпологовому періоді // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. - № 3. – С. 55-58. (Підібрано матеріал, проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки).

9. Перетятько Г.А. Удосконалення терапії гестаційної анемії щодо профілактики післяпологових ускладнень // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. - № 3. – С. 20-25. (Підібрано матеріал, проведено дослідження та статистичну обробку матеріалу, зроблено та обґрунтовано висновки).

10. Могілевкина І.О., Перетятько Г.А. Застосування еритропоетину в акушерстві // Безкровна хірургія сучасна концепція гемотрансфузійної терапії. – Львів: НВП “Мета”, 2000. – С. 116-117. (Розроблено програму дослідження, проаналізовано матеріал, проведено дискусію).

11. Перетятько Г.А., Могілевкина І.О. Еритропоетин: показання для застосування, можливості використання в акушерстві // Безкровна хірургія. Сучасна концепція гемотрансфузійної терапії. – Житомир, 2001. – С. 15-19. (Проаналізовано матеріал, проведено дискусію та обґрунтовано висновки).

12. Чайка В.К., Могілевкина І.О., Коротких Л.М. Перетятько Г.А. Деклараційний патент на корисну модель № 3968 України, МПК7: А61К33/26, А61К38/24. Спосіб профілактики післяпологових ускладнень у вагітних з гестаційною анемією. Опубл.: бюл. Промислова власність. – 15.12.2004. - № 12.