Анотація до роботи:

Бородовський С.О. Укладення, зміна і розірвання договору у цивільному праві України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.- Івано-Франківськ, 2005 р.

Дисертація присвячена дослідженню питань щодо укладення, зміни і розірвання договору у цивільному праві України. У роботі розглянуто нормативно-правове регулювання договору, з'ясовано його сутність, основні ознаки цієї правової конструкції. Особливу увагу приділено теоретичному дослідженню юридичної термінології, стадіям укладення договору, особливостям укладення окремих видів договорів, вирішенню переддоговірних спорів, порядку, способам, підставам і наслідкам зміни і розірвання договору. Аналізуються новели ЦК України щодо укладення публічних договорів, договору приєднання, попереднього договору.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, шляхом комплексного дослідження відносин укладення, зміни і розірвання договору у цивільному праві України. Основні результати дослідження можуть бути зведені до таких:

1. Цивільно-правовий договір - це юридичний акт двох і більше осіб, заснований на їх погоджених діях, виражений у вільному волевиявленні, зафіксований у встановленій законом формі і спрямований на досягнення єдиного правового результату, який полягає у встановленні, зміні та припиненні цивільних прав і обов'язків;

2. Порядок укладення цивільно-правового договору - це передбачена правовими нормами юридично-логічна послідовність стадій встановлення цивільних прав і обов’язків, здійснена на основі дій осіб, звернених назустріч одна одній та виражених у різноманітних способах узгодження змісту договору;

3. Оферта - це адресована чітко визначеній особі пропозиція про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним такими умовами, породжує для оферента обов'язок укласти договір з моменту її отримання вказаною особою та вимагає повного і безумовного її акцепту. Відповідно до часового проміжку дії оферта може: а) бути прийнята акцептантом негайно і діяти лише цей дуже короткий термін (договір між присутніми сторонами); б) діяти з врахуванням часу, необхідного для поштового чи іншого способу її доставки; в) дію оферти може бути обмежено визначеним періодом часу або поставлено в залежність від виникнення події, вказаної в оферті (це стосується і публічної оферти, що умовно не обмежена дією в часі);

4. Запрошенням зробити пропозицію укласти договір є будь-яка пропозиція інформаційного характеру, спрямована на спонукання особи чи групи осіб звернутися до адресата цього запрошення з пропозицією укласти договір (офертою). Пропозиція, спрямована на укладення договору, яка не відповідає положенням законодавства щодо змісту оферти, є запрошенням зробити пропозицію про укладення договору;

5. Публічною офертою є звернена до необмеженого кола осіб пропозиція про укладення договору, що містить всі істотні умови майбутнього договору, виражає згоду оферента бути пов’язаним її умовами та вимагає повного і безумовного акцепту. Публічна оферта може містити застереження її дійсності на певній території, по колу осіб (особи, які набули статусу підприємця) або до настання певного моменту в часі чи події. Якщо інше не вказано в самій публічній оферті, то її акцепт здійснюється в порядку черговості за принципом, що договір укладається із тією особою, акцепт якої, одержано оферентом раніше інших, за умови можливості його задоволення в даний час;

6. Акцептом є вираження згоди особи, якій направлено оферту, про прийняття запропонованих умов та про укладення договору між цими сторонами на таких умовах. Акцепт є стадією, що завершує формування договору і, на відміну від оферти, характеризується виникненням договірних прав і обов'язків у обох сторін договору. Акцепт як стадія укладення договору розпочинається з моменту отримання оферти і закінчується в момент укладення договору, отримання відповіді на оферту, або спливом часу, необхідного для подання відповіді на оферту. Адресність акцепту не може трактуватись настільки широко як адресність оферти, оскільки акцепт може передбачати тільки певного оферента, і тільки чітко визначені запропоновані умови;

7. Договір може бути укладено за пропозицією у формі конклюдентних дій або шляхом акцепту, вираженого мовчанням. Конклюдентні дії набувають юридичного змісту тільки для договорів, укладених в усній формі. За допомогою конклюдентних дій може бути виражено оферту і акцепт договору. Мовчання може бути тільки акцептом договору і використовується сторонами виключно у випадках передбачених законом, домовленістю сторін або практикою їх відносин. Мовчання може відноситися до власних дій особи, наприклад, коли очікується її активна поведінка замість якої вона мовчить або може відноситися до дій інших осіб, коли мовчання є відповіддю на певні дії (пропозиції). Мовчання може виражати згоду або непогодження із пропозицією. Умови здійснення мовчання та його зміст тісно пов'язані з правовими наслідками самого мовчання і повинні бути відомі сторонам наперед;

8. Необхідно узгодити норми ЦК про згоду укласти договір на інших умовах (ст. 646 ЦК) та норми п.п. 4, 5 ст. 181 ГК про укладення договору за потоколом розбіжностей, шляхом доповнення ст. 181 ГК пунктом 4-1 і викласти його у такій редакції: “Складення протоколу розбіжностей є новою пропозицією укласти договір на інших умовах”;

9. Публічним є договір, відповідно до якого у підприємця виникає обов'язок продати товари, виконати роботи чи надати послуги на користь споживачів, які є рівними у своєму праві вимагати укласти з ними такий договір, а у випадку відмови від виконання зазначеного обов'язку можуть примусити підприємця укласти з ними договір на визначених нею умовах;

10. Договір приєднання необхідно розглядати як форму укладення договору, а не як вид договору, оскільки він укладається шляхом приєднання до умов, розроблених однією із сторін для їх багаторазового використання. Цивільно-правові норми, що регулюють публічний договір і договір приєднання, здійснюють таке регулювання самостійно в різних площинах, а тому не конкурують одна з одною;

11. Переддоговірний спір необхідно визначати як конфлікт зустрічних інтересів учасників переддоговірного процесу з приводу укладення договору;

12. Для існування договору необхідно щоб у його змісті, постійно залишались три групи істотних умов: 1) істотні умови про предмет договору; 2) істотні умови, які визнані такими за законом; 3) істотні умови, які необхідні для даного виду договору. Вказані істотні умови можуть бути змінені, але не можуть бути виключені сторонами;

13. Пролонгація строкового цивільно-правового договору на новий строк передбачає його продовження шляхом зміни умови про строк дії договору. Строк дії договору конкретизується в межах певного часового проміжку, встановленням дати укладення договору і дати його припинення. При пролонгації змінюються обидві дати. У передбачених законом випадках, пролонгація договору вимагає додержання нотаріальної форми договору або його державної реєстрації;

14. У разі істотного порушення умов договору його може бути змінено або розірвано у судовому порядку. Встановлення істотності такого порушення, визначеної терміном “позбавлення значною мірою” (п. 2 ст. 651 ЦК) суд повинен здійснити на основі дослідження мети договору.

Публікації автора:

1. Бородовський С.О. Деякі особливості сучасного правового регулювання укладення, зміни і розірвання цивільно-правового договору // Юридична Україна. - №2.- 2005.- С. 22-27;

2. Бородовський С.О. Деякі питанні укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Юридична Україна. - №1.- 2005.- С. 23-26;

3. Бородовський С.О. Окремі питання зміни і розірвання договору у цивільному праві України // Право України.- №3.-2005.- С. 43-46;

4. Бородовський С.О. Щодо укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Право України.- №12.-2004.- С. 80-82;

5. Бородовський С.О. Деякі питання укладення цивільно-правового договору // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статтей.-2003.-Випуск ХІ.- С. 86-89;

6. Бородовський С.О. Правове регулювання порядку укладення договору в цивільному праві України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статтей.-2002.-Випуск ІХ.- С. 88-91;

7. Бородовський С.О. Вирішення переддоговірних спорів // Корпоративне право в Україні: становлення і розвиток. Зб. наук. праць (За матеріалами міжрегіональної наук.-практ. конф., м. Івано-Франківськ, 26-27 вересня 2003р.) / Ред. кол.: О.Д. Крупчан (голова), В.Д.Басай, В.В. Луць та ін.-К.: НДІ приватного права і підприємництва АпрН України, 2004.- С. 147-158;

8. Бородовський С.О. Окремі питання акцепту цивільно-правового договору // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 квітня 2004 р., м. Харків.- К.: Академія правових наук України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2004.- С. 289-291;

9. Бородовський С.О. Поняття договору в літературі та законодавстві // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матер. наук.-практ. конф. [Івано-Франківськ] 3-4 жовтня 2002 р. / Редкол.: Басай В.Д. (голов. ред) та ін. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002.- С. 80 - 83.