Анотація до роботи:
Васильєва М.Б. Українська модерна новела кінця ХІХ – початку ХХ століть: розвиток і модифікації в їх обумовленості метафоризацією як провідною рисою художнього мислення доби. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01. – українська література. – Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2004. В дисертації на літературному матеріалі, представленому творчістю М.Коцюбинського, В.Стефаника, М.Яцкова та ряду малодосліджуваних новелістів, таких як О.Авдикович, Т.Бордуляк, Ю.Будяк, М.Жук, У. Кравченко, Є.Мандичевський, М.Могилянський, Н.Полтавка, В.Потапенко, С.Яричевський, Є.Ярошинська, аналізуються особливості жанру і стилю новел, зумовлені змінами у світобаченні та метафоричним способом мислення і образотворення. Жанрові характеристики та стильова спрямованість новел визначаються за превалюючим видом тропового мислення та відношень між “предикатом” і “предметом”, що вивершуються в “новому значенні”, заснованому на “аргументі зв’язку”, адже троп виконує як конструюючу/композиційну (О.Потебня, О. Фрейденберг), так і стилепороджуючу, узагальнюючу (В. Жирмунський) функції. Використання в дисертації структурно-метафоричного критерію жанрової означеності, окрім освячених традицією тематичного, стильового, пов’язується з композиційним/монтажним, різностильовим/поліфонічним принципами, застосовуваними як жанровизначальні для інших видів мистецтв та привнесеними в літературу. Це і сприяло модернізації новели та активізації пошуків у розширенні (а не в заміні!) критеріїв жанрового означення в сучасному літературознавстві. |