У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розробки та вдосконалення складових теоретико-методичного забезпечення управління діяльністю рекреаційних підприємств, що дозволило обґрунтувати такі висновки: 1. Економічна сутність рекреаційної діяльності підприємств полягає в отриманні прибутку шляхом задоволення рекреаційних потреб населення, які об'єктивно зумовлені необхідністю відтворення та розвитку життєвих сил, розтрачених у процесі праці. Еволюція сфери рекреаційної діяльності в економічних системах пройшла такі етапи: античний, середньовічний, відродження, індустріальний, постіндустріальний. Головним фактором розвитку даної сфери визначено поступове наростання інтенсивності виробництва та суспільного розподілу праці. 2. Рекреаційні послуги – це кінцевий результат діяльності рекреаційних підприємств, праця персоналу, втілена в ту чи іншу споживчу вартість, яка спроможна задовольнити рекреаційні потреби споживачів і має характеристики, властиві будь-якій послузі: незбереженість, невіддільність від об’єкта надання і отримання послуги, мінливість якості, неосяжність. 3. Теоретичні засади управління діяльністю рекреаційних підприємств складаються з принципів, що забезпечують процес відтворення життєвих сил населення, розтрачених у процесі праці, та можливість їх використання в організації та управлінні господарською діяльністю означених підприємств. Тому запропонований у роботі новий підхід до формування теоретико-методичного забезпечення управління діяльністю рекреаційних підприємств базується на поєднанні головних положень теорій гри, відпочинку та рекреації з ситуативним, адаптивним та системним підходами, що дозволяє підприємствам максимально врахувати рекреаційні потреби споживачів та вчасно реагувати на зміни конкурентного середовища. 4. Використання терміну "підприємство" щодо сервісних організацій, які надають рекреаційні послуги з метою отримання прибутку і є самостійними суб'єктами підприємницької діяльності, цілком відповідає основним положенням Законів України "Про підприємства" та "Про підприємництво". 5. Розроблено методичні підходи до стратегічного планування діяльності рекреаційних підприємств, що містять такі етапи: аналіз рекреаційних потреб населення; аналіз зовнішнього середовища та господарського потенціалу рекреаційного підприємств; вибір відповідної генеральної стратегії розвитку підприємства; розробка тактичних планів для його основних стратегічних підрозділів та контроль за виконанням і дотриманням плану. Необхідність розробки означених методичних підходів обумовлена незбереженістю рекреаційних послуг та їх функціональним призначенням. 6. На основі дослідження технології надання рекреаційних послуг зроблено висновок, що організаційна структура рекреаційного підприємства має "обернений" вигляд, де лінійні повноваження управління процесом обслуговування клієнтів делегуються персоналу. "Обернений" вигляд організаційної структури рекреаційного підприємства дозволяє підтримувати високу інтенсивність інформаційного обміну з зовнішнім середовищем та всередині підприємства, надає можливість тісного контакту на рівні "керівник–підлеглий", сприяє постійному професійному зростанню працівників, дозволяє швидко адаптуватися до зовнішніх умов функціонування. 7. Визначено, що використання методики розробки послуги Шуінга-Джонсона дозволяє чітко визначити головні складові технології розробки рекреаційних послуг, яка складається з п’ятнадцяти кроків та може бути поділена на чотири стадії: формування концепції послуги, її розробки, випробування та впровадження. Доведено доцільність використання технологічного циклу рекреаційного обслуговування для побудови організаційної структури рекреаційного підприємства. 8. Головним фактором підвищення економічної ефективності рекреаційних підприємств запропоновано вважати раціоналізацію діяльності персоналу, що досягається завдяки його постійному навчанню та розвитку, впровадженню дієвої системи мотивації та додаткових пільг, визначенню головних параметрів організаційної культури підприємства. 9. Методи, які може використовувати керівництво рекреаційного підприємства під час прогнозування споживчого попиту на його послуги, поділяються на чотири групи: експертні, розрахункові, складання часових рядів, асоціативні або казуальні, кожен з яких має свої недоліки та переваги, які мають вирівнюватись відповідно до ситуативних обмежень і вимог. 10. Сутність державного регулювання розвитку сфери рекреаційних послуг полягає в нівелюванні ринкових екстерналій, зокрема неефективності конкуренції, монополії держави на природні рекреаційні ресурси, безробіття, недостовірності ринкової інформації, ймовірності дії споживачів не у своїх інтересах. Сфера рекреаційних послуг є також однією з головних складових державної соціальної політики, тому створення сприятливих умов розвитку підприємств цієї сфери надає можливість підвищити рівень якості життя громадян, підтримати сприятливе середовище існування, досягнути соціально-політичної стабільності в суспільстві. 11. Удосконалення державного регулювання діяльності рекреаційних підприємств полягає в трансформуванні чинної лінійної організаційної структури державного управління діяльністю рекреаційних підприємств у функціональну, яка відповідає теоретико-методичним основам рекреаційної діяльності та використовується у розвинених країнах. Дослідження процесів управління діяльністю рекреаційних підприємств дало змогу отримати результати, які мають практичне значення, а саме: уточнення понятійного апарату сфери рекреаційної діяльності: рекреаційних потреб населення, видів рекреаційної діяльності, рекреаційних підприємств, державної політики забезпечення рекреаційних потреб населення, чинників розвитку рекреаційної діяльності, дозволить прискорити розробку методик ліцензування та обрахування економічної ефективності різних її видів; підвищення ефективності управління діяльністю вітчизняних рекреаційних підприємств за соціальним, організаційним та економічним напрямами дає змогу суттєво підвищити рівень забезпечення рекреаційних потреб населення; використання наведених методів прогнозування попиту на рекреаційні послуги підприємств та трансформування споживчих вимог у критерії якості рекреаційної послуги дозволять підвищити рівень якості рекреаційного обслуговування на вітчизняних рекреаційних підприємствах; використання кількісних та якісних показників аналізу ефективності надання рекреаційних послуг підприємствами дозволить вдосконалити контроль за дотриманням технології їх надання та уникати незадоволеності споживачів; практичне впровадження заходів трансформування структури державного управління сферою рекреаційних послуг і введення на місцевому рівні посади координатора рекреаційної діяльності надасть можливість забезпечити більш якісний контроль за діяльністю рекреаційних підприємств всіх форм власності та привести відповідно до природи рекреаційних потреб населення теоретичні основи формування державної політики у даній сфері; введення стандартів рекреаційного забезпечення населення надасть змогу підтримувати життєво необхідний рівень задоволення рекреаційних потреб всіх верств населення на місцевому рівні. Застосування розроблених у дисертації висновків, пропозицій і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління діяльністю рекреаційних підприємств забезпечує покращення якості планування в процесі продукування рекреаційних послуг, формування оптимального циклу рекреаційного обслуговування споживачів та ефективної організаційної структури даних підприємств, що досягнуто на таких рекреаційних підприємствах Автономної Республіки Крим, як ОЗК “Піщане”, ДОТ “Веселка”, ОЗК ”Хвиля”, ОЗК “Бригантина”. | 