У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної задачі удосконалення механізму управління диверсифікаційними процесами на основі розробки комплексної економічної оцінки результатів проведення виробничої диверсифікації. 1. Диверсифікація - це динамічний процес, інтенсивність якого залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів функціонування суб’єктів, який охоплює різноманітні організаційні, економічні, правові зміни на підприємствах, що направлені на підвищення ефективності виробництва, зниження кількості підприємств-банкрутів з метою забезпечення зростання прибутку за рахунок використання ринкових шансів та набуття конкурентних переваг, зміцнення становища підприємства у конкурентній боротьбі, пересування капіталу із традиційних або малоприбуткових галузей у перспективні, високорентабельні галузі, появи нових робочих місць і створення цивілізованого середовища бізнесу в Україні. Диверсифікація виробництва - процес економічного характеру, процес зміни організаційно-технологічної структури виробничих ланок, направлений на збільшення розмаїтості результатів їхнього функціонування і підвищення на цій основі надійності і стійкості виробничо-господарської діяльності підприємства. Процес диверсифікації виробництва є складовою економічної політики як підприємства, так і держави. Диверсифікація проводиться в послідовно-рівнобічному порядку на різних рівнях мікро- і макроекономіки, що вимагає передбачення перспективи розвитку підприємств, галузі в новій економічній ситуації. Доведено, що основними напрямами диверсифікації є диверсифікація виробництва, капіталу, продукції, ризиків; видами диверсифікації виробництва є горизонтальна, вертикальна, концентрична, конгломератна. Встановлено причини здійснення процесу диверсифікації, його головні недоліки та переваги, проаналізовано шляхи проведення диверсифікації виробництва. Розглянуто еволюційні періоди процесу диверсифікації. 2. Визначено характерну особливість проведення диверсифікації виробництва вітчизняними підприємствами, а саме обмеження фінансових ресурсів. На підприємствах України, а також Донецької області відсутні прогресивні важелі стратегічного управління при здійсненні диверсифікації виробництва, незначним є зростання передових технологій, дії ефективного механізму управління диверсифікаційними процесами в ринкових умовах, де функціонують вітчизняні підприємства, незначним є зниження кількості збиткових підприємств. Фінансовий стан багатьох суб’єктів господарської діяльності балансує на грані банкрутства або визначається як фінансово неспроможний. Тому фінансова неспроможність є однією із причин відсутності розвитку ефективних процесів диверсифікації на українських підприємствах. Для підвищення ефективності результатів диверсифікації виробництва на промисловому підприємстві необхідно здійснювати управління процесом з урахуванням ринкових вітчизняних умов. 3. Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що системний підхід до оцінки й визначення диверсифікаційних процесів у виробництві є основою оцінювання наслідків впливу диверсифікації на ускладнення зв`язків між складовими виробничої системи та визначення інформаційної та економічної сутності дослідного процесу. 4. Запропоновано ентропійні показники для визначення наслідків проведення диверсифікації виробництва, які відображають інформаційну сутність процесу, а саме ускладнення зв’язків виробничої системи, розширення продуктового портфеля підприємства на базі ймовірнісних показників - це граничний, структурний рівень та індекс диверсифікації. Вони відображають якісну та кількісну характеристику процесу. Економічну сутність процесу визначено на основі руху грошової маси, яка необхідна для проведення затратного процесу з урахуванням подвійного впливу на виробничу систему, а саме коригування ставки дисконту показником структурного рівня диверсифікації виробництва. Оцінювання кінцевих результатів диверсифікації виробництва на основі факторного аналізу прибутку та аналіз результатів процесу на основі методу багатомірного групування з урахуванням ентропійного показника встановили стохастичну залежність фінансового стану підприємства від рівня диверсифікаційних процесів, що обумовлено відсутністю єдиного інтегрального показника, який характеризує фінансовий стан підприємства. 5.Розроблено методичні засади механізму комплексної оцінки ефективності виробничої диверсифікації на підприємстві на основі оцінки економічної ефективності капіталовкладень, критерієм якої є сумарна величина чистої приведеної вартості, яку скориговано з урахуванням впливу процесу на механізм управління виробничою системою. Здійснено економічну оцінку ефективності виробничої диверсифікації в умовах підприємства машинобудівної галузі, доведено доцільність упровадження в практику вітчизняних підприємств комплексної оцінки результатів диверсифікації. | 