У дисертаційній роботі представлено теоретичне й науково-практичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні наявних та розробці нових теоретичних і методичних положень щодо управління ефективністю діяльності промислового підприємства на основі формування системи збалансованого розвитку. Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи, зроблено такі висновки: 1. Активне перетворення у сфері управління промисловими підприємствами та відсутність наукових розробок, що дозволяють адаптуватися в нестабільних ринкових умовах, привели до необхідності поглибленого аналізу теоретичних підходів до управління ефективністю діяльності підприємств. Встановлено, що формування наукових розробок повинне ґрунтуватися на теорії управління змінами зовнішнього середовища та творчому підході до ухвалення управлінського рішення. Доведено, що метою процесу управління ефективністю діяльності промислових підприємств в умовах ринкової трансформації є забезпечення їх збалансованого розвитку. Уточнено, що основним важелем управління є критерій оцінки ефективності, який, з одного боку, оцінює результати діяльності щодо поточного і перспективного періодів, з іншого – визначає відхилення від встановленого напряму розвитку. 2. Узагальнено сучасні технології управління, які застосовують на підприємствах із метою управління ефективністю діяльності. Виділено їхні відмінні риси в розрізі тимчасової локалізації, діапазону керованих бізнес-процесів і формування критерію ефективності залежно від мети функціонування системи. Підкреслено, що у сформованій ринковій ситуації цікавою для вітчизняних підприємств є система вартісного управління (Value Based Management, VBM). Однак для її ефективного впровадження необхідна наявність адаптованих під вітчизняні умови механізмів управління. 3. Визначено відмінні особливості світового і вітчизняного досвіду щодо розвитку системи управління підприємством й трансформації її складових, що дозволило виділити рівні розвитку підходів до управління, на основі чого встановлено положення системи управління вітчизняним машинобудівним підприємством у межах загальної системи розвитку підприємства, уточнено причини відставання від необхідного рівня системи управління підприємством у сучасних ринкових умовах. 4. Узагальнено підходи до оцінювання ефективності діяльності промислових підприємств, що дозволило виявити показники, які створюють основу для управління ефективністю, та запропоновано їх групувати за рівнем обсягу аналізованої інформації й складності формування моделі оцінювання. Встановлено, що система показників управління ефективністю діяльності підприємства повинна характеризуватися групою параметрів, які дозволяють визначити складність і особливості функціонування підприємства в сучасних ринкових умовах. Унаслідок чого запропоновано вдосконалену систему показників, що враховує принципи формування системи збалансованих показників Нортона і Каплана та концепцію економічної доданої вартості. 5. Систематизовано фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, які впливають на процес управління ефективністю діяльності машинобудівних підприємств Одеського регіону. Встановлено, що до найбільш значущих факторів у процесі управління ефективністю машинобудівного підприємства відносяться фактори макрорівня, які характеризуються низьким ступенем регулювання. З метою об’єднання контрольованих і неконтрольованих факторів запропоновано систему факторів оцінки ефективності, яка враховує їх вплив через оцінку задоволення інтересів зацікавлених сторін: споживачів, персоналу, інвесторів (власників), постачальників, конкурентів, суспільства й уряду. 6. Проведено аналіз управління ефективністю діяльності машинобудівних підприємств Одеського регіону за 2000 - 2007 роки, за результатами якого виявлено, що: – діяльність підприємств характеризується збільшенням обсягів реалізації продукції й низьким рівнем рентабельності продажів, високою часткою витрат і складністю оцінювання їхнього цільового призначення, збільшенням частки обігового капіталу і низьким коефіцієнтом його обіговості, тобто наявні підходи до оцінки діяльності підприємств не здатні надати інформацію для однозначного висновку про ефективність їхньої діяльності; – відсутній надійний критерій ефективності, що дозволяє визначити реальний стан справ на підприємстві, урахувати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, якісного розвитку підприємства; – не існує системи управління вітчизняним підприємством, що враховує новітні підходи до управління та дозволяє підвищити ефективність поточної й перспективної діяльності підприємств. Слід підкреслити, що наявні підходи до оцінювання ефективності діяльності на підприємствах не надають однозначну і всеохоплюючу характеристику об'єкта дослідження та не дозволяють формувати на їхній основі досконалий механізм управління ефективністю діяльності. З метою поліпшення управління діяльністю підприємства в процесі дослідження розроблено та запропоновано до впровадження комплекс заходів, спрямованих на вирішення поставленого завдання. 7. Розроблено методичний підхід до формування системи управління ефективністю діяльності машинобудівного підприємства, який передбачає реалізацію таких етапів: визначення факторів, які впливають на забезпечення збалансованого розвитку; побудову системи показників для структурних підрозділів; проведення аналізу внеску підрозділів; створення системи мотивації на базі оцінних показників; формування комплексу організаційних засад на основі встановлення відповідальних осіб і функціональних обов’язків. Обґрунтовано й запропоновано модель оцінювання ефективності діяльності підприємств, яка включає розрахунок нового критерію ефективності й класифікацію підприємств за ознакою ухвалення управлінських рішень щодо забезпечення збалансованого розвитку. На підставі цього виявлено недоліки в наявній системі управління ефективністю й напрями їх подолання за рахунок формування системи збалансованого розвитку. 8. Удосконалено методичний підхід щодо оцінювання ефективності діяльності промислового підприємства через запропонований алгоритм визначення стадії розвитку системи управління та її відповідності результатам комплексної оцінки фінансового стану, результатів виробничої діяльності й ефективності використання ресурсів. Це дозволяє проаналізувати тенденції розвитку промислових підприємств і технологій управління ними, розробити рекомендації щодо підвищення якісного рівня досягнення результатів діяльності. | 