Анотація до роботи:

Гугля М.В. Управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислового підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (машинобудування та металургія). – Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління фінансовою складовою промислового підприємства. У роботі досліджено підходи до економічного змісту основних категорій та понять, що супроводжують процес управління фінансовими ресурсами. Обґрунтована необхідність комплексної оцінки фінансових потоків промислових підприємств з використанням коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності. У зв’язку з цим принципово важливого значення набувають питання вдосконалення управлінням грошовими потоками, оскільки вони є основними параметрами оцінки ринкової вартості промислового підприємства, а підходи й методи визначення фінансової стратегії розвитку промислового підприємства в умовах невизначеності ринкового середовища припускають постійне їх коригування для регулювання відтворювальних процесів і збільшення вартості підприємства.

У дисертації комплексно вирішене завдання визначення ефективної політики керування фінансовими потоками, які є основною складовою економічної політики підприємства з обґрунтуванням теоретико-методичних основ фінансового управління, а також розроблені практичні рекомендації, які сприяють зниженню величини фінансових ризиків у системі управління підприємства.

1. У системі управління діяльністю підприємства значна роль приділяється фінансовому менеджменту, спрямованому на формування, розподіл і ефективне використання фінансових ресурсів для забезпечення фінансово-економічної стійкості суб'єкта.

2. Установлено, що система управління фінансовою діяльністю на підприємстві спрямована на прийняття перспективних фінансових рішень у динаміці, а на основі попередньої оцінки фінансового потенціалу оцінюється ефективність прийнятих раніше фінансових рішень і здійснюється вибір фінансової стратегії з урахуванням зовнішнього середовища, яке постійно змінюється. Також проаналізовані методи фінансового аналізу, які являють собою систему теоретико-пізнавальних категорій з використанням наукового інструментарію й регулятивних принципів розгляду фінансової діяльності суб'єкта господарювання.

3. У роботі проведене дослідження фінансового аналізу на підприємстві з використанням кількісних методів, що дозволило запропонувати модифікацію факторного аналізу з урахуванням фактичної собівартості реалізованої продукції, а також постійних і змінних витрат. При цьому доводиться, що існуючий спосіб розподілу постійних витрат неефективний в умовах постійно-змінюваного ринкового середовища, а це підвищує ступінь фінансового ризику.

4. Запропоновано вдосконалення аналізу взаємозв'язку між витратами й доходами за допомогою аналізу беззбитковості. Пропонується удосконалений розподіл постійних і змінних витрат, у якому базою для розподілу постійних витрат буде середня величина маржинального доходу одиниці продукції. Пропонується система моніторингу й сценарний аналіз витрат на підприємстві. Для здійснення ефективного управління фінансовими ресурсами.

5. Установлено, що відсутня оцінка моменту виникнення фінансового ризику на підприємстві, що підвищує складність управління ними й впливає на якість прийнятих стратегічних рішень розвитку підприємства. Тому управління процесом ризик-менеждменту припускає його впровадження в усі підрозділи підприємства, моніторинг конкретних дій і звіт про його результати для внесення змін у процеси, що відбуваються, виходячи з конкретного практичного досвіду.

6. В умовах конкретного машинобудівного підприємства встановлено, що виробнича система є стримуючим чинником для розвитку фінансової системи в загальній економічній системі заводу. Тому адаптивні можливості заводу знижуються, і виникає необхідність залучення зовнішніх фінансових ресурсів; знижується ступінь ділової активності й фінансової стійкості заводу. На підставі проведеного дослідження доведено, що залучення зовнішніх фінансових ресурсів і зниження ризику фінансової залежності від них можливе при перевищенні суми маржинального доходу над сумою умовно-постійних витрат підприємства. Таким чином, розрахунок маржинального прибутку необхідний як розрахунок поточного аналітичного фінансового показника, що буде виступати об'єктивним аналітичним показником ефективності випуску й реалізації кожного виду продукції.

7. Запропоновано для аналізу діяльності підприємства як складної системи при визначенні моменту первинності за важливістю ухвалення управлінського рішення у виробничій і фінансовій підсистемі, необхідно використовувати одночасно комплексний покроковий алгоритм аналізу фінансових і матеріальних потоків. Як єднальну точку в прийнятті управлінських рішень використовують методику маржинального факторного аналізу. Для цього при використанні маржинального факторного аналізу варто розраховувати величину операційного левериджа за видами продукції, бо його розрахунок сприяє управлінню кінцевого фінансового результату при зміні виробничої програми відносно маржинального доходу й ціни продукції. Для оцінки взаємозв'язку виробничої й фінансової систем рекомендується використати коефіцієнт стійкості економічного розвитку, в якому відбитий взаємозв'язок цих підсистем.

8. Рекомендовано вести аналітичний облік умовно-змінних і умовно-постійних витрат для утворення виробничої й повної собівартості продукції на підставі розподілу маржинального доходу й відзначити це в наказі, де зазначається політика обліку витрат і ціноутворення продукції.

9. Потребує удосконалення інформаційну систему підприємства для того, щоб вона виступала фактором розвитку виробничої й фінансової системи підприємства, а внутрішні фактори розвитку підприємства могли бути ідентифіковані й оцінені.

Визначено, що залучення зовнішніх фінансових ресурсів для розвитку виробничої системи є екстенсивним чинником розвитку економічної системи підприємства, а підвищення ступеня використання власних фінансових ресурсів одним з інтенсивних факторів.

10. Доведено, що стійкість фінансової системи підприємства залежить від величини умовно-постійних витрат, які, насамперед, пов'язані з розвитком матеріально-технічної бази для випуску нових видів продукції й структурою джерел фінансового розвитку виробництва. Тому саме умовно-постійні витрати необхідно аналізувати з позиції фінансової стійкості заводу й порівнянності з доходами підприємства, що можливо в результаті механізму реорганізації умовно-постійних витрат відносно маржинального доходу й поглибленого фінансового аналізу діяльності підприємства.

11. Також уперше запропонована методика оцінки фінансових ризиків і фінансового стану підприємства на базі покрокового алгоритму з виділенням групи індикаторів постійної поточної фінансової діагностики, що дозволить вчасно визначити межі виникнення фінансових ризиків і порушення пропорції у фазах циклу колообігу капіталу на підприємстві.

Для цього необхідно ввести у фінансовий облік підприємства коректування політики керування й розподіли витрат. Це дозволить чітко визначити момент переходу від абсолютної стійкості до кризового фінансового стану підприємства. Таким чином, запропонований алгоритм керування фінансовими ризиками на підставі оцінки фінансового стану підприємства, його платоспроможності, структурного співвідношенні активів і пасивів дозволить моделювати певні ситуації економічного розвитку підприємства.

Доведено, що зростання власного капіталу, платоспроможність і фінансовий важіль є величинами взаємозалежними, і порушення пропорцій між цими показниками призводить до погіршення фінансово-економічного стану підприємства або уповільнення його економічного розвитку.

12. Практична реалізація запропонованих автором методичних підходів дає можливість машинобудівному підприємству ефективно управляти витратами підприємства, вчасно виявляти й оцінювати фінансову політику в цілому.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гугля М.В. Финансовые риски в управлении предприятием / Гугля М.В. // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Хмельницьк: ХНУ. - 2006. - №4. – Т. 2. - С.122 – 125.

2. Гугля М.В. Управление денежными потоками и их регулирование на предприятии / Гугля М.В. // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницьк: ХНУ. – 2007. – №3. – Т.1. - С.205 – 208.

3. Ткаченко А.М. Фінансове управління підприємством та його основні функції / Ткаченко А.М., Гугля М.В. // Вісник Прикарпатського університету. Сер. Економіка. - 2007. - Вип. 5. - С.249-255. Особисто здобувачем подано класифікацію фінансових ресурсів та розглянуто структуру управління ними.

4. Ткаченко А.М. Використання факторингових операцій при управлінні дебіторською заборгованістю на підприємствах України / Ткаченко А.М., Гугля М.В. // Экономические проблемы и перспективы экономики Украины. Сб. института экономики промышленности НАН Украины. – 2008. – Т.1. – С.273-283. Особисто здобувачем проаналізовано ринок факторингу та перешкоди його поширенню в Україні.

5. Гугля М.В. Совершенствование управления финансовыми потоками и рисками на предприятии / Гугля М.В. // Економіка промисловості. - Донецьк: НАН України. - 2008. – №1. - С. 91 – 98.

Опубліковано в інших виданнях та за матеріалами конференцій:

6. Гугля М.В. Финансовая составляющая в системе управления предприятием / Гугля М.В. // Регіональна бізнес-економіка та управління. – Вінниця: Фінансово-економічний університет. – 2005. – №8. - С. 68 – 74.

7. Ткаченко А.М. Роль финансового управления в деятельности субъекта хозяйствования / Ткаченко А.М., Гугля М.В. // Зб. доповідей учасників ХІ науково-технічної конференції. – Запоріжжя: ЗДІА. - 2006. – С. 23.