Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Бєлов Богдан Олександрович . Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Бєлов Б.О. Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2009.

У дисертації розглянуті теоретичні засади фінансового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах. Детально вивчена сутність і джерела фінансових ресурсів, інструменти й механізми управління фінансовими ресурсами підприємств.

Основними функціями процесу управління є планування, облік, аналіз, регулювання. Планування призначене для формування задач підприємства; облік – для одержання об'єктивної інформації про стан підприємства; аналіз – для встановлення діагнозу стану підприємств; регулювання – для формування альтернативних варіантів поліпшення стану підприємств.

Проведено обґрунтування напрямків оперативного фінансового планування у виробничій діяльності підприємств і розвитку економічної діагностики й фінансового аналізу для оперативного управління фінансовими ресурсами, а також запропонована модель прийняття рішень про зовнішнє фінансування на основі прогнозної оцінки кредитоспроможності господарства.

Одним з ефективних механізмів поточного планування й управління підприємством у ринкових умовах є бюджетування. На нашу думку, це управлінська технологія, що ще не знайшла широкого застосування в сільському господарстві. Бюджетування характеризується множинністю бюджетів, набір яких для кожного підприємства індивідуальний і визначається сферою виробництва, особливостями фінансово-господарської діяльності.

  1. Дослідження сутності фінансових ресурсів підприємств дозволяє синтезувати основні характеристики щодо цього поняття та обґрунтувати його як сукупність усіх високоліквідних наявних активів, що перебувають у розпорядженні підприємства і призначені для виконання фінансових зобов’язань і розширеного відтворення. Вони характеризують фінансовий потенціал та платоспроможність підприємства. Уточнення цих понять сприяє розробці теоретичних засад та методичних рекомендацій щодо удосконалення процесів забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

  2. Сутність фінансів сільськогосподарських підприємств полягає в необхідності фінансового забезпечення їх діяльності, що зумовлено особливостями технологічного процесу, зміною форм власності, нееластичністю попиту на сільськогосподарську продукцію. При цьому ми вважаємо, що фінанси є найважливішим видом ресурсів, необхідним для успішної роботи підприємства і представляють собою систему грошових відносин, яка пов’язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів сільгосппідприємств з метою отримання прибутку.

  3. Фінансові ресурси це – власні та запозичені джерела коштів суб'єкта господарювання, які призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню й економічному стимулюванню працюючих, за їх допомогою підприємство погашає виниклі поточні зобов'язання перед ланками фінансової й кредитної системи. В процесі діяльності фінанси змінюють свою форму в матеріальну та можуть бути використані для забезпечення певних витрат процесу відтворення з метою отримання економічних вигод у майбутньому.

  4. Фінансові ресурси класифікуються за джерелом надходження на власні (внутрішні) і залучені (зовнішні) та за напрямами використання - на цільові і універсальні. Основу діяльності будь-якого підприємства складає власний капітал, який формується за рахунок внутрішніх джерел – виручки, внесків акціонерів і т.п. Можливості отримання кредитів або залучення зовнішніх фінансів залежать від розмірів сільгоспвиробництва. Зокрема, сільські і невеликі фермерські господарства можуть отримати кредити в кредитних спілках, позичкових колах та створених пенсійних фондах.

  5. Управління фінансовими ресурсами не повинно бути стихійним, підпорядкованим короткостроковим задачам. Воно повинно бути заснованим на розробленій довгостроковій фінансовій політиці, в якій розставлено цілі й пріоритети для кожного рівня управління та етапу розвитку сільськогосподарського виробництва. Управління фінансовими ресурсами підприємства в умовах ринкової економіки i конкурентного середовища не можливе без використання сучасних інструментів менеджменту фінансово-господарською діяльністю. Кожний керівник для прийняття правильних інформаційно підкріплених piшень повинен мати максимально виважені інформативні матеріали. Основними функціями процесу управління є планування, облік, аналіз, регулювання. Планування призначене для формування завдань підприємством; облік – для одержання об’єктивної інформації про стан підприємства; аналіз – для встановлення діагнозу стану підприємств; регулювання – для формування альтернативних варіантів покращення стану підприємств.

  6. В системі управління сільськогосподарськими підприємствами виділяються підсистеми: планування джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів для забезпечення стабільного розвитку сільськогосподарського підприємства; аналіз фінансової звітності та визначення платоспроможності сільськогосподарського підприємства; здійснення контролю за формуванням та ефективним використанням фінансових ресурсів в цілому по підприємству. Від ефективності цих систем залежить якість рішень, які приймаються та ефективність господарської діяльності підприємства.

  7. Ефективне функціонування системи управління на сільськогосподарському підприємстві безпосередньо залежить, перш за все, від системи планування, яка повинна мати високий ступінь деталізації планової інформації співставної з даними бухгалтерського обліку. Сформована в Драбівському та Чорнобаївському районах Черкаської області система управління на основі принципів і методів контролінга, що містить взаємоповязані між собою підсистеми фінансового і управлінського обліку, планування, аналізу і контролю дозволила з одного боку планувати діяльність і оцінювати якість прийнятих рішень та складених планів, з іншого боку – здійснювати ефективний моніторинг фінансово-економічної діяльності.

  8. Фінансові коефіцієнти повинні бути максимально інформативними й давати цілісну картину фінансового стану підприємства. В економічному сенсі фінансові коефіцієнти повинні мати однакову спрямованість (зростання коефіцієнта означає поліпшення фінансового стану). Для всіх фінансових коефіцієнтів повинні бути вказані нормативи мінімально задовільного рівня або діапазону змін. Вони повинні розраховуватися лише за даними публічної бухгалтерської звітності підприємств та давати можливість проводити рейтингову оцінку підприємства як у просторі (порівняно з іншими підприємствами), так і в часі (за ряд періодів).

  9. Результати діагностики рівня забезпечення і використання фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств за даними 2002-2006 років довели, що більшість сільськогосподарських підприємств є неплатоспроможними. Встановлено, що всі коефіцієнти, які визначають рівень забезпеченості фінансовими ресурсами, індивідуальні для конкретного підприємства. Основними напрямами використання фінансових ресурсів є покриття витрат на виробництво і реалізацію продукції, платежі до бюджету, витрата на виплату дивідендів. Удосконалена методика комплексної оцінки ефективності використання фінансових ресурсів дозволить враховувати галузеву специфіку сільськогосподарських підприємств і форми їх власності.

  10. Шляхи поліпшення забезпечення фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств включають: удосконалення системи планування та внутрішнього контролю, використання порогових нормативів, прискорення кругообігу, застосування оціночного механізму потенційних можливостей збільшення прибутку, балансування фінансових потоків із застосуванням інструментів їх державного регулювання, оптимізація податкової та дивідендної політики, запровадження дієвої системи управління ризиками, удосконалення системи розрахунків і платежів. Це дозволить знаходити та використовувати резерви підвищення ефективності діяльності підприємства.

  11. Планування фінансів підприємства – це процес складання, прийняття й виконання фінансових планів, яке направлене, з одного боку, на запобігання помилкових дій у діяльності підприємства, з іншого – на зменшення числа невикористаних можливостей. Основним документом фінансового плану підприємства стає баланс доходів та витрат підприємства. Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану.

  1. Одним з ефективних механізмів поточного планування і управління підприємством у ринкових умовах є бюджетування, яке поєднуючи в собі набір методів, здійснення управлінських впливів, засобів збору й обробки інформації, прийомів мотивації, системи контролю бюджетування, на нашу думку, є управлінською технологією. Бюджетування характеризується множинністю бюджетів, набір яких для кожного підприємства індивідуальний і визначається сферою виробництва, особливостями фінансово-господарської діяльності, цілями організації системи бюджетування. Основними факторами, що визначають доцільність впровадження бюджетування як системи управління агропромисловими підприємствами, на наш погляд є: динамічність ринкових умов і ризикованість сільськогосподарського виробництва, багатогалузевий характер, складна організаційна структура підприємств АПК і необхідність зниження витрат на управління.

  2. Удосконалення системи управління необхідно проводити на основі принципів і методів системи контролінгу, яка включає взаємопов’язані між собою підсистеми фінансового і управлінського обліку, планування аналізу і контролю й дозволяє з одного боку планувати діяльність та оцінювати якість рішень і планів, які приймаються, а з іншого боку – здійснювати ефективний моніторинг фінансово-економічної діяльності.

  3. Аналіз роботи сільськогосподарських підприємств Чорнобаївського та Драбівського районів Черкаської області свідчить про відсутність в них ефективного планування, належної координації діяльності різних служб, інформаційного менеджменту, внутрішнього контролю й управлінського обліку. Застосування контролінгу є ефективним при системному підході, тому що розвиток окремих функцій управління фінансами (планування чи фінансовий облік) не дозволяє досягти відповідного ефекту. Застосування тільки планування чи фінансового обліку дає неповні дані про фінансове становище підприємства. Система фінансового контролінгу підвищує ефективність роботи бухгалтера-фінансиста, яка безпосередньо спрямовується на зріст прибутковості підприємства,

  4. Моделювання сільськогосподарського виробництва дозволяє передбачити найбільш оптимальні співвідношення галузей у сільськогосподарському підприємстві та його спеціалізацію, які повинні задовольняти наявний попит на продукцію з одночасним найповнішим використанням всіх видів ресурсів господарства. Значною мірою на ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень фінансово-кредитного забезпечення. Достатній рівень забезпеченості коштами дозволяє в повній мірі дотримуватись технології виробництва в сільському господарстві, що в кінцевому рахунку впливає на ефективність виробництва.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях

  1. Бєлов Б.О. Фінансові відносини підприємств АПК в економічному механізмі господарювання // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2006. – № 3. – С. 171-174.

  2. Бєлов Б.О. До питання сутності фінансових ресурсів АПК // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. Випуск 214: В 4 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 67-72.

  3. Белов Б.О. Організаційно-економічний механізм розробки і реалізації підприємствами АПК маркетингових стратегій взаємодії // Економіка АПК. Міжнародний науково-виробничий журнал №10 (144). – 2006 – С. 124-130.

  4. Бєлов Б.О. Економічна діагностика як один з методів удосконалення системи управління фінансовими ресурсами АПК // Агросвіт. – № 20 – 2008. – С. 13-16.

Матеріали наукових конференцій

  1. Бєлов Б.О. Страхування, як одна з форм державної підтримки АПК // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Освіта і наука без кордонів – 2005”. Том 7. Економічні науки. – Перемишль: Sp.Z.o.o. “Nauka I studia”, – 2005. – С. 58-61.

  2. Бєлов Б.О. Економічна діагностика в системі управління фінансами підприємства //Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції “Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006” 22-31 травня 2006 року. – Дніпропетровськ. – Наука і освіта. – 2006. – С. 12-14.

  3. Бєлов Б.О. Роль економічної діагностики в системі управління фінансами підприємства // “Громадянське суспільство України у площині економічного, правового політичного та духовного розвитку” Матеріали науково-практичної конференції 26 травня 2006 р. – Черкаси. – 2006. – С. 129-131