1. Одним із ключових елементів зернопродуктового підкомплексу є елеваторна промисловість, що уособлює в собі підприємства, які мають монопольне становище на ринку зерна і олійних культур. Хлібоприймальні пункти і елеватори не тільки приймають зерно у зерносховища, а й проводять роботу щодо його доробки, зберігання та покращення якості продукції при виключенні невиправданих кількісних втрат. У хлібообороті країни елеваторна промисловість займає центральне місце, являє собою по суті його матеріально-технічну базу. До основних послуг, які надаються елеваторами відносять приймання зернової продукції, доставленої автотранспортом та залізничним транспортом; сушка зернових та олійних культур; доробка продукції; зберігання; відвантаження зернових та олійних культур; експедиторські послуги; послуги оренди основних засобів. 2. Встановлено, що фінансові ресурси підприємств елеваторної промисловості – це кошти, які їм належать або перебувають у їх розпорядженні, з метою забезпечення процесу простого чи розширеного відтворення або ж задоволення соціальних потреб колективу. Загальна сума фінансових ресурсів підприємств елеваторної промисловості складається із статутного, резервного, амортизаційного, спеціального фондів; нерозподіленого прибутку; кредиторської заборгованісті усіх видів, включаючи заборгованість з бюджетних платежів, із відрахувань на соціальне страхування, з оплати праці; короткострокових і довгострокових кредитів комерційних банків; коштів для фінансування капітальних вкладень та інші коштів. 3. Однією з ключових особливостей управління фінансовими ресурсами відкритих акціонерних товариств є врахування наслідків впливу агентських конфліктів на цінність акцій у системі ціннісно орієнтованого фінансового менеджменту. Однозначним конфліктом інтересів позначені лише відносини “акціонери – менеджери” й “акціонери – кредитори”. Конфлікту між інтересами менеджерів і кредиторів практично не існує. Воднораз менеджери можуть через збалансовані рішення, які враховують однаковою мірою інтереси власників і кредиторів, забезпечувати зростання ефективності корпорації і заробітної плати її працівників. 4. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу. В період з 1990 по 2006 рр. на 20% знизилась загальна посівна площа сільськогосподарських культур, в тому числі посівна площа зернових та зернобобових культур зменшилась на 0,5%. Популярним стало вирощування насіння олійних культур. Їх посівна площа збільшилась на 45,8% та 62,7% порівняно 2000 р. та 1990 р. відповідно. За період 1990-2006 рр. знизився валовий збір зернових та зернобобових. Господарствами всіх категорій у 2006 р. одержано 30348,6 тис. т зерна (включаючи кукурудзу) у вазі після доробки, з них продовольчого 44%, а фуражного 56%. За період 1990-2006 рр. в Україні зменшилося виробництво на одну особу зернових культур на 25,5%. В той же час виробництво соняшнику на одну особу збільшилося у 2,3 рази. 5. В ринкових умовах при скасуванні державного замовлення система заготівлі, яка уособлювала в собі усі підприємства елеваторної промисловості, агропромислового комплексу розпалася. За даними 2006 р. питома вага зернових та олійного насіння, що реалізувалася переробним підприємствам складає 4,6%, населенню 3,7, на ринку 9,9%, за іншими каналами 81,8%, тоді як в 1990р. переробними підприємствам було реалізовано 80,4% продукції від загального обсягу реалізації. В період 1995-2006 рр. при майже незмінному обсязі виробництва зернових та зернобобових культур імпорт їх збільшився на 17,7%, а експорт зріс у 13 разів. 6. Підсумки регресійного аналізу між фінансовим результатом та валютою балансу підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону показують відсутність прямої залежності. На збільшення показника валюти балансу фінансові результати реагують неоднозначно, більш того хаотично. Тільки 8,7% варіювання фінансових результатів в досліджуваній групі зумовлене впливом розміру валюти балансу. Питома вага активної частини основних засобів зросла більше, ніж у двічі, що вказує на збільшення питомої ваги основних засобів задіяних у виробництві за рахунок продажу непрофільних активів (незадіяних в основній діяльності) та одночасного придбання спеціального обладнання для зберігання та переробки продукції рослинництва. Коефіцієнт придатності необоротних активів в досліджуваній групі підприємств за 2002-2006 рр. зріс на 39%, а коефіцієнт зносу відповідно зменшується. 7. Сума власного оборотного капіталу підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону, за досліджуваний період, зросла на 142,1%, незважаючи на те, що цей процес і не мав прямолінійного характеру. Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт абсолютної ліквідності по групі був у межах 0,02-0,03, а це означає, що група здатна погасити лише 2%-3% поточних зобов’язань за розрахунками, коефіцієнт швидкої ліквідності 0,55-0,85, коефіцієнт поточної ліквідності 1,07-1,29, тобто група товариств не має достатньої ліквідності. Коефіцієнт маневрування власних обігових коштів по групі зернозберігаючих підприємств Придніпровського регіону, за досліджуваний період, характеризується різкими коливаннями в межах 0,09-0,26 пункти. Зниження коефіцієнта у 2006 р. було зумовлено зростанням грошових коштів та одночасним дефіцитом власних оборотних коштів. Це свідчить про низьку частку абсолютно ліквідних активів у загальній величині власних обігових коштів. Загальна платоспроможність по групі зернозберігаючих підприємств за 2002-2006 рр знизилась на 0,12 пункта, що свідчить про погіршення структури активів і пасивів. 8. Рентабельність активів по досліджуваній групі акціонерних товариств елеваторної промисловості свідчить про збитковість їх функціонування. Значення коефіцієнту рентабельності основної діяльності в акціонерних товариствах вказує на те, що на 100 грн. собівартісті продукції (наданих послуг) припадає 5-10 грн. валового прибутку в залежності від періоду дослідження. Така мінімальна дохідність зумовлює ймовірність банкрутства. 9. Ефективність управління підприємством, перш за все, залежить від топ-менеджера та не стільки від заробітної плати, яку він отримує, а скільки від афільованості його до структури, якою він управляє. Мінімальний підконтрольний пакет акцій мажоритаріїв, підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону становить більш, ніж 61% акцій, що дає змогу задовольняти інтереси саме мажоритаріїв, нехтуючи інтересами міноритаріїв. Також спостерігається тенденція подальшої консолідації пакетів акцій фізичними і юридичними особами, які афільовані до підприємств елеваторної промисловості Придніпровського регіону. 10. За результатами оптимізації форвардної схеми оплати послуг елеватора за песимістичним сценарієм економія складає 10,7% від вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Цей показник досягається за рахунок часткової відмови від кредитних ресурсів. Економічний ефект від оптимізації за оптимістичним сценарієм полягає: у зниженні собівартості сушки на 53,3%, підвищенні продуктивності операції з доробки на 82,8%, підвищенні конкурентноздатності підприємства за рахунок сертифікації послуг за стандартами ISO, зниженні періоду окупності нового обладнання до 46 діб. 11. Удосконалення механізму кредитування підприємств елеваторної промисловості має відбуватися за рахунок збільшення частки довгострокових кредитів, зниження відсоткових ставок, розвитку заставних операцій, введення компенсаційних засад кредитування, розвитку іпотечного кредиту. 12. Сертифікація з якості надання послуг елеватора за міжнародними стандартами ISO, здатна забезпечити процес сталого розвитку господарської діяльньності, а наявність складського свідоцтва сертифікованого елеватора буде ліквідною заставою для фінансових посередників. 13. Визначено, що при використанні факторингового обслуговування, порівняно із звичайним кредитуванням, підприємствам необхідно витратити менше часу при більш простому механізмі отримання коштів від фінансово-кредитної установи. Необхідно враховувати беззаставність факторингового обслуговування, що дає можливість вільно розпоряджатися основними засобами підприємства, а при нестачі коштів отримати кредит під заставу ліквідних активів. 14. Запропонована автоматизована система управління елеватором, складовими якої буде АРМ “Вагова”, АРМ “Доробка”, АРМ “Сушка”, АРМ “Транспортування”, АРМ “Температурний режим” дозволяє більш ефективно приймати управлінські рішення та забезпечити ефективний менеджмент на підприємстві. 15. Диверсифікація джерел забезпечення фінансовими ресурсами, зменшення фінансових ризиків та збільшення можливостей кредитування, потребує організації та введення кредитних спілок в багатоканальну систему взаємозв’язків підприємств елеваторної промисловості і фінансових посередників. |
