У дисертації поставлено і вирішено науково-практичне завдання щодо теоретичних і методичних положень управління формуванням інформаційних ресурсів підприємства. Основні висновки теоретичного і методичного характеру, одержані за результатами дослідження, такі: 1. На підставі виконаного аналізу підходів до дослідження інформаційних ресурсів, які утворюються в процесі розвитку й практичної діяльності людей і використовуються для вирішення наукових, виробничих, управлінських та інших завдань, було доведено, що цей вид ресурсів характеризується певною самостійністю, невідчужуваністю, структурною різноманітністю, наявністю у суб‘єкта-отримувача та суб‘єкта-передавача, необмеженістю у просторі, багаторазовістю та своєчасністю застосування, тривалістю зберігання, системністю, комунікативністю, інтеграцією, стисненням, що сприяє зростанню ефективності діяльності, а також доходів їх власників і національного доходу. 2. Дослідження категорії "інформаційні ресурси" та їхніх властивостей дали можливість удосконалити класифікацію цього виду ресурсів за вагомими для управління ознаками об’єкта управління – носія інформації, де вони виступають як інтелектуальна власність, інформаційне забезпечення, інформаційна структура та персонал, здатний інтерпретувати будь-яку інформацію. Практичне застосування удосконаленої класифікації дасть змогу формулювати цілі і завдання інформаційної політики підприємства по конкретних об’єктах та сприятиме уникненню помилкових рішень щодо методів управління формуванням інформаційних ресурсів за носіями. 3. На підставі аналізу стану і тенденцій формування інформаційних ресурсів виявлено п‘ять найбільш значущих напрямів: ускладнення інформаційних продуктів, здатність інформаційних ресурсів до взаємодії, встановлення прямих взаємозв‘язків між виробниками і споживачами інформаційної продукції, конвергенція, ґлобалізація. При дослідженні було виявлено відставання рівня сформованості інформаційних ресурсів в Україні від розвинутих країн світу. 4. Кореляційно-регресійний аналіз впливу на дохід підприємства витрат на інформаційні ресурси довів, що до найбільш значущої складової сукупності витрат на інформаційні ресурси (витрати на програмне забезпечення, витрати на оплату послуг сторонніх організацій у сфері інформатизації) доцільно віднести витрати на обчислювальну техніку. 5. Для визначення факторів формування конкурентоспроможності підприємства в умовах його інформатизації запропоновано методичний підхід на базі факторного аналізу. Згідно з ним на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств Харківського реґіону впливає результативність інноваційної діяльності підприємства, масштабність виробництва та його інформаційної системи, обсяг інвестицій у нематеріальні активи. 6. Управління таким складним процесом, як формування інформаційних ресурсів підприємства, можливе за умови створення теоретично обґрунтованої і практично застосовуваної для цих цілей системи кількісних показників. Запропонована збалансована система оцінювання інформаційних ресурсів базується на співвідношенні загального з частковим. Загальне в збалансованій оцінці інформаційних ресурсів розкрито за допомогою узагальнювального показника, побудованого на підставі економіко-математичного моделювання методом таксономії, а не вибору його з системи часткових показників; часткове – за допомогою системи часткових показників, які характеризують особливості формування інформаційних ресурсів відповідно до цілей підприємства. 7. Розроблену систему оцінювання рівня сформованості інформаційних ресурсів апробовано на підприємствах Харківського реґіону. За даними аналізу виявлено наявність чотирьох груп підприємств, яким притаманні: проґресивний, реґресивний, нульовий розвиток та нестійкий коливний стан інформаційних ресурсів. 8. Для дослідження величини і виявлення резервів використання інформаційних ресурсів, а також внеску їхніх складових у загальний рівень використання було розроблено класифікацію резервів залучення інформаційних ресурсів, яка побудована в методологічній єдності з класифікацією такого виду ресурсів за ознакою носія інформації та має ієрархічне вкладення за видами і чинниками цього процесу. Запропонована методика комплексного аналізу резервів використання інформаційних ресурсів уможливлює виявлення їх як за окремими складовими інформаційних ресурсів (інформаційне забезпечення, персонал, інтелектуальна власність, інформаційна структура), так і в цілому по підприємству та його структурних підрозділах. Вона базується на математичному апараті алгоритму модифікованого таксономічного методу. Згідно з алгоритмом комплексного аналізу визначено, що найістотніший вплив на створення резервів використання інформаційних ресурсів має стратегія збалансованого їх формування на підприємстві в цілому. 9. Для стратегічного управління процесом формування інформаційних ресурсів підприємств запропоновано вдосконалений методичний підхід до визначення складових стратегії їх інвестування, якими є інвестиційна привабливість АІС, готовність підприємства до сприйняття інвестиційного проекту АІС та його ефективність. 10. Такий складний процес, як управління проектами інформаційної системи, можливий за умови створення теоретично обґрунтованої і практично застосовуваної системи управління проектом, організаційно-економічні особливості якої було досліджено в роботі. Вони полягають у такому: індивідуальність підбору відповідної організаційної форми під проект АІС; необхідність виокремлення на кожному етапі життєвого циклу проекту провідних груп видів діяльності; еволюція організаційної структури учасників проекту залежно від стадії його життєвого циклу; забезпечення постійного автоматизованого інформаційного обміну між учасниками проекту та рівнями управління; виконання робіт за процесовим підходом; відкритість проектів АІС; створення єдиного інформаційного простору всіх учасників проекту; всебічне підтримання їхньої групової роботи на базі новітніх інформаційних технологій та єдиної інформаційної системи управління проектом. | 