У дисертації на основі проведених наукових досліджень здійснені методичні і практичні рекомендації щодо розвитку системи управління формуванням прибутку машинобудівних підприємств. Основні висновки зводяться до такого. 1. У процесі дослідження основних теоретичних положень щодо економічної сутності прибутку визначено, що прибуток створюється живою працею у процесі виробництва за допомогою засобів праці та предметів праці й у грошовому вигляді виникає після реалізації продукції. На його обсяг впливають зовнішні та внутрішні фактори, фактори життєвого циклу продукції та облікової політики підприємства. Встановлено, що прибуток підприємства виконує три основні функції: облікову, стимулюючу та фіскальну, в межах яких можна виділити декілька підфункцій. Для ефективного управління прибутком підприємству машинобудування треба сформувати систему управління прибутком, яка включає шість основних блоків: мета, принципи й завдання управління; механізм управління; організаційне забезпечення; інформаційне забезпечення; методи аналізу прибутку; контроль за виконанням плану з прибутку. У процесі управління прибутком підприємства важливе місце займають методи управління, які є способами і прийомами впливу керівної системи на керовану на різних ланках управління. Методи управління прибутком пов’язані з функціями управління: плануванням, організацією та контролем. 2. У дисертації здійснено аналіз стану управління формуванням прибутку на підприємствах машинобудування. У процесі дослідження встановлено, що підприємства машинобудування виявилися найбільш вразливими до негативних змін економічної ситуації, пов’язаних із трансформаційними процесами, наслідком чого стало зниження виробництва продукції машинобудування, але з 2001 р. спостерігаються позитивні зміни. Прибуток підприємств машинобудування формується в процесі операційної, фінансової та інвестиційної діяльностей. Операційна діяльність має пріоритетний характер стосовно інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності, тому що від неї підприємства машинобудування одержують найбільшу частину прибутку (близько 70%) . 3. Для оцінки впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємств машинобудування було проведено аналіз грошових потоків підприємства. У процесі дослідження було виявлено, що зростання обсягів виробництва й абсолютної суми прибутку не завжди супроводжувалося позитивними змінами фінансового стану, який є характеристикою економічної діяльності підприємств у цілому і галузі зокрема. Для оцінки періоду часу, за який грошові надходження повністю забезпечать грошові видатки, пропонується розраховувати період окупності потоку видатків. 4. Розрахунок параметрів беззбитковості та самоокупності підприємства залежно від періоду виробництва виконано на основі побудови нового графіка беззбитковості. Графік дає можливість у процесі аналізу та планування прибутку машинобудівних підприємств розрахувати показники: періоди беззбитковості та самоокупності, прибуток, обсяги реалізації продукції та ціну одиниці продукції в ці періоди. 5. Модель планування прибутку побудована на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємств машинобудування, за умови самоокупності виробництва. Умовою самоокупності є співвідношення, при якому виручка від реалізації продукції перевищує витрати на виробництво і забезпечує прибуток на рівні, не нижчому від нормативного значення. На базі цієї залежності побудована модель управління прибутком, яка пов’язана з показниками ефективності господарської діяльності. Модель дає можливість визначити плановий обсяг прибутку шляхом корегування базисного прибутку на індекс обсягу реалізації та показників ефективності. Розрахований плановий обсяг валового прибутку на 2006 р.: для ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” – 23036,46 тис. грн, для ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів” – 5806,3 тис. грн, для ЗАТ “Запорізький автомобілебудівний завод” – 1186559,0 тис. грн, для ВАТ “Завод “Павлоградхіммаш” – 7110,4 тис. грн, для ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” – 26010,85 тис. грн. 6. Доповнено систему показників співвідношення доходів та витрат господарської діяльності підприємств машинобудування. Серед них: віддача постійних витрат, віддача вкладу на покриття, віддача змінних витрат, ємність постійних витрат, ємність змінних витрат, ємність витрат на покриття товару. Використання запропонованих показників дасть змогу підприємству оперативно контролювати рівень витрат, доходи та прибуток, удосконалити аналіз ефективності господарської діяльності підприємств машинобудування. 7. Досліджена залежність показника “вклад на покриття товару” підприємств машинобудування від індексу обсягів реалізації та показників ефективності виробництва. Різниця між ціною і змінними витратами в собівартості одиниці продукції дає можливість розрахувати величину вкладу на покриття, що характеризує суму коштів, одна частина якої йде на покриття постійних витрат, а інша – надходить у прибуток. За умови самоокупності виробництва, планування величини вкладу на покриття треба здійснювати на основі показника базисного періоду з корегуванням на зміну обсягу продажів та зміни матеріальних витрат і витрат на оплату праці. |