Анотація до роботи:

Драч В.І. Управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено удосконаленню управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах. Визначено суть грошового потоку, удосконалено класифікацію та принципи управління грошовими потоками. Визначено, що грошовими потоками є ряд платежів, розділених у часі з позитивною величиною (надходження) та з негативною величиною (виплати), що проходять з рахунків коштів підприємств.

Наведені головні принципи управління грошовими потоками: принцип достовірності інформації, ліквідності, ефективності, збалансованості. Ці принципи дають можливість сформувати систему управління грошовими потоками підприємства.

Розроблено методику оцінки ризиків грошових потоків та запропоновано антиризиковий механізм встановлення паритетного співвідношення цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Охарактеризовано сучасні особливості функціонування цінового механізму в сільському господарстві. Визначено теперішній фінансовий стан аграрних підприємств України. Досліджено та удосконалено систему оподаткування та кредитування сільськогосподарських підприємств. Оптимізовано вхідні грошові потоки. Розроблено методологічне забезпечення механізму координації грошових потоків і використання інвестиційних та фінансово-кредитних ресурсів регіону.

1. Під поняттям “грошовий потік” визначено розподілений у часі ряд платежів з позитивною величиною (надходження) і негативною величиною (виплати), що проходять по рахунках коштів підприємства. Грошові потоки доцільно класифікувати за видами господарської діяльності, напрямами руху, обсягами обслуговуваних операцій, економічним змістом і призначенням, методом оцінки в часі, що дозволить більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємствах АПК.

2. В основу управління грошовими потоками покладено наступні принципи: вірогідність інформації; ліквідність (забезпечення підприємства необхідними коштами); ефективність, тобто забезпечення рентабельності й одержання максимального прибутку; збалансованість. Зазначені принципи дозволять сформувати систему управління грошовими потоками підприємств АПК.

3. Виходячи з проведеного аналізу, можна констатувати, що в цілому цінова політика 1992-2000 рр. не сприяла позитивним перетворенням в АПК. Підраховано, що фінансові втрати сільських господарств від диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію та цін на споживану сільським господарством продукцію (послуги) промисловості в цілому по Україні за 1995-2000 рр. становлять 6390,3 млн грн у порівняних цінах 1996 р., в тому числі у рослинництві – 5122,8 млн грн, у тваринництві – 1018,4 млн грн.

4. Аграрні підприємства намагаються забезпечити фінансову стійкість, що полягає в збільшенні виробництва високорентабельних видів сільськогосподарської продукції. Значним позитивним фактором у теперішній час є зародження на селі маркетингової концепції фінансово-господарської діяльності на відміну від виробничої, а також поява біржової торгівлі та експортних операції.

Нерозвиненість конкуренції, недосконалість земельних відносин, значна дебіторська та кредиторська заборгованості призвели до того, що сільськогосподарські підприємства не в змозі здійснювати фінансове забезпечення власними силами. Тому в сучасних умовах вони потребують фінансової підтримки держави.

5. У період економічної нестабільності ефективним стимулюючим фактором є оподаткування не прибутку або обороту від реалізації, а виробничого потенціалу. Така система оподаткування змушує підприємства шукати найбільш ефективних шляхів використання наявного потенціалу. Проте цій системі властиві певні негативні моменти, адже фіксований сільськогосподарський податок є податком на землю і не залежить від економічного стану платника податку та його продуктивності, що суперечить принципу рівності в оподаткуванні сільгосппідприємств і громадян.

6. Важливою складовою ефективного управління грошовими потоками є забезпечення паритету цін і компенсації втрат сільськогосподарських товаровиробників. У зв'язку з його порушенням Уряд повинен: встановити гарантовані ціни і заставні ставки; здійснити закупівельні і товарні інтервенції; надавати дотації і компенсації частини витрат на виробництво сільськогосподарської продукції; проводити державне регулювання цін на продукцію природних монополій і матеріально-технічні ресурси та послуги для сільських господарств; надавати податкові пільги, провадити зміну термінів сплати податків і зборів у державний бюджет, відрахування в обов’язкові фонди; здійснювати списання заборгованості перед державним бюджетом і за платежами у державні позабюджетні фонди; надавати пільгове кредитування сільського господарства; вживати інших заходів.

7. Як один із термінових антикризових заходів доцільним є створення сільськогосподарського державного банку, через який здійснювалася б реалізація державної кредитно-фінансової політики в сфері сільськогосподарського виробництва. Виходячи з того, що компенсаційне та заставне кредитування є недостатнім, одним з можливих шляхів вирішення проблеми залучення коштів у сільськогосподарське виробництво є вдосконалення кредитних відносин шляхом створення нових інституцій та кредитних схем, тобто перспективною формою організації кредитування на селі мають стати кредитні кооперативи та товариства, а також залучення довгострокових комерційних кредитів у вигляді іпотечного кредиту.

Факторами, які перешкоджають надходженню коштів у сільськогосподарське виробництво є: збільшення неплатежів між підприємствами, нестабільність у політичній сфері та відсутність достатнього правового захисту вкладень.

8. Важелями державного управління фінансово-кредитної політики щодо регулювання грошових потоків у АПК має бути: пряма бюджетна державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, що надається у вигляді дотацій і компенсацій; безповоротні державні капітальні інвестиції; поворотні капітальні інвестиції; короткострокові кредити під пільгові відсотки; довгострокові кредити під пільгові відсотки; товарні (паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, інші ресурси) короткострокові та довгострокові кредити; закупівельні та товарні інтервенції. При цьому об’єктом застави має бути сільськогосподарська продукція.

9. З метою більш точної оцінки інвестиційної привабливості регіону запропоновано розроблений на основі моделі Коба-Дугласа новий критерій, який відображає швидкість змін залежно від обсягу інвестицій. Крім того розроблено алгоритм реалізації модернізованої моделі Коба-Дугласа на ЕОМ. Зазначене вдосконалення дозволяє врахувати факторний вплив інвестицій на зміни обсягів виробництва. Одержані результати математичного аналізу інвестиційної привабливості районів Запорізької області підтверджені висновками експертного дослідження.

10. В управлінні грошовими потоками запропоновано методику проведення оцінки ризиків діяльності аграрних підприємств, яка включає такі етапи: створення інформаційної бази з основних питань, що виникають при роботі з коштами; визначення величини збитків і витрат, породжених ризиковими ситуаціями при управлінні грошовими потоками; розроблено план заходів щодо зниження ймовірності настання ризикових ситуацій. Реалізація такої методики дозволить уникнути багатьох ризикових ситуацій, позбавить підприємство від додаткових витрат і збитків, пов’язаних з управлінням грошовими потоками сільськогосподарських підприємств.

Наведені вище висновки щодо формування і управління грошовими потоками сільськогосподарського підприємства та розроблені на їх основі пропозиції дадуть змогу більш ефективно керувати фінансовими ресурсами підприємств АПК.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Драч В.І. Грошові потоки підприємства // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2001. – № 3. – С. 116–118.

2. Драч В.И., Зацерковная Т.Н. Анализ финансового состояния предприятия // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Серія: економічні науки. – 2001. – № 16. – С. 204–207.

3. Драч В.І. Кредитні відносини як елемент виробничих відносин // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Вип. 108. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 73–87.

4. Драч В.І. Методичне забезпечення механізму координації і використання інвестиційних та фінансово-кредитних ресурсів регіону // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2002. – № 3. – С. 32–39.

5. Драч В.І. Формування антикризового фінансово-кредитного механізму // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2002. – № 2. – С. 137–150.

6. Драч В.І. Функціонування цінового механізму в АПК // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Вип. 132. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 132–146.

Матеріали науково-практичних конференцій:

1. Драч В.И. Анализ финансового состояния предприятия // Теорія і практика незалежного аудиту в Україні: Збірник тез і текстів виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції. – К., 2001. – С. 135–139.

2. Драч В.І. Реформування фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері // Тези доповідей Другої міжнародної конференції “Наука й освіта 99”. – Т. 20: Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. – С. 30–32.

Інші видання:

1. Драч В.И. Бухгалтерский учет в фермерском хозяйстве. – Запорожье: Полиграф, 1996. – 28 с.