У результаті проведеного дослідження вирішено важливе науково-практичне завдання щодо подальшого розвитку теоретичних і методичних підходів із забезпечення гідної якості трудового життя персоналу машино-будівних підприємств, розроблення та впровадження програм з її покращення. Результати даного дослідження дають змогу зробити такі висновки. 1. Дослідження соціально-економічної сутності якості трудового життя персоналу промислового підприємства дозволило удосконалити його визначення: «Якість трудового життя – це сукупність виробничих та соціально-економічних умов, в яких знаходиться працівник протягом свого трудового життя та які перебувають під постійним впливом внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства». Визначено основні складові за компонентами якості трудового життя: умови праці, матеріальне заохочення, нематеріальне заохочення, соціальне забезпечення та зовнішнє середовище; поняття: програма ЯТЖ, частковий показник ЯТЖ, інтегральний показник ЯТЖ, показник значущості (вагомості) складової та компоненти ЯТЖ, еталонне значення показника ЯТЖ, рівень ЯТЖ, розрахунковий метод оцінки рівня ЯТЖ, експертний метод визначення оцінки рівня ЯТЖ. 2. Запропоновано принципи формування програм ЯТЖ та управління їх впровадженням (загальні: системності, комплексності, безперервності, єдиноначальності, об’єктивності, цільової узгодженості та зворотного зв’язку; економічної ефективності: особистої матеріальної зацікавленості, професійної компетентності, своєчасної та повної інформованості, безпечності робочого середовища; соціальної доцільності: комунікабельності, корпоративності, поваги до особистості, соціальної захищеності, справедливості). Використання принципів дозволить: найбільш повно врахувати інтереси як працівників, так і підприємства; запобігти виникненню суперечностей між ними, формувати програми з ЯТЖ та управляти їх впровадженням. 3. Обґрунтовано і розроблено методичний підхід до кількісного оцінювання рівня ЯТЖ персоналу машинобудівних підприємств на основі системи часткових і інтегральних показників за складовими і компонентами. Даний методичний підхід дозволяє не тільки отримати комплексну оцінку рівня ЯТЖ, а й визначити оцінку кожної компоненти та складової, що уможливлює аналіз структури ЯТЖ та розроблення програм з її покращення. 4. Проведення аналізу загальноекономічних показників зовнішнього середовища та якості трудового життя персоналу 18 машинобудівних підприємств Харківського регіону дозволив (за допомогою факторного аналізу) виявити тенденції щодо управління якістю трудового життя, якими є покращення сприятливого робочого клімату в колективі, організація праці, соціально-екологічні умови, технічна безпека робочих місць, мотивація й визнання заслуг, трудова та корпоративна дисципліна. Побудовано регресійну модель залежності продуктивності праці на підприємстві від показників якості трудового життя (простоювання не з вини працівника, дисципліни (за неявкою на роботу), лояльності персоналу (за стажем роботи), додаткових компенсацій, планування ділової кар’єри, якості атмосферного повітря), що дозволяє визначити напрямки, які потребують найбільшої уваги з боку менеджерів підприємства, як такі, що суттєво впливають на результати його роботи. 5. Запропоновано послідовність та сутність етапів вибору підрозділу – об’єкта впровадження програм якості трудового життя, що ґрунтується на оцінці ЯТЖ у кожному підрозділі, порівнянні отриманих результатів, а також врахуванні загальноекономічної та конкурентної стратегій підприємства. Практичне значення розроблених пропозицій підтверджено його впровадженням на машинобудівному підприємстві – ТОВ «Ютам-Харків» . 6. Розроблено методичне забезпечення з організації формування відділу ЯТЖ або впровадження відповідної посади фахівця, що враховує розміри підприємства, особливості його організаційної структури та виконувані функції з забезпечення ЯТЖ персоналу. 7. Удосконалено технологію формування цільової комплексної програми з управління підвищенням якості трудового життя персоналу. У зв’язку з тим, що на більшості досліджуваних підприємств машинобудування проблеми з якості трудового життя є спорідненими, в межах сформованої програми були визначені цілі та заходи з їх досягнення, запропоновано послідовність і критерії вибору прийнятного варіанту програми підвищення ЯТЖ та визначення першочерговості впровадження заходів у межах обраного варіанту. Використання запропонованої технології сприятиме вирішенню проблем управління ЯТЖ та забезпеченню ефективного використання коштів, що виділені на реалізацію програми з її підвищення. |
