У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, щодо управління операційними витратами на підприємствах з високим ступенем індивідуалізації продукту. Основні результати теоретичного, методичного і науково-практичного спрямування є такими: 1. Комплексне узагальнення методологічних основ побудови і функціонування системи управління витратами підприємства з високим ступенем індивідуалізації продукту дозволило виділити три аспекти її розгяду: з позиції взаємодії із зовнішнім оточенням в системі управління підприємством і середовищі господарювання; аспект внутрішньої структури та взаємозв’язків елементів системи управління витратами (методів управління витратами, політик і процедур управління витратами, організаційної структури підприємства); з позиції динаміки процесу виконання робіт за індивідуальними замовленнями в межах проекту. Ці аспекти є взаємодоповнюючими і характеризують різні сторони процесу управління витратами підприємства. 2. Застосування системного підходу розширює можливості вивчення теоретико-методологічних основ управління операційними витратами підприємства, враховуючи специфіку виготовлення індивідуалізованого продукту. В системі управління витратами підприємства з високим ступенем індивідуалізації продукту виявлено дворівневу ієрархічну будову. Нижній рівень утворюють тимчасові підсистеми ресурсно-витратного управління, які існують впродовж операційного циклу виготовлення продукту. Вищий рівень – це постійно діюча підсистема управління витратами підприємства, цільова спрямованість якої визначається в залежності від критеріїв ефективності діяльності підприємства. У дослідженні доведено, що проблеми ефективності функціонування системи управління витратами підприємства виникають в площині взаємодії і координації цільових орієнтирів систем ресурсно-витратного управління із загальними цілями функціонування підприємства на ринку як цілісного суб’єкта ринкових відносин. 3. Підприємства з високим ступенем індивідуалізації продукту мають суттєві особливості у формуванні виробничо-реалізаційного циклу, що обумовлюють вимоги до вхідних та вихідних інформаційних потоків в системі управління витратами, основними з яких є: залежність початку виробничого процесу по кожному окремому продукту від зовнішньої ініціативи; виготовлення продукту з тими параметрами, які визначає споживач до початку процесу виготовлення продукції чи надання послуги; можливість зміни протягом операційного циклу обсягу, вартості і якості робіт по виготовленню продукту залежно від побажань замовника; накопичення протягом операційного циклу виготовлення продукту постійних перехідних залишків незавершеного виробництва, повна ліквідація яких відбувається при завершенні виготовлення продукту. 4. Для прийняття внутрішньогосподарських управлінських рішень щодо комбінації факторів виробництва і визначення операційних витрат обгрунтована необхідність врахування задоволення потреб споживача через формування доданої цінності, яка обумовлює ланцюжок формування вартості продукту. Побудований ланцюжок формування вартості продукту з високим ступенем індивідуалізації показав наявність часового лагу між операціями здійснення витрат та операціями одержання доходу за контрактами. Цей процес пов’язує зовнішній аспект в системному представленні управління витратами на такому підприємстві із внутрішнім, тому що прямо впливає на формування вартості продукту на стадії ініціалізації, визначаючи обсяги залучення ресурсів. 5. Вивчення специфіки формування функціональних зв’язків в системі управління витратами підприємств з високим ступенем індивідуалізації продукту, підтверджене результатами дослідження, дозволило встановити, що найбільше на формування цільових витрат виготовлення продукції впливає інформація про ринкову вартість ресурсів, регламентацію діяльності підприємства в інституційно-правовому полі, конкурентні позиції підприємств за критерієм витрат, споживчі властивості продукту, що дає можливість проаналізувати вплив зовнішніх факторів на динаміку планового (цільового) рівня витрат. 6. Функціональне розмежування управління витратами за операційним, економічним та адміністративним напрямками на авторський погляд фокусує увагу на проведенні функціонального аналізу витрат за напрямками, кожен з яких детально характеризує одну із сторін процесу управління витратами і дозволяє сформувати цілісну систему управління витратами підприємства. Автором обгрунтовано доцільність виділення трьох напрямків: операційного (для управління затратами ресурсів протягом усього періоду виготовлення продукту на даному підприємстві у натуральних показниках вимірювання відповідно до його технічних характеристик); економічного (для управління накопиченими даними про формування фактичних витрат підприємства в розрізі звітних періодів його функціонування для оптимізації грошових потоків підприємства, що функціонує як цілісна система); адміністративного (для визначення вартості функціонування системи управління витратами для підприємства). 7. Запропонована методика групування інформації про витрати підприємства за нормативнолімітованими та бюджетнолімітованими центрами обліку витрат на основі їх розподілу на прямі і непрямі за критерієм ступеня завантаженості ресурсів. Такий підхід забезпечує необхідні умови для проведення аналізу прямих і непрямих операційних витрат у контексті джерел їх відшкодування. 8. Функціональне розмежування управління витратами за операційним, економічним та адміністративним напрямками наповнює принципово новим змістом методичний підхід до планування і контролю операційних витрат, оскільки він передбачає встановлення граничного рівня витрат за нормативно-та бюджетнолімітованими центрами обліку, що дозволяє удосконалити планування вартості виготовлення продукту в умовах неповного використання ресурсів. 9. Формування системи контрольних показників спрямовано на удосконалення існуючої процедури контролю витрат на підприємствах з високим ступенем індивідуалізації продукту. Використання у практиці діяльності підприємств трьох груп показників дозволяє конкретизувати цільові функції у напрямках контролю за ходом виконання проекту та оцінки його фінансових результатів; визначення основних аспектів оцінки фінансових результатів роботи підприємства і оцінки процесу управління витратами, що забезпечує системність і підвищує ефективність проведення процедур контролю. |