Анотація до роботи:

Гапотченко К.В. Управління підприємствами автомобілебудівної промисловості України в умовах протекціонізму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. м. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню стану та перспектив розвитку системи управління автомобілебудівними підприємствами України в умовах протекціонізму.

В роботі проаналізовано світовий досвід застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування та досліджено проблеми ефективності протекціоністської політики. Визначено основні напрямки розвитку автомобілебудівної галузі України і запропоновано комплекс заходів з підвищення конкурентоспроможності вітчизняних автовиробників. Обгрунтовано шляхи вдосконалення існуючої системи управління на автомобілебудівних підприємствах України, які включають автоматизацію оперативного управління на основі сучасних стандартів, впровадження в менеджмент підприємств концепції загального управління якістю та орієнтацію на Європейську модель досконалості. Запропоновано узагальнену математичну модель оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності основних операторів автомобільного ринку.

У процесі розробки теоретичних основ та методичних рекомендацій з удосконалення управління автомобілебудівними підприємствами України в умовах протекціонізму зроблено наступні висновки:

1. Системний підхід дозволяє визначити організацію як єдине ціле, що складається з окремих елементів, між якими існують тісні взаємозв'язки. Управління автомобілебудівним підприємством – це управління системою взаємопов'язаних елементів, що є особливо чутливою до впливу факторів зовнішнього середовища.

2. На сучасному етапі протекціонізм є одним із визначальних факторів зовнішнього впливу на діяльність та розвиток системи управління на підприємствах автомобілебудівної галузі України. Його було враховано при дослідженні систем і процесів управління господарською діяльністю автомобілебудівних підприємств.

3. Автомобілебудівна галузь України перебуває у скрутному економічному становищі і є розвинутою непропорційно. Основними факторами, що негативно впливають на розвиток автомобілебудівної промисловості, є:

значна залежність від імпорту матеріалів і комплектуючих;

застарілі матеріаломісткі технології виробництва;

знос виробничих потужностей основних автопідприємств;

низька інвестиційна привабливість галузі.

4. Проблеми ефективності застосування протекціонізму в автомобілебудівній галузі України, а також забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі вимагають внесення наступних коректив у політику протекціонізму на українському авторинку:

відмову від застосування нетарифних засобів протекціонізму, передусім – скасування субсидії національним автовиробникам;

підвищення рівня тарифного захисту за рахунок збільшення ставки мита на імпорт;

поступове поширення тарифного захисту на машинокомплекти, а також деталі і комплектуючі, які виробляються або можуть вироблятися в Україні.

5. Прогноз розвитку українського авторинку в цілому є сприятливим для нарощування обсягів виробництва автомобілів в Україні. Вітчизняні автомобілебудівні підприємства можуть позиціонувати свою продукцію в сегменті недорогих автомобілів. Для цього українські автовиробники мають розробити стратегію просування продукції на ринку та стратегію розвитку підприємств.

6. Основним джерелом створення конкурентної переваги для українського виробника автомобілів є мінімізація витрат при одночасному доведенні якості продукції до світових стандартів. Для цього необхідно здійснити комплекс заходів, що включає:

технічне переоснащення вітчизняних автозаводів і вдосконалення технології виробництва автомобілів;

досягнення високого рівня локалізації виробництва;

підвищення ефективності управління на автомобілебудівних підприємствах.

7. З метою створення на українських автомобілебудівних підприємствах ефективної системи управління, пропонується:

1) автоматизувати оперативне управління на основі сучасних стандартів, таких як MRPII, ERP, CSRP;

2) покласти в основу всієї системи управління концепцію загального управління якістю;

3) регулярно використовувати на автомобілебудівних підприємствах Європейську модель досконалості як взірець для аналізу і вдосконалення їхньої діяльності.

8. Забезпечення ефективності протекціоністської політики потребує моніторингу впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів авторинку. У зв'язку з цим, пропонуємо застосовувати розроблену в дисертаційній роботі узагальнену математичну модель впливу протекціоністських заходів на основні показники ефективності функціонування операторів авторинку, яка за наявності відповідних експертних оцінок та визначеного алгоритму їх обробки дає можливість оцінити всі необхідні показники економічної діяльності підприємства при запровадженні тих чи інших інструментів протекціонізму.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Гапотченко К.В. Наслідки протекціонізму на авторинку України // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Зб. наук. праць. Випуск 4. Частина 2. – К.: УАЗТ, 2000. – С. 53–60. – 0,5 др. арк.

2. Гапотченко К.В. Роль держави у розвитку автомобілебудівної галузі в Україні // Маркетинг в Україні. – 2002. – №6. – С. 7–10. – 0,4 др. арк.

3. Гапотченко К.В. Галузевий протекціонізм як засіб створення конкурентної переваги для автомобілебудівної галузі України // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2003. – №4(8). – червень. – С. 89–97. – 0,4 др. арк.

4. Гапотченко К. Проблеми ефективності застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування в Україні // Зб. наук. праць. Вип. 37. – К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. – С. 161–166. – 0,3 др. арк.

В інших виданнях:

1. Гапотченко К. Прогноз наслідків розширення імпортної квоти на українському авторинку // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв'язків. Зб. матеріалів ІІІ науково-практичної конференції УАЗТ, 26 травня 2000 р. – К.: УАЗТ, 2000. – С. 217–219. – 0,14 др. арк.

2. Гапотченко К. Авторинок: вектори протекціонізму // Демократична Україна. – 2000. – №70 (22460). – 13 червня. – С. 2. – 0,13 др. арк.

3. Гапотченко К.В. Проблеми оцінки ступеня протекції внутрішнього ринку України // Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах. Зб. матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 25 травня 2001 р. – К.: УАЗТ, 2001. – С. 140–142. – 0,14 др. арк.

4. Гапотченко К.В. Вплив процесів глобалізації на розвиток автомобільної галузі України // Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України. Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 30 травня 2002 р. – К.: УАЗТ, 2002. – С.345–347. – 0,14 др. арк.

5. Гапотченко К.В. Протекціонізм: природа і практика застосування // Економіка і управління. – 2003. – №2 (20). – С. 20–28. – 0,5 др. арк.