Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Насінництво


Мотрук Іван Никифорович. Управління продукційним процесом вирощування насіння кормових буряків у західному Лісостепу України : Дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.14 / Інститут цукрових буряків УААН. — К., 2003. — 338арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 275-315.



Анотація до роботи:

Мотрук І.Н. Управління продукційним процесом формування насіння кормових буряків в умовах південно-західної частини Лісостепу України”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2003.

Теоретично обґрунтовано і практично реалізовано новий напрямок у насінництві кормових буряків шляхом оптимізації як екологічних, так і агротехнічних факторів при управлінні репродукційним процесом формування насіння кормових буряків в умовах західного регіону України. На основі проведених досліджень встановлені оптимальні параметри насіннєвих рослин першого і другого років життя з погляду їх високої продуктивності. Теоретично обґрунтовані і розроблені основні елементи технології вирощування маточних кормових буряків і насінників. Вперше встановлена можливість вирощування маточників кормових буряків методом штеклінгів та в післяукісних посівах. Вперше також дано порівняльну оцінку різних строків і способів збирання маточників та насінників кормових буряків, удосконалені прийоми їх зберігання. Розроблено технологію вирощування насіння кормових буряків нових сортів, яка забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 5-10, врожайність насіння - 1,5-2,5 т/га, схожість – 85-90%.

  1. У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розробці ефективного управління продукційним процесом вирощування насіння кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України за рахунок оптимізації як економічних, так і агротехнічних факторів. Технологія вирощування насіння кормових буряків з використанням сукупності результатів досліджень забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 5 - 10, урожайність насіння - 20-25 ц/га, схожість - не нижче 80-85% з одночасним зниженням ресурсозатрат.

  2. Агрокліматичні умови західної підзони Лісостепу України за показниками природної родючості грунтів, умов вологозабезпеченості (запаси продуктивної вологи в ґрунті 0-150 см навесні 250-300 мм), температурного (сума температур вище 10о за вегетаційний період – 2400-2600о) і світлового (кількість ФАР – 12,5-14 млн.мДж/га за вегетаційний період) режимів сприятливі для максимальної реалізації біологічного потенціалу як буряків першого, так і другого років життя.

Впродовж вегетаційного періоду буряків першого року життя виростають коренеплоди масою 150-1000 г з вмістом сухих речовин у них 14-16%, індекс коренеплодів 3,2-3,4, другого року життя – насінники висотою 109 см, шириною 55-67 см з середньою кількістю квітконосних стебел 6-15 шт.

  1. Коренеплоди маточних кормових буряків, на відміну від цукрових, формуються в основному за рахунок надсім’ядольного коліна і значно виступають над поверхнею грунту. Якщо перша ознака є спадковою, то друга змінюється під впливом змін зовнішнього середовища. На зміни агрофізичних властивостей маточників і насінників впливають добрива, строки сівби, способи формування густоти, строки і способи збирання та способи зберігання.

4. Вибір оптимальних строків сівби, як при вирощуванні маточників звичайним способом, так і методом штеклінгів, має особливе значення. Кращими строками сівби маточних кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України є пізньовесняні (травневі) і літні (червневі), які дозволяють одержувати оптимальні сходи, зменшують ураженість рослин хворобами та шкідниками, забезпечують кращу збереженість коренеплодів в осінньо-зимовий період. Найбільший коефіцієнт виходу садивних коренеплодів (5,2-5,5) одержано при цих строках сівби і формуванні густоти не менше 120 тис. рослин на 1 гектар. Урожайність насіння від коренеплодів, отриманих при травневому строкові сівби, становила 23,7 ц/га, червневому – 25,8 ц/га або на 1,1 – 3,2 ц/га більше, ніж на контролі (квітневий строк сівби маточних буряків і густота насаджень - 83 тис/га.)

5. В умовах західної підзони Лісостепу України доцільно вирощувати маточні кормові буряки як на мінеральних, так і на торф’яних ґрунтах. При вирощуванні маточників на торф’яних ґрунтах необхідно під них вносити мідні добрива, які покращують збереженість коренеплодів в осінньо-зимовий період. Насінники кормових буряків доцільно вирощувати тільки на мінеральних ґрунтах.

6. В умовах західної підзони Лісостепу України кращим способом вирощування маточних кормових буряків є метод штеклінгів (з внесенням під зяб гною 30 т/га + N80P60K70, сівба в третій декаді травня, першій декаді червня та формування густоти насаджень із розрахунку 200-220 тис/га), що забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 10, а садіння їх за схемою 70х35 см зменшує полягання насінників, покращує механізацію їх збирання і забезпечує приріст урожайності насіння на 3-4 ц/га проти звичайного способу.

7. Додатковим резервом одержання високоякісного садивного матеріалу в зоні достатнього зволоження є вирощування маточників у поукісних посівах. Сівбу маточних буряків необхідно проводити після збирання сільськогосподарських культур на зелений корм з внесенням під оранку N120P120K120 кг/га д.р. і формуванням густоти насаджень не більше 80-85 тис. рослин на гектар. Це забезпечує коефіцієнт виходу садивних коренеплодів 1:3-5 та дозволяє скоротити площі під маточними буряками.

8. Механізовані способи формування густоти насаджень маточних кормових буряків забезпечують рівномірність розміщення рослин, створюють сприятливі умови для росту і розвитку їх, підвищують вихід садивних коренеплодів з одиниці площі, значно скорочують затрати праці на проривку і прополку.

Найбільш ефективними способами формування густоти є: механізоване поперечне букетування сходів за схемою: ширина вирізу – 11,5 см, довжина букету – 8,5 см, (11,5х8,5х1) одна рослина в букеті та проріджування вздовж рядків за схемою: ширина вирізу – 5 см, довжина букету – 5 см, одна рослина в букеті (5х5х1).

При визначенні густоти насаджень маточних кормових буряків необхідно враховувати фактор загибелі значної частини рослин від коренеїду та гнилей в період вегетації.

9. Строки збирання маточних кормових буряків впливають на вихід садивних коренеплодів, їх збереженість і насіннєву продуктивність. Найбільший вихід і краща збереженість маточних коренеплодів і їх насіннєва продуктивність спостерігались при збиранні їх в 1-2 декадах жовтня в порівнянні з 3-ю декадою жовтня.

10. Однонасінні сорти кормових буряків за своїми агробіологічними властивостями (відхилення коренеплодів від осьової лінії рядка, висота головки над поверхнею грунту, сила зв’язку з ґрунтом і т.п.) переважають багатонасінні сорти і є більш придатними для механізованого збирання існуючими гичко- і коренезбиральними машинами МБК-2,7, МКК-6.

11. Коренеплоди масою 50-300 г, вирощувані методом штеклінгів, краще зберігаються в траншеях глибиною 50 см, з висотою повного земляного укриття 90 см. Природна вентиляція через труби не дає позитивного впливу на збереженість коренеплодів і їх насіннєву продуктивність. Коренеплоди масою 50-150 г також краще зберігаються в траншеях глибиною 50 см, але при укладанні їх шаром 30 см і зниженні висоти укривання до 90 см.

12. Насінники кормових буряків характеризуються рядом біологічних ознак, які залежать від сортових особливостей, агрометеорологічних та агротехнічних факторів, строків садіння, маси коренеплоду і схеми садіння, прийомів догляду в період вегетації, строків і способів збирання.

13. Внесення органічних і мінеральних добрив під насінники кормових буряків, особливо в роки з недостатнім зволоженням, сприяє більш продуктивному використанню рослинами вологи протягом вегетаційного періоду. При цьому в ґрунті збільшується вміст рухомих форм азоту і фосфору, особливо в період від садіння до стеблування рослин. Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив під зяблеву оранку, а саме гною 30 т/га + N40P50K40, сприяє посиленому росту і розвитку насінників, підвищує їх насіннєву продуктивність.

14. Для одержання високих урожаїв насіння кормових буряків з добрими посівними якостями на дерново-підзолистих поверхневооглеєних ґрунтах зони достатнього зволоження необхідно проводити вапнування ґрунту (3-4 т/га). Більш високу ефективність отримують, коли його проводять на фоні органо-мінеральних добрив.

15. При нестачі мінеральних добрив часткове (N90Р120К90) їх внесення перед садінням насінників сприяє підвищенню врожайності кондиційного насіння кормових буряків.

16. Продуктивність насінників у значній мірі залежить від тривалості їх вегетаційного періоду, який регулюється строками і способами садіння.

Механізоване садіння насінників (машинами ВПГ-4, ВПУ-4, ВПС-2,8) дозволяє провести цю операцію в стислі строки, скорочує затрати праці з 112-150 люд.-год. до 26-30 люд.-год. на 1 гектар. Кращим строком садіння насінників кормових буряків в умовах західної підзони Лісостепу України є садіння в першій-другій декадах квітня. Садіння в більш пізні строки викликає різке зниження врожайності та якості насіння.

17. Між масою садивних коренеплодів, схемою садіння і рівнем урожайності насіння існує пряма залежність. Найбільшу насіннєву продуктивність мають коренеплоди масою 300-1000 г, висаджені за схемою 70х70 см, коренеплоди масою 150-300 г, висаджені за схемою 70х35 см.

18. Застосування на насінниках кормових буряків пінцировки та механічної чеканки сприяє не тільки підвищенню урожайності насіння, але й поліпшенню його якості. Найбільший приріст урожайності насіння (3,6 ц/га) одержано при проведенні механічної чеканки в кінці стеблування насінників, а пінцировки – в період масового цвітіння рослин.

19. Ефективним способом поліпшення якості насіння в умовах західної підзони Лісостепу України є позакореневе живлення. Позакореневе живлення насінників в період цвітіння мікроелементами: молібден (0,01%), цинк (0,05%), кобальт (0,05) - підвищує урожайність насіння на 5 ц/га, схожість - на 13%, значно поліпшує його фракційний склад. Більш висока ефективність отримана при підживленні цинком.

20. Оптимальним строком збирання багатонасінних сортів кормових буряків є період побуріння 20.- 40% клубочків (у однонасінних - 40-60% плодів), появи борошнистого злому у насіння на середині квітконосних пагонів 1 і 2 порядків і зниження вологості насіння до 70-55%. Як раннє збирання насінників (зелений стан), так і пізнє (80-100% побуріння ) знижує врожайність насіння на 6-7 ц/га і значно погіршує його якість.

21. В умовах південно-західної частини Лісостепу України ефективним способом збирання насінників є пряме комбайнування з попереднім їх хімічним підсушуванням. Десикація насінників при побурінні 20-40% клубочків реглоном в дозі 8 л/га забезпечує високе їх підсушування, що дає змогу проводити збирання насіння прямим комбайнуванням. Кращі результати отримані при дворазовій обробці реглоном з інтервалом 2-3 дні (у дозі 4+4 л/га).

При прямому комбайнуванні урожайність насіння збільшувалась на 1,3-2,5 ц/га, а затрати праці знизились в 2,1-2,7 рази в порівнянні з роздільним способом збирання.

Публікації автора:

  1. Мотрук І.Н. Кормові буряки (біологія, технологія). – К.: Урожай, 2002. – 240 с.

  2. Мотрук І.Н. Продуктивність насінників кормових буряків залежно від органічного та мінерального удобрення. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2000. - № 1-2. - С.84-86.

  3. Мотрук І.Н. Технологія вирощування насіння кормових буряків у пізніх і повторних посівах західного Лісостепу України. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2000. – Вип.24. – С.66-73.

  4. Мотрук І.Н. Передзбиральне підсушування насінників кормових буряків. // Збірник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства Української академії аграрних наук. – К.: Нора-прінт, 2000. – Вип.1. - С. 135-140.

  5. Мотрук І.Н., Атаманюк О.М., Маковецький О.А., Стужук В.П. Агрофізична і технологічна оцінка коренеплодів багатонасінних та однонасінних сортів кормових буряків. //Сільський господар. – 2000. - № 11-12. - С.22—23.

  6. Мотрук І.Н. Десикація насіння кормових буряків за допомогою препарату реглон. // Захист рослин. – 2000. - № 7. – С.16.

  7. Фомичев А.М., Гавриш В.П., Мотрук Б.И., Ярош Ю.М., Сосновський П.Ф. Сроки уборки семенников кормовой свеклы. // Сахарная свекла. – 2000. - № 9. – С.13.

  8. Мотрук І.Н. Урожай та якість насіння буряків кормових залежно від строків і способів посадки насінників. // Вісник аграрної науки. – 2001. - № 3. – С.31-33.

  9. Мотрук І.Н. Вирощування маточників кормових буряків методом штеклінгів. // Вісник аграрної науки. – 2001. – Спецвипуск. – С.68-70.

  10. Мотрук І.Н. Вплив способів збирання маточних коренеплодів кормових буряків на їхню збереженість і урожайність насіння. // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. – 2001. - Випуск 52. – С.39-42.

  11. Мотрук І.Н. Розробка заходів, спрямованих на поліпшення посівних якостей насіння кормових буряків. // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2001. - № 5. – С.243-247.

  12. Мотрук І.Н. Вплив способів формування густоти насадження маточних кормових буряків на врожай та вихід посадкових коренів. // Вісник державної агроекологічної академії. – 2001. - № 1. – С.106-109.

  13. Мотрук І.Н. Коренеїд маточних кормових буряків. // Вісник аграрної науки. – 2002. - № 1. – С.36-37.

  14. Мотрук І.Н. Вплив вапнування на врожай та якість насіння кормових буряків . // Вісник аграрної науки. – 2002. - № 10. – С.31-32.

  15. Мотрук І.Н. Вплив агротехнічних прийомів на якість і вихід маточних коренеплодів кормових буряків.//Збірник наукових праць. –К.:ІЦБ УААН, 2003. –Вип.5.-С.158.

  16. Мотрук І.Н. Строки сівби і густота маточних кормових буряків.// Цукрові буряки. –2003. -№4. –С.10-12.

  17. Мотрук І.Н. Продуктивність маточних кормових буряків у звязкуз особливостями ґрунтового комплексу.// Вісник Львівського державного аграрного університету.-2003. –Агрономія №7. –С.28.-32.

  18. Мотрук І.Н. Вплив строків збирання маточних кормових буряків на їхню збереження та насіннєву продуктивність.//Вісник аграрної науки. –2003. -№5. –С.23-24.

  19. Мотрук І.Н. Агроекологічні причини різноякості маточних коренеплодів і насіння кормових буряків.// Сільський господар. –2003. -№5-6. –С.30-31.

  20. Мотрук І.Н. Удосконалення прийомів зберігання коренеплодів маточних кормових буряків, вирощених методом штеклінгів.// Науковий вісник Львівської державної аграної академії ветеринарної медицини ім.Гжицького. –2003. –том 5(№2), частина 4. –С.81-85.

  21. Мотрук І.Н. Рослинництво/Підручник для студентів агрономічних спеціальностей вищих аграрних закладів освіти 1-11 рівнів акредитації –К.:Урожай, 1999. –460 с.

  22. Мотрук І.Н. Насінництво кормових буряків в західному регіоні України. // Вчимося господарювати / Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. 20-23 листопада 1999 р. Київ-Чабани. – К.: Нора-прінт, 1999. – 131-132 с.

  23. Мотрук І.Н. Вирощування насіння кормових буряків в умовах західних областей України. – Івано-Франківськ: ЦНТЕІ. – 1999. – 14 с.

  24. Мотрук І.Н., Антонів П.С. Технологія вирощування насіння кормових буряків в зоні достатнього зволоження України. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2000. - № 7. – С.41-43.

  25. Фомічов А.М., Мотрук І.Н., Ніколайчук В.І., Клюєва Г.М., Ковалюк В.І., Крюковських В.С., Пташник С.А. .Безвисадкова технологія вирощування насіння кормових буряків на Україні. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2000. - № 8. – С.76-79.

  26. Мотрук І.Н. Десикація і пряме комбайнування насінників кормових буряків. // Науково-практичне видання АгроІнКом. – 2001. - № 1-3. – С.41-43.