Анотація до роботи:

Мірошниченко І.С. Управління продуктивністю праці на підприємствах різних типів виробництв (на прикладі машинобудівних підприємств). –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (машинобудування та металургія). – Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2009.

У дисертації на основі проведеного дослідження вирішено задачу теоретичного й методичного забезпечення складових управління продуктивністю праці на підприємствах різних типів виробництв. Здійснено аналіз продуктивності праці на сучасних машинобудівних підприємствах різних типів виробництв та проведено економіко-математичне моделювання впливу соціально-економічних факторів на рівень продуктивності праці. У дисертації досліджено поняттєво-категоріальний апарат, зокрема, уточнено сутність визначення поняття “управління продуктивністю праці” та виділено етапи становлення соціально-економічної категорії “продуктивність праці”. Запропоновано коефіцієнт поправки на тип виробництва та обґрунтовано можливість його використання для отримання співставних оцінок продуктивності праці персоналу на підприємствах різних типів виробництв. У роботі вдосконалено теоретико-методичний підхід щодо планування продуктивності праці, в основу якого покладено розроблену шкалу зміни значення коефіцієнту поправки на тип виробництва. Уточнено класифікацію факторів і резервів росту продуктивності праці за рахунок введення групувальної ознаки - тип виробництва підприємства, що дозволило виділити їх специфічні групи для одиничного, серійного та масового виробництва. Встановлено специфічний вплив факторів росту продуктивності праці для конкретних типів виробничого процесу. Обґрунтовано механізм впливу реструктуризації на зниження витрат живої та уречевленої праці на підприємствах різних типів виробництв. Вдосконалено концепцію управління продуктивністю праці з урахуванням типу організації виробничого процесу підприємства та уточнено методичний інструментарій побудови “Програми управління продуктивністю праці на підприємстві”.

У дисертації на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування, розроблені методичні й практичні рекомендації щодо вдосконалення управління продуктивністю праці на підприємствах різних типів виробництв.

Результати проведених досліджень дозволяють сформулювати такі основні висновки та пропозиції:

На теоретичному та методичному рівні:

1. На основі дослідження в дисертації доведено, що для ефективного управління продуктивністю праці особливо важливим є вплив типу виробничого процесу, оскільки різним типам виробництва притаманна своя система формування робочого персоналу, його структури та співвідношення, специфіка застосування устаткування й інструменту, технології, які визначаються типом організації виробничого процесу. Тому в дисертації обґрунтована необхідність дослідження підвищення ефективності та продуктивності праці окремо для одиничного, серійного та масового виробництва.

2. Досліджено поняттєво-категоріальний апарат управління продуктивністю праці та уточнено визначення поняття “управління продуктивністю праці”, під яким розуміється - системний процес, комплекс методів, способів і прийомів, які зумовлюють певний рівень продуктивності праці, що формується під впливом певних факторів та може бути скоригований через резерви його росту, з метою вирішення поставленої перед підприємством задачі. Виділено етапи становлення соціально-економічної категорії “продуктивність праці” у вітчизняній науковій думці, а саме: “зародження” - з’являється необхідність обліку відпрацьованого часу, тривалості робочого дня та величини вартості валової продукції (суми виробництва) на одного робочого; наступний етап - “розвиток” - характеризується щомісячним кон’юнктурним обліком та щоквартальним вибірковим обстеженням продуктивності праці, з’являється необхідність розробки методів її виміру, аналізу та планування; “розквіт” – припадає на період 1965 - 1990 рр. - в той час велике значення надавали продуктивності праці; “занепад” - розпочався на початку 90-х років ХХ століття, коли показник “продуктивність праці” був вилучений із статистичної звітності; та останній етап, який спостерігається в сучасних умовах - “відродження”.

3. Вдосконалено класифікацію факторів і резервів росту продуктивності праці за рахунок введення групувальної ознаки - тип виробництва підприємства, що дозволило утворити нові групи факторів і резервів, які притаманні одиничному, серійному та масовому виробництву.

Виділені конкретні фактори, які притаманні одиничному виробництву, які характеризуються високим рівнем кваліфікації працівників; відсутністю взаємозамінності персоналу, потрібне прилаштування; відсутністю закріплення операцій за станками; застосуванням універсального устаткування та інструменту; послідовною передачею предметів праці з операції на операцію. Факторами, які притаманні серійному виробництву, є середній рівень кваліфікації працівників; середня взаємозамінність персоналу; закріплення декількох деталеоперацій за станком; паралельно-послідовна передача предметів праці з операції на операцію; застосування універсального й спеціального устаткування й інструменту. Характер факторів, притаманних масовому виробництву, полягає у такому: більш низький рівень кваліфікації працівників; повна взаємозамінність персоналу; закріплення одної чи двох операцій за станком; застосування в основному спеціального устаткування та інструменту; прямолінійна форма організації виробничого процесу; паралельна передача предметів праці з операції на операцію тощо.

Запропонована групувальна ознака резервів росту продуктивності праці тип виробництва включає: резерви, притаманні одиничному виробництву (пов’язані з підвищенням кваліфікації працівників, покращенням охорони праці й техніки безпеки, підвищенням ділової та соціальної активності); резерви, притаманні серійному виробництву (пов’язані з підвищенням кваліфікації працівників, механізацією й автоматизацією виробництва, ліквідацією причин, що викликають брак і відхилення від запроектованих технологічних процесів); резерви, притаманні масовому виробництву (пов’язані з механізацією й автоматизацією виробництва, модернізацією діючого устаткування, вдосконаленням технологічних процесів і організації виробництва тощо).

4. Встановлено специфічний вплив факторів росту продуктивності праці та виявлено взаємозв’язок між факторами та резервами росту продуктивності праці для конкретних типів виробничого процесу. Зокрема, досліджено, що для одиничного типу виробництва найбільш характерними є підвищення кваліфікації працівників, творчої ініціативи, компетентності та відповідальності, ділової та соціальної активності, покращення вмотивованості (здатності реагувати на зовнішні стимули), матеріальної, технічної й кадрової підготовки виробництва та розширення сфери суміщення професій і функцій. Підприємствам серійного типу виробництва притаманне підвищення професійної придатності, адаптованості та мобільності, впровадження нової більш продуктивної техніки та вдосконалення поділу й кооперації праці. Ефективна діяльність підприємств масового типу виробництва пов’язана з підвищенням рівня механізації та автоматизації виробництва, впровадженням передових методів та прийомів праці, вдосконаленням організації та обслуговування робочих місць, виробничих та допоміжних підрозділів, а також впровадженням автоматизованих систем управління (АСУ).

5. При проведені теоретичного обґрунтування типу виробництва було виявлено різну питому вагу в співвідношенні живої та уречевленої праці, яка застосовується в одиничному, серійному та масовому виробництві. У зв’язку з цим, обґрунтовано механізм впливу реструктуризації на зниження витрат живої та уречевленої праці, що створює підґрунтя ефективного використання методів та інструментів оперативної та стратегічної реструктуризації для конкретних типів виробництв. Виявлений механізм впливу дозволяє визначати пріоритетний для підприємства вид реструктуризації.

6. У дисертації доведено, що для машинобудівних підприємств необхідно обов’язково враховувати при розробці програми та стратегії управління продуктивністю праці тип організації виробничого процесу. Тому що різним типам виробництв притаманний свій специфічний набір факторів впливу та резервів росту продуктивності праці. Все це відображено у концептуальній схемі процесу управління продуктивністю праці, яка дозволила вдосконалити методичні підходи розробки та виконання програми з управління продуктивністю праці. У ній наголошено, що необхідно зв’язати в один управлінський блок стратегію управління продуктивністю праці, яка повинна базуватися на врахуванні стратегічних цілей підприємства, але й спиратися на конкретну програму управління продуктивністю праці, що дозволить ефективно використовувати ресурси як живої, так і уречевленої праці.

7. Вдосконалено методичний інструментарій щодо побудови “Програми управління продуктивністю праці на підприємстві” згідно зі специфікою виробничого процесу. Такий підхід передбачає реалізацію певних етапів, серед яких “етап діагностики”, “інформаційний етап”, “етап планування”, “етап мотивації” та “етап моніторингу”. Причому управління в одиничному виробництві повинно проходити на основі розробки планових заходів, які в першу чергу передбачають підвищення кваліфікації працівників та розроблення системи мотивації кожного окремого працівника. На підприємствах серійного типу виробництва управління передбачає дотримання середнього рівня кваліфікації працівників та взаємозамінності персоналу, а розроблення системи мотивації ґрунтується на аспектах, за якими мотивується бригада. Розробка управлінських заходів на підприємствах масового типу виробництва передбачає досягнення повної взаємозамінності персоналу й опирається на розроблення системи мотивації цеху чи підприємства.

На практичному рівні:

1. Для забезпечення співставних оцінок продуктивності праці персоналу на підприємствах різних типів виробництв розроблено, запропоновано та обґрунтовано для застосування:

- коефіцієнт поправки на тип виробництва підприємства;

- шкала зміни значення коефіцієнту поправки на тип виробництва підприємства (відповідно для одиничного, дрібносерійного, середньосерійного, великосерійного та масового виробництва).

2. Досліджено рівень продуктивності праці на машинобудівних підприємствах з різним типом виробництв та на цій основі розроблено економіко-математичну модель впливу соціально-економічних факторів на зростання продуктивності праці.

3. На основі теоретичних, науково-методичних та практичних доробок дослідження дисертантом сформовано пропозиції щодо вдосконалення методичного інструментарію побудови “Програми управління продуктивністю праці на підприємстві”, які надіслані до Міністерства промислової політики України та отримали схвалення (лист № 01/5-1-987 від 27.08.2008 р.).

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Костромін Г.Т. До питання про теоретичне обґрунтування класифікації факторів, що впливають на продуктивність праці працівників промислового підприємства / Г.Т. Костромін, І.С. Мірошниченко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип.7, ч. ІІІ. – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. 180–183 (0,35 друк. арк., здобувачу належить 0,175 друк. арк.).

(Особистий внесок здобувача: проаналізовані літературні джерела з питань класифікації факторів, які впливають на продуктивність праці працівників підприємств, розроблено пропозиції щодо вдосконалення їх класифікації).

2. Мірошниченко І.С. До питання дослідження категорії “продуктивність праці” / І.С. Мірошниченко // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 15. – Тернопіль: “Економічна думка” ТДЕУ, 2006. – С. 88–90 (0,35 друк. арк.).

3. Мірошниченко І.С. Особливості визначення продуктивності праці в залежності від типу виробництв / І.С. Мірошниченко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 217. Т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 655–661 (0,38 друк. арк.).

4. Мірошниченко І.С. Співвідношення темпів зростання продуктивності праці та заробітної плати працівників малих підприємств Кіровоградської області / І.С. Мірошниченко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип.10, ч. І. – Кіровоград: КНТУ, 2006. – С. 175–178 (0,30 друк. арк.).

5. Мірошниченко І.С. Основні підходи до класифікації резервів росту продуктивності праці підприємств з різним типом виробництв / І.С. Мірошниченко // Вісник економічної науки України, №1(11), - Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2007. – С. 94–98 (0,50 друк. арк.).

6. Мірошниченко І.С. Умови праці як соціально-економічний фактор росту продуктивності праці / І.С. Мірошниченко // Формування ринкової економіки: [Зб. наук. праць]. Вип.. 17. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 113–123 (0,46 друк. арк.).

7. Костромін Г.Т. Особливості формування якісного складу працівників підприємств різних типів виробництв / Г.Т. Костромін, І.С. Мірошниченко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки, вип.11. – Кіровоград: КНТУ, 2007. – С. 92–97 (0,53 друк. арк., здобувачу належить 0,265 друк. арк.).

(Особистий внесок здобувача: на основі аналізу фактичних даних промислових підприємств узагальнені основні підходи до формування якісного складу працівників підприємств з різним типом виробництв).

8. Мірошниченко І.С. Особливості управління продуктивністю праці на підприємствах різних типів виробництв / І.С. Мірошниченко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Т.1. – Хмельницький, 2007. – С. 133–135 (0,36 друк. арк.).

Опубліковано в інших виданнях та за матеріалами конференцій:

9. Мірошниченко І.С. До питання про теоретичні підходи щодо класифікації резервів росту продуктивності праці працівників підприємств / І.С. Мірошниченко // Теорія і практика сучасної економіки / Матеріали УІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 330–332 (0,10 друк. арк.).

10. Мірошниченко І.С. До питання про історичний аспект формування категорії “продуктивність праці” як показника статистичних спостережень / І.С. Мірошниченко // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації / Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції . Ч. 2. – Тернопіль: “Економічна думка” ТДЕУ, 2006. – С. 561–563 (0,12 друк. арк.).

11. Мірошниченко І.С. Менеджмент умов праці як фактор підвищення її продуктивності в різних типах виробництв / І.С. Мірошниченко // Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах ринкової економіки / Матеріали УІ науково-практичної конференції. - Сімферополь: КІБ, 2006. – С. 37–39 (0,09 друк. арк.).

12. Мірошниченко І.С. Особливості підходів до формування якісного складу працівників підприємств з різним типом виробництв / І.С. Мірошниченко // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – Т.1. Ч. ІІ. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 569–572 (0,19 друк. арк.).

13. Мирошниченко И.С. Методологические подходы к классификации факторов роста производительности труда в разных типах производств / И.С. Мирошниченко //Современный научный вестник. Серия: экономика и право. № 8 (16), - Белгород, ООО “Руснаучкнига”, 2007. – С. 53–57 (0,28 друк. арк.).

14. Мирошниченко И.С. Совершенствование управления производительностью труда на предприятиях разных типов производств / И.С. Мирошниченко // Уральский научный вестник. Экономика и право. № 6 (7). - Уральск, ЖШС «Уралнаучкнига», 2007. – С. 4–9 (0,30 друк. арк.).

15. Мирошниченко И.С. Влияние реструктуризации производства на производительность труда работников предприятий разных типов производств / И.С. Мирошниченко // Сборник научных статей Международной научно-практической конференции [Социально-экономические проблемы и перспективы развития организаций и регионов Беларуси в условиях европейской интеграции] / УО “ВГТУ”. – Витебск, 2007.– С. 197–201 (0,30 друк. арк.).

16. Мірошниченко І.С. Резерви росту продуктивності праці різних типів виробництв / І.С. Мірошниченко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами]. Том 7.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – С. 582 - 586 (0,20 друк. арк.).

17. Мірошниченко І.С. Удосконалення системи планування продуктивності праці на підприємствах різних типів виробництв / І.С. Мірошниченко // Управління проектами: стан та перспективи / ІІІ Міжнародна науково-практична конференція. – Миколаїв, 2007. – С. 185–190 (0,26 друк. арк.).

18. Мірошниченко І.С. Етапи становлення соціально-економічної категорії “продуктивність праці” / І.С. Мірошниченко // Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у ХХІ столітті // Тези доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів. – Кіровоград: КНТУ, 2008. – С. 152–153 (0,1 друк. арк.).