Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Кобанець Людмила Олександрівна. Управління розвитком рекреаційної діяльності в природних парках : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Інститут економіки промисловості. — Донецьк, 2005. — 238арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 189-205.



Анотація до роботи:

Кобанець Л.О. Управління розвитком рекреаційної діяльності в природних парках. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено розв'язанню теоретичних, організаційно-методичних і прикладних проблем удосконалення управління розвитком рекреаційної діяльності у природних парках України.

У роботі узагальнено теоретичні основи управління рекреаційною діяльністю в умовах трансформації економіки України, уточнено понятійний апарат, проведено типологію та класифікацію рекреаційної діяльності та удосконалено основні організаційно-методичні положення щодо її організації. Проаналізовано розвиток рекреаційної діяльності у природних парках та світовий досвід з її організації. Запропоновано методичний підхід до формування концепції управління рекреаційною діяльністю та новий державний організаційно-економічний механізм її розвитку, що враховує світові тенденції та особливості вітчизняної економіки й дозволить сформувати в Україні високорозвинену рекреаційну галузь національної економіки.

Обґрунтовано пропозицію будівлі нового для України проекту критого аквапарку високої пропускної спроможності, створення якого у межах природних парків сприятиме розв’язанню важливих соціально-економічних проблем. Запропоновано методичний підхід до підвищення економіко-екологічної ефективності рекреаційного використання природних парків, який засновано на формуванні рекреаційної ренти та впровадженні лінійного методичного підходу до визначення рекреаційної місткості природної території.

Запропоноване дослідження пропонує ідеї щодо удосконалення управління рекреаційною діяльністю. У дисертації вирішено науково-прикладну задачу вдосконалення організаційно-економічного механізму управління рекреаційною діяльністю у природних парках України на основі узагальнення теоретичних положень і методичних підходів до управління рекреаційною діяльністю, урахування особливостей природного середовища й економіки України, методів і досвіду управління вітчизняними та зарубіжними господарюючими суб'єктами цієї сфери діяльності, взаємозв'язку їх із підприємствами інших галузей національного господарства та чинників, які забезпечують ефективне їх функціонування.

Основні наукові та прикладні висновки полягають у такому:

  1. Доведено, що об'єктивно суспільство як система у процесі пристосування до змін зовнішнього природного середовища змушено виробляти необхідні організаційно-економічні механізми для свого захисту і природи в цілому шляхом розвитку таких сфер господарювання, які забезпечують досягнення цієї мети. Такою сферою діяльності, у першу чергу, є рекреаційна, якій властиві збереження природних ресурсів та відновлення життєвих сил людини.

  2. Уточнено економічну сутність рекреаційної діяльності, яка є особливим видом господарської діяльності, що включає організацію та виробництво послуг для відновлення життєвих сил та енергії людини, а також забезпечення умов для створення та надання таких послуг. Рекреаційна включає лікувально-оздоровчу, туристичну, спортивно-оздоровчу, культурно-розважальну діяльність на відносно чистих з екологічної точки зору територіях і направлена на формування та реалізацію рекреаційних послуг.

  3. Визначено вирішальну роль рекреаційної діяльності для економіки України, особливо для непромислових регіонів, де ця діяльність фактично є єдиною можливістю економічного розвитку. Доведено необхідність розвитку управління та виявлено особливості функцій управління рекреаційною діяльністю, якій внутрішньо властиві потенційні можливості збереження природних ресурсів і розвиток нових форм зайнятості.

  4. На основі аналізу форм та досвіду управління рекреаційною діяльністю у світі для України визначено корисними: порядок ліцензування та сертифікації суб’єктів рекреаційної діяльності (Швеція); морські та тематичні парки (прибережні держави); елітні парки (розвинені країни); екотуризм (у всьому світі); світовий досвід із надання концесій за різними напрямами рекреації та туризму; державна підтримка рекреації та туризму; науково обґрунтоване використання природних ресурсів та досвід суворого режиму функціонування промисловості у природних парках різних країн світу; напрями створення спеціалізованих рекреаційних зон.

  5. На основі аналізу розвитку рекреаційної діяльності в Україні виявлено своєрідність напрямів становлення рекреаційної сфери, які стали засадою формування концепції державного управління рекреаційною діяльністю у природних парках України та складовими удосконалення організаційно-економічного механізму її розвитку. Концепція управління рекреаційною діяльністю передбачає створення державної структури управління рекреаційною діяльністю (контроль за використанням природних ресурсів та планування нових природних парків, територій, рекреаційних зон тощо) на рівні міністерства та розмежування функцій різних ланок управління: галузевої, обласної, територіальної (на рівні НПП) та мікрорівневої. Обґрунтовано організаційні та економіко-правові заходи, які сприяють розвитку рекреаційної діяльності у природних парках України і які є складовими організаційно-економічного механізму її управління.

  6. На основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду у визначенні пропускної спроможності рекреаційних територій обґрунтовано методичний підхід до удосконалення розрахунку місткості рекреаційної території не за площею, а на основі лінійного навантаження (тобто розраховуючи рекреаційну місткість стежок із ділянками для відпочинку), що є більш доцільним із методичної точки зору. Забезпечення стійкості екосистем на базі використання розрахунку лінійної місткості рекреаційних територій дає можливість створити нові наукові критерії місткості рекреаційних зон. Економічну ефективність запропонованого методичного підходу доведено на прикладі НПП “Святі гори”.

  1. Обґрунтовано необхідність упровадження оподаткування рекреаційної діяльності у формі рентних платежів, запропоновано методи платежів для умов України та формулу розрахунку рекреаційної ренти за одним із методів. Платежі за рекреаційне використання природних парків мають бути диференційовані для кожного з них і можуть розраховуватися за додатковою вартістю рекреаційного обслуговування однієї людини за добу на 1 га рекреаційної площі, що була використана, або за обсягом валової виручки. У переході від традиційної системи оподаткування із податком на прибуток та ПДВ до рентних платежів бачиться можливість вирішення проблеми забезпечення якісного відпочинку населення України, сучасних екологічних проблем, пов'язаних із нераціональним, виснажливим використанням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, тому що значна їх частка має направлятися на розв'язання саме цих проблем.

  2. Запропоновано інноваційний напрям розвитку рекреаційної діяльності в Україні – критий цілорічний рекреаційний комплекс – аквапарк високої пропускної спроможності. Реалізація ідеї сприятиме досягненню певних соціально-економічних результатів, таких як: підвищення рівня доходів місцевого населення; збільшення кількості робочих місць у регіоні; пожвавлення підприємницької діяльності та зміна структури зайнятості у зоні природних парків; поліпшення умов праці. Доведено інвестиційну привабливість запропонованого підприємства та наявність в Україні потенційних інвесторів у цьому секторі бізнесу, зокрема потужних промислових підприємств, для яких диверсифікація своєї діяльності у рекреаційному напрямі могла би стати значним внеском у вирішення питань оздоровлення робітників та службовців.

Публікації автора:

1. Кобанец Л.А. Направления экономической целесообразности создания рекреационных объектов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2002. – Т.2. – С. 115-122.

2. Кобанец Л.А. Экономический подход к организации рекреационных зон // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2002. – С. 206-213.

3. Кобанец Л.А. Развитие инвестиционной политики в сфере рекреации // Вісник Академії економічних наук України. – 2002. – №2. – С. 133-134.

4. Кобанец Л.А. Привлекательность рекреационного потенциала Украины // Экономика Крыма. – 2003. – №6. – С. 65-69.

5. Кобанець Л.О. Організаційні підходи до інвестування в рекреаційну сферу // Вісник ДІТБ. Сер.: Економіка, організація і управління підприємствами. – 2003. – №7. – С. 111-114.

6. Кобанец Л.А. Направления рекреационной деятельности в природных парках Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2003. – С. 443-453.

7. Кобанець Л.О. Розвиток організаційно-економічного механізму керування рекреаційною діяльністю // Социально-экономические аспекты промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – С. 194-203.

8. Поклонський Ф.Ю., Кобанець Л.О. Напрями підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів спеціалізованими підприємствами // Вісник ДІТБ. Сер.: Економіка, організація і управління підприємствами. – 2004. – № 8. – С. 100-108.

Особистий внесок: виконано аналіз та обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів.

9. Поклонский Ф.Е., Кобанец Л.А. Особенности управления рекреационной деятельностью в охраняемых природных территориях // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – Т. 1. – С. 69-75.

Особистий внесок: виявлено особливості управління рекреаційною діяльністю на природних територіях, які охороняються, й обґрунтовано необхідність її вдосконалення; проаналізовано рекреаційну діяльність як прибуткову галузь економіки сучасної України.

  1. Кобанець Л.О. Перебудова організаційно-економічного механізму управління рекреаційною діяльністю // Вісник Східноукраїнського ун-ту ім. Володимира Даля. – 2005. – №10 (92). – С. 255-261.

11. Кобанець Л.О. Проблеми молодіжного відпочинку і їх рішення в ринкових умовах // Матеріали Всеукраїнської студентської наук. конф. “Студентська наука в новому тисячолітті: сучасні проблеми громадського харчування, готельного господарства та туризму”. – К.: КДТЕУ. – 2000. – С. 125-127.

12. Алейникова Г.М., Кобанец Л.А. Лесные рекреационные ресурсы Украины и их использование для развития туризма // Материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. “Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия”. – Донецк: ДИТБ. – 2002. – С. 239-243.

Особистий внесок: проаналізовано стан забезпечення регіонів України лісовими рекреаційними ресурсами та обґрунтовано необхідність їх використання в рекреаційній діяльності та туризмі.

13. Кобанец Л.А. Направления рекреационной деятельности в охраняемых природных территориях Украины // Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых “Проблемы и перспективы устойчивого развития туризма и сферы услуг в мире и в Украине”. – Донецьк: ДИТБ. – 2003. – С. 163-165.

14. Кобанец Л.А. Перспективы организации рекреационных зон в охраняемых природних территориях // Материали науч.-практ. конф. “Проблемы и перспективы развития внешнеэкономической деятельности региона”. – Мариуполь: МГИ ДонНУ. – 2003. – С. 17-18.

15. Поклонский Ф.Е., Кобанец Л.А. Особенности управления рекреационной деятельностью в охраняемых природных территориях // Тез. докл. и сообщ. Всеукраинской науч.-практ. конф. “Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях”. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2004. – С. 179-181.

Особистий внесок: виявлено особливості управління рекреаційною діяльністю на природних територіях, які охороняються, й обґрунтовано необхідність її вдосконалення.