Анотація до роботи:

Котляр М.І. Управління властивостями агломераційної шихти в умовах утилізації залізовмісних металургійних шламів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.16.02 «Металургія чорних металів». - Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності утилізації шламів при спіканні агломерату. Перешкодами до нарощування частки шламів в шихті є недостатня їх сипкість і змішуваність, низька ефективність зневоднювання. Проблему вирішено шляхом використання торфу при підготовці шламів. Експерименти та промислове відпрацьовування на КДГМК «Криворіжсталь» показали значне поліпшення фракційного складу суміші, зниження газодинамічного опору шару, можливість збільшення частки шламів у шихті в середньому на 58%. Крім економічного ефекту, зумовленого збільшенням обсягу утилізації шламів, підвищенням продуктивності агломашини, економією палива, концентрату і вапна, результати роботи дозволяють заощадити невідновні ресурси, зменшити забруднення довкілля.

1. Ефективна утилізація залізовмісних шламів є однією з найважливіших технологічних і природоохоронних проблем у чорній металургії. Масштаби і темпи нагромадження шламів перевершують обсяги їхньої утилізації. За умов України найбільш доцільним способом утилізації шламів є використання їх як компоненту аглошихти. Основними перешкодами до нарощування частки шламів в агломераційній шихті є недостатня їхня сипучість і змішуваність з іншими компонентами агломераційної шихти, а також відсутність дешевих, ефективних і екологічно безпечних технологій зневоднювання.

2. Поставлену задачу підвищення ефективності утилізації шламів вирішено шляхом використання при підготовці шламів до змішування з іншими компонентами агломераційної шихти нової добавки - активованого торфу.

3. На основі аналізу закономірностей водопоглинення торфу обґрунтовано доцільність використання торфу як вологоємної добавки до шламів. Потенціал вологоємності торфу забезпечує усмоктування вологи зі шламів у всьому практично значимому діапазоні вологості, що є передумовою підвищення межі вологості шламів при утилізації в процесі виробництва агломерату, відмови від застосування технологій зневоднювання шламів.

4. Установлено, що підготовка агломераційних шихт, що не містять шламів, із застосуванням торфу дозволяє поліпшити фракційний склад шихти, підвищити газопроникність шаруючи, що спікається. Продуктивність агломашини підвищується на 11,6% при заміні до 20% твердого палива торфом.

5. Експерименти, у яких підготовка шихт, що містять до 17% різних шламів, проводилася з застосуванням до 2% торфу від маси шихти, показала суттєве поліпшення фракційного складу агломераційної суміші, зниження газодинамічного опору шару. При вмісті торфу в кількості до 1,5% можливе збільшення частки шламів у шихті до 13% без негативних змін гранулометричного складу суміші і ходу спікання.

6. Промислове відпрацьовування й оцінка техніко-економічної ефективності виробництва агломерату показали, що у випадку підготовки шламів із застосуванням торфу поліпшується огрудкування аглошихти, росте газопроникність шару, що спікається, збільшується питома продуктивність агломашини.

7. Використання технології підготовки залізовмісних шламів шляхом змішування їх із торфом дозволило збільшити частку шламів у шихті в середньому на 60%. При цьому забезпечується підвищення межі припустимої для утилізації вологості залізовмісних шламів до 30%.

8. Технологію підготовки шламів до утилізації при спіканні агломерату впроваджено в 2001 році і в даний час вона постійно використовується в агломераційному цеху КДГМК «Криворіжсталь». Річний економічний ефект від упровадження технології складає 603058,84 грн.

9. При підвищенні частки торфу стосовно загальної маси аглошихти до 1,7% спостерігається стійкий ріст продуктивності агломашини. Подальше збільшення частки торфу в шихті недоцільне.

10. Крім економічного ефекту, зумовленого збільшенням обсягу утилізації шламів, економією твердого палива, концентрату і вапна, а також підвищенням продуктивності агломашини, результати роботи мають позитивні екологічні і соціальні наслідки: збільшення обсягів утилізації шламів дозволяє заощаджувати викопні ресурси, скорочує забруднення навколишнього середовища від шламосховищ.

11. Відсутність необхідності в капіталовкладеннях, простота реалізації та економічна ефективність роблять розроблену технологію перспективною для широкого використання на металургійних підприємствах України з повним циклом.

Публікації автора:

В наукових фахових виданнях:

1. Повышение эффективности утилизации металлургических шламов/М.И.Котляр, О.А.Гогенко, В.И.Шатоха, С.Н.Крипак// Металлургическая теплотехника: Сб. научн. тр. Национальной металлургической академии Украины, 2002, т.7. –С.51-54.

2. Повышение эффективности спекания агломерата из шихты, содержащей металлургические шламы/ М.И.Котляр, О.А.Гогенко, В.И.Шатоха, С.Н.Крипак// Теория и практика металлургии. - №3 – 2003. – С.27-30.

3. Управление свойствами агломерационных шихт в условиях утилизации металлургических шламов путем добавки торфа активированного//М.И.Котляр, О.А.Гогенко, В.И.Шатоха, С.Н.Крипак// Системні технології. Регіональний міжвузівський збірник наукових праць. – Випуск 3(26). – Дніпропетровськ, 2003. – С.105-115.

4. Технология производства агломерата с применением в шихте железосодержащих металлургических шламов, обработанных торфом/ М.И.Котляр, О.А.Гогенко, В.И.Шатоха, С.Н.Крипак// Металлургическая и горнорудная промышленность. - №4. – 2003. – С. 4-5.

Патент:

5. Деклараційний патент на винахід 41130А, Україна. С02F11/12, С02F11/16. Спосіб отримання суміші з залізовмісного шламу та модифікуючої добавки/ О.В.Дубіна, В.О.Шеремет, О.О.Гогенко, Л.Ю.Фрадкін, І.М.Сміяненко, Г.В.Козенко, Н.М.Омесь, А.В.Кекух, О.Я.Зусмановський, С.М.Кріпак, М.І.Котляр, О.М.Гришин. №. 2001021285. Заявл. 22.02.2001. Опубл. 15.08.2001. Бюл.№7.

В інших виданнях:

6. Минералы железа в металлургических шламах КГГМК «Криворожсталь»/ В.В.Иванченко, В.Д.Евтехов, Л.Н.Ковальчук, В.В.Филенко, С.Н.Тырышкина, М.І.Котляр, О.Г.Кубанов// Вісник Криворізького технічного університету. – 2003. - №2. – С.72-77.

7. Петрографический состав и механические свойства продукции агломерационного цеха/В.В.Иванченко, А.Н.Страшко, В.Д.Евтехов, В.М.Корякин, О.Г.Кубанов, А.Г.Осадчук, М.И.Котляр// Сб. трудов научно-техн. конф. «Проблемы развития Криворожского железорудного бассейна». - Кривой Рог, 2002. – С.58

8. Эффективность внедрения и новые пути развития технологии подготовки железосодержащих отходов с целью вовлечения их в качестве вторичного сырья/ М.И.Котляр, А.В.Кекух, О.А.Гогенко, О.Н.Гришин, С.Н.Крипак, В.И.Набока, В.Д.Ашихмин, Г.П.Крымов// Зб. матеріалів конф. «Економічна доцільність та нормативно-правова забезпеченість переробки відходів”, 27-30 травня 2002 р. м. Ялта. – Київ: Знання. – 2002. – 45-47.