Анотація до роботи:

Воюєва Ю.А. Управління виробничим потенціалом фермерських господарств регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2009.

У дисертації обґрунтовано науково-теоретичні, методичні та практичні напрями формування виробничого потенціалу фермерських господарств. Визначені пріоритети формування ресурсного забезпечення з позицій досягнення максимальної доходності фермерського господарства, комплексного розвитку регіону та задоволення потреб населення. Обґрунтовано економічну сутність виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств. Визначені умови та закономірності економічного механізму його відтворення.

Здійснено оцінку та аналіз використання виробничого потенціалу фермерських господарств регіону. Визначені проблеми і тенденції цього процесу. Обґрунтовані напрями раціонального використання виробничого потенціалу на основі поглиблення спеціалізації, кооперації та інтеграції, оптимізації розмірів господарств. Розглянуто вплив держави на ефективність функціонування фермерських господарств регіону.

Розроблено конкретні пропозиції по впровадженню інновації в виробничу діяльність фермерського господарства «Юліана» Миколаївської області.

1. Виробничий потенціал аграрного підприємства – це сукупність якісних та кількісних ознак (показників) функціонування та розвитку виробництва на засадах раціонального використання відповідних видів ресурсів для задоволення потреб споживачів при найменшій шкоді довкіллю. Його характерними рисами визначені: відтворювальний процес ресурсів, певний обсяг та оптимальне співвідношення ресурсів; реальні можливості забезпечення потреб споживачів; раціональне ресурсовикористання.

2. Структура виробничого потенціалу аграрних підприємств включає: природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний, інформаційний, інвестиційний, матеріально-технічний, управлінський потенціали. У сукупності вони є основою для ефективного здійснення аграрного виробництва та функціонування аграрного ринку. Організаційно-економічний механізм формування виробничого потенціалу включає принципи: адаптації до вимог ринку; гармонізації інтересів учасників аграрного відтворювального процесу; керованості; саморегулювання; цілісності; задоволення потреб споживачів; охорони довкілля; системності. У сукупності вони поєднуються у межах загального підходу до управління ресурсами, прийняття управлінських рішень.

3. Ефективність використання виробничого потенціалу фермерських господарств визначають фактори: загальнонаціональні (соціально-економічна ситуація в країні, рівень розвитку продуктивних сил, стабільність, нормативно-законодавче регулювання); регіональні (особливості ресурсного потенціалу регіону, інвестиційний клімат, дії регіональних органів влади); локальні (на рівні господарства) – розміри, організація діяльності, конкурентна позиція на ринку, мотивація праці, освіта та професійна підготовка фермера.

4. Методичні засади оцінки виробничого потенціалу аграрних підприємств ґрунтуються на використанні системи показників, що характеризують кількісно та якісно його стан, тенденції використання, наявні резерви. Серед них виділяються показники обсягу тих або інших видів ресурсів, їх продуктивності ресурсовіддачі, структури, динаміки, інтенсивності використання. Важливе місце має бізнес – планування ефективного виробництва, отже і раціонального ресурсокористування, моделювання ефективного розвитку господарств.

5. У Миколаївській області функціонує 4638 фермерських господарств, що складає 10,7 % від їх загальнодержавної кількості. Це друге, після Одеської області, місце в Україні. Основним видом їх діяльності є сільськогосподарське виробництво, - для 80 % господарств. І лише 138 фермерських господарств займається наданням сільськогосподарських послуг, 37 – торгівлею, 13 – агротехсервісом, 8 – перевезенням вантажів, 1 – розведенням риби, 1 – переробкою сировини. Загалом у структурі аграрних підприємств регіону на фермерську форму господарювання приходиться 83,8 %.

6. У структурі виробничого потенціалу фермерських господарств Миколаївської області виділяються насамперед земельні ресурси. У їх користуванні перебуває 325,6 тис. га сільськогосподарських угідь або 16,2 % загально обласного значення на одне господарство приходиться 70,2 га угідь та 69,2 га ріллі. При цьому у Кривозерському, Веселинівському, Братському районах на фермерські господарства приходиться від 25 до 30 % сільськогосподарських угідь. Дрібноземельні господарства розміщені у Врадіївському, Миколаївському, Очаківському, Жовтневому районах.

7. Менш значним є матеріально-технічний потенціал фермерських господарств регіону. Так, вони забезпечені тракторами на 43,6 % вантажними автомобілями – на 63,0 %, зернозбиральними комбайнами – на 11,3 %, сівалками – на 24,4 %, плугами – на 20,0 %. На 1 комбайн приходиться 10 фермерських дворів, на 1 сівалку – 4, на одну валкову жатку – 26. Рівень зношеності машинно-тракторного парку сягає 75,0 %, коефіцієнт технічної готовності – 0,6. На 1 трактор приходиться 159 га ріллі, на зернозбиральний комбайн – 179,1 га зібраної площі. Низькими є енерго- та електропотужності. У сукупності матеріально-технічний потенціал характеризується як низький.

8. Основним джерелом фінансування виробничої діяльності є власні кошти – для 85 – 90 % фермерських господарств. Капітальні інвестиції фермерських господарств були незначними, що призвело до слабких темпів відтворення матеріально-технічної бази. Ефективність використання виробничого потенціалу певною мірою характеризує частка фермерських господарств у загальному виробництві. У виробництві зерна вона становила 13,4 %, соняшнику - 18,1 %, овочів – 9,2 % у вартості валової сільськогосподарської продукції. Відзначимо, що 80 – 90 % продукції фермерських господарств є товарною. Виручка від реалізації продукції досягла 132,2 млн. грн. Збільшенню доходності фермерських господарств перешкоджають великі витрати виробництва. У їх структурі найбільшу питому вагу займають матеріальні (понад 50 %), а також на оплату праці й амортизаційні відрахування.

9. До основних напрямів вдосконалення виробничого потенціалу фермерських господарств відноситься формування необхідної матеріально-технічної бази. Враховуючи високий рівень зносу матеріально-технічних засобів виробництва, необхідно довести рівень їх відновлення до 40 – 60 % до 2015 р. Особливо це стосується дрібних господарств, фінансові можливості яких не дозволяють придбати сучасну техніку, не сприяють капіталізації в цілому. Важливе значення у підвищенні ефективності використання земельних ресурсів має збільшення обсягів внесення мінеральних та органічних добрив, рівномірне та збалансоване забезпечення ними потреб рослинницьких галузей. Покращенню землекористування сприятимуть зрошувальні меліорації (крапельне зрошення), вдосконалення спеціалізації та диверсифікації виробництва у напрямі розвитку тваринництва, збалансування структури сільськогосподарських угідь.

10. Вдосконаленню формування та використання виробничого потенціалу фермерських господарств сприятиме впровадження інновацій. Мова йде насамперед про вирощування високоурожайних сільськогосподарських культур та високопродуктивних тварин. Розроблений нами бізнес-план для фермерського господарства «Юліана» Новоодеського району по виробництву високоурожайних гібридів соняшнику дозволить отримати чистий прибуток у сумі понад 135807,00 грн на 100 га посівної площі при урожайності 22,3 ц/га та рівні рентабельності 103,2 %.

11. Вагомим засобом раціонального використання виробничого потенціалу фермерських господарств та підвищення їх доходності є оптимізація розмірів та напрямів ресурсокористування. У дослідженні вказуються тенденція до укрупнення фермерських господарств. Найбільш раціональною є їх площа на рівні 1000 га і більше, можливою – 100 га і більше. Менші за розмірами фермерські господарства в умовах великої землезабезпеченості розвивати не доцільно.

12. Запорукою ефективного формування та використання фермерського потенціалу є державна підтримка фермерських господарств. При цьому доцільно забезпечити взаємоузгодженість інтересів по вертикалі управління: держава – регіон – фермерське господарство. Першочергове значення серед засобів державної підтримки необхідно надати економічним: бюджетне фінансування програм розвитку фермерства, пільгове оподаткування та кредитування. В організації підвищення ефективності ресурсокористування вагоме місце займає моніторинг аграрного виробництва та ринку, контроль та дорадництво діяльності, підтримка інтеграційних процесів та кооперативних зв’язків фермерських господарств, в т. ч. і через функціонування фермерських асоціацій.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Воюєва Ю. А. Земельний потенціал фермерських господарств Миколаївської області та напрями вдосконалення його використання

/ Ю. А. Воюєва // Таврійський наук. вісник: зб. наук. праць. - Вип. 47.- Херсон: Айлант, 2006. - С. 223 – 226.

2. Воюєва Ю. А. Проблеми ефективності використання виробничого потенціалу фермерських господарств / Ю. А. Воюєва // Таврійський наук. вісник: Зб. наук. пр. - Вип. 48.- Херсон: Айлант, 2007. - С. 224 – 228.

3. Воюєва Ю. А. Проблеми та перспективи розвитку фермерських господарств регіонів України / Ю. А. Воюєва // Бізнес – навігатор. - Наук.-виробн. журн. – Вип. 11. – Херсон: МУБіП, 2007. - С. 103 – 108.

4. Воюєва Ю. А. Місце фермерських господарств на ринку сільськогосподарської продукції / Ю. А. Воюєва, Ю. А. Шведюк // Вісник ХНТУСГ. - Вип. 72. – Харків: ХНТУСГ, 2008. – С. 177 – 180 (автору належить аналіз впливу зовнішніх факторів, які обумовлюють конкурентоспроможність фермерських господарств з метою визначення стратегії їх розвитку).

5. Воюєва Ю.А. Економіко-математичні підходи в моделюванні розвитку фермерських господарств / Ю. А. Воюєва, О. В. Шебаніна // Вісник аграрної науки Причорномор’я: наук. - теорет. жур. – Вип. 1 (44). – Миколаїв: ДАУ, 2008. - С. 3 – 7 (автору належить визначення перспектив використання нормативних моделей до функціонування фермерського господарства).

6. Воюєва Ю. А. Сучасний стан та основні напрями удосконалення внутрішньогосподарських економічних відносин підприємств АПК / Ю. А. Воюєва, О. В. Шебаніна // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - наук. - теорет. жур. – Вип. 2 (45). – Миколаїв: ДАУ, 2008. - С. 3 – 9 (автором зроблена оцінка переваг та недоліків поширених нині моделей госпрозрахунку).

7. Воюєва Ю. А. Оптимізація розмірів фермерських господарств та її вплив на рівень використання їх виробничого потенціалу / Ю. А. Воюєва // Вісник аграрної науки Причорномор’я: наук. - теорет. жур. – Вип. 3 (46) – Миколаїв, 2008. - С. 95 – 100.

В інших виданнях:

1. Воюєва Ю. А. Кредитування фермерських господарств регіону / Ю. А. Воюєва, О. С. Пристемський // Збірник тез виступів на Всеукр. наук. - практ. конфер. [“Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи”], (Херсон 19 - 20 квітня 2007 р.). – Том ІІ. – Херсон: ДАУ, 2007. – С. 92 – 94 (автору належить дослідження проблеми кредитного забезпечення фермерських господарств регіону).

2. Воюєва Ю. А. Інноваційно-інвестиційне забезпечення раціонального використання виробничого потенціалу фермерських господарств /Ю. А. Воюєва// Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. – Част. 2. – Київ: РВПС України НАН України, 2008 р. – С. 415 - 419.