Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з управлінням витратами на промислових підприємствах. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження зроблено такі висновки. 1. Встановлено, що ключовим елементом ефективного управління підприємством є ефективне управління витратами. Управління витратами визначено як засіб досягнення підприємством високого економічного результату. Однією з нових форм оптимізації ринкової діяльності та зниження витрат у сфері виробництва та обігу виступає логістика. Розвиток металургійної та машинобудівної галузі неможливий без розвитку і впровадження логістики в системі управління на підприємствах. Головним завданням логістики є досягнення оптимального (мінімального) часу проходження матеріального потоку через весь ланцюг постачань від первинного джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами. 2. Витрати як об’єкт управління характеризуються такими особливостями: динамізм, різноманіття, труднощі у вимірюванні витрат, облік та оцінка, складність і суперечність впливу витрат на економічний результат. Управління витратами на підприємстві дає змогу виявити роль управління витратами як чинника підвищення економічної ефективності результатів діяльності; визначити витрати по основних функціях управління; розрахувати витрати по виробничих підрозділах підприємства та необхідні витрати на одиницю продукції; підготувати інформаційну базу, яка надає можливість оцінювати витрати при виборі та прийнятті господарських рішень; виявити технічні способи та засоби вимірювання й контролю; визначити резерви зниження витрат на всіх етапах виробничого процесу; здійснити вибір способів нормування витрат та системи управління витратами, яка відповідає умовам роботи підприємства. 3. З розвитком виробничих відносин, теорії управління виробництвом і управління витратами виникла необхідність визначення центрів відповідальності, створення яких пов’язано з організацією контролю і регулювання витрат як функції управління, забезпечення чіткої персоніфікованої відповідальності за рівень окремих витрат на підприємстві. Суть цього процесу полягає в зіставленні досягнутих результатів із запланованими, аналізі причин відхилення, встановленні відповідальності за ці відхилення і вживанні необхідних заходів корегування. 4. В основу методики розрахунку витрат з урахуванням фактора часу покладена концепція, яка враховує певні групи втручань. Ціннісні втручання відбуваються у виробничому циклі, пов’язані безпосередньо з ресурсами або із засобами виробництва, істотно впливають на формування готової продукції з використаних ресурсів. Логістичні втручання відбуваються як у виробничому циклі, так і за його межами; пов’язані з логістичними операціями над матеріальними ресурсами; не змінюють фізико-хімічних властивостей та форм ресурсів; не пов’язані з глибоким перетворенням матеріального потоку. Умовні втручання виникають при формуванні калькуляції собівартості, необхідне їх обов’язкове врахування відповідно до чинного законодавства, не впливають істотно на формування готової продукції. Врахування фактора часу в запропонованій методиці дає змогу підвищувати реальну собівартість як лінійно (при дискретному характері потоку), так і нелінійно, експоненціально (при безперервному характері потоку), може не впливати на собівартість або комплексно впливати на собівартість (експоненціальне і лінійне зростання одночасно). 5. За обсягами виробництва металургія посідає перше місце серед промислових галузей економіки країни. Обсяг виробленої продукції сягає 30% від загального виробництва, це дає 42% валютних надходжень. Потужності української металургії розраховані на виробництво 45 млн тонн сталі, але завантажені вони лише на 70%, що підвищує собівартість продукції. На підприємствах галузі створюється 25% ВВП, хоча зайнято в ній менше ніж 10% працюючих. Саме тому металургійний комплекс має для України найважливіше економічне і соціально-політичне значення. В цілому українська металургія має всі необхідні ресурси для успішного розвитку: родовища залізної руди, високоякісні та дешеві трудові ресурси, висока концентрація виробництва, що зменшує транспортні витрати, та вигідне географічне розташування, що дає можливості для експорту продукції водними шляхами. Але разом з тим вона залишається технічно відсталою та енергомісткою. Найбільш вагомими серед видів діяльності машинобудування були виробництво електричних машин і апаратури, автомобілебудування, виробництво залізничних і трамвайних локомотивів. Найбільшу частку витрат на підприємствах машинобудівної галузі становить виробництво машин для металургi, автомобільного транспорту, побутових приладів, канцелярських та електронно-обчислювальних машин. Цим пояснюється пряма залежність та взаємозв’язок цих галузей. 6. Для виділення й оцінки логістичних витрат запропоновано використання “карти-трубопровіду”. “Карта-трубопровід” складається з потоків двох видів: потоку матеріалів через різні процеси виробництва і розповсюдження та інформаційних потоків, які необхідні для забезпечення контролю та рухаються, в основному, в іншому напрямі. Як інструмент управління при зростанні попиту використовується довжина трубопроводу, що характеризує мінімальний час, необхідний на реакцію і збільшення попиту при незмінному рівні запасів, умов транспортування та технології. Довжина трубопроводу характеризує час, необхідний для проходження продукту через весь ланцюг постачань без зупинок у точках зберігання і при мінімальних логістичних витратах. Як інструмент управління при спаді попиту використовується обсяг трубопроводу, який характеризує час, за який постачальник може позбавитися від продукції, що не має попиту при поточному рівні пропускної здатності і максимальних логістичних витратах. “Карта-трубопровід” складається як на рівні мікрологістики, так і на рівні макрологістики. Ця методика дає змогу виявити місця, де може бути знижена тривалість виробничих і логістичних операцій, причому зменшення тривалості виробничих процесів зазвичай приводить до зменшення тривалості логістичних операцій. 7. Ефективність системи стратегічного управління витратами доцільно розглядати як процес, що складається із взаємопов’язаних етапів, які включають: оцінку досягнення мети (реалізація стратегії підприємства), досягнення ефективності використання ресурсів та інформації (потенціалу підприємства). Ефект від впровадження стратегічного управління витратами дає можливість визначити ефективність діяльності підприємства до впровадження системи стратегічного управління витратами; визначити ефективність діяльності підприємства за період, наступний за процедурою впровадження системи стратегічного управління витратами; зіставити одержані результати між собою. 8. Розроблену методику мінімізації витрат у процесі просування продукції можна використовувати для створення нової системи управління витратами на підприємстві й оперативного управління витратами на кожному етапі виробничого процесу, а також при закупівлі і збуті продукції. Ця система управління ґрунтується на оперативному розрахунку коефіцієнтів внеску стадій, тимчасового внеску і тимчасових втрат. Застосування коефіцієнтів тимчасового внеску і внеску стадій при врахуванні фактора часу дає змогу мінімізувати витрати в процесі просування продукції через весь логістичний ланцюг (закупівля – виробництво – реалізація) за рахунок побудови різних комбінацій ресурсів і маршрутів, а також їх подальшої оптимізації і визначення найбільш пріоритетного варіанта руху. Використання запропонованої методики в ціноутворенні дасть змогу обґрунтовувати норму прибутку в ціні продукції з ринкових позицій, а також виявляти тимчасові логістичні вигоди і втрати підприємств для різних схем постачань і реалізації продукції. 9. З метою вдосконалення системи управління витратами на ВАТ “Дніпроспецсталь” було проведено групування матеріалів з використанням
АВС - і XYZ-аналізів і вибрані придатні для відповідних груп системи управління запасами. Відповідно до результатів АВС-аналізу, підприємству доцільно приділяти більшу увагу запасам матеріалів групи А, тому що вони займають 80,29% від загального обсягу, запаси групи В займають 17,2%, групи С – 2,51%. XYZ-аналіз було використано з метою нормування обігових коштів. Об’єднання результатів АВС- і XYZ-аналізів дає можливість виділити основні групи матеріальних ресурсів, яким підприємству необхідно приділяти відповідну увагу. Металургійні підприємства та підприємства машинобудування на підставі проведеного дослідження зможуть оперативно оцінювати тимчасові витрати у виробництві, виявляти втрати, порівнювати їх із втратами або вигодами при обліку дебіторської і кредиторської заборгованості, а також приймати ефективні рішення щодо управління витратами, реалізовуючи логістичний підхід. |
