Сучасний етап економічного розвитку характеризується гострою конкурентною боротьбою, і у таких умовах на перше місце висувається проблема забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та зміни структури експортних поставок. Концепція “повного ланцюжка витрат” найбільш повно відображає сучасні теорії управління процесом формування логістичних витрат. Конкурентоспроможність фірми набуває нової якості за рахунок розширення простору впливу покупця на виробника. Витрати кінцевого споживача стають одним із найважливіших факторів у системі управління. Основними задачами виробника в цих умовах є: облік витрат на усьому шляху від виробника до споживача з метою їх мінімізації, розширення ринку збуту за рахунок управління процесом розподілу продукції.
3. Одним із напрямків вирішення проблеми мінімізації вказаних витрат є використання логістичного підходу, який відкриває нові можливості при розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції та управління процесом формування логістичних витрат. 4. Визнаючи значимість логістичного потоку, найбільшого ефекту логістична система досягає у випадку його взаємодії з фінансовим та інформаційним потоками, причому інформаційний потік у цьому випадку виступає в якості інтегратора. 5. Реалізація логістичного підходу в організації руху товарів знаходить своє підтвердження у створенні інтегрованої системи вказаного руху через місця складування в результаті взаємодії виробничо-господарських організацій з транспортними терміналами, матеріальними складами та складами готової продукції та систематичного аналізу сукупних витрат на транспортні та складські операції. 6. Переваги логістичного підходу дають змогу розглядати процеси управління логістичними витратами як єдину логістичну систему, що включає наступні рівні: виробничий, при якій логістичні процеси протікають всередині одного підприємства; регіональний - процеси якої зачіпають інтереси багатьох підприємств-партнерів в межах одного регіону; національний - являє собою взаємодію підприємств в рамках національного ринку; міждержавний - являє собою так звану глобальну логістику. 7. Економія витрат може мати місце по усьому повному ланцюжку витрат виробництва та витрат доставки продукції до споживача. При цьому вона систематизується наступним чином: ефект великої системи; ефект випрямленого потоку; ефект інтегрованого потоку. 8. Варіантом управління логістичними витратами на регіональному рівні в дисертаційній роботі запропоновано створення логістичного центру як інфраструктурного підприємства для вирішення наступних задач: надання підприємствам можливості виходу на національний та міждержавний ринки; реалізація ідеї випрямленого потоку за рахунок зниження витрат на транспортних та проміжних (складування, переробка вантажів тощо) операціях; надання комплексу послуг, що забезпечують більш високу якість просування товарів від виробника до споживача; забезпечення гарантованості поставок у відповідності з основними критеріями споживача - час, кількість, якість, місце; створення умов для забезпечення ефективного руху товарів на регіональному рівні; збільшення надходжень до бюджетів відповідних рівнів за рахунок зростання потоку товарів та “прозорості” товарних потоків. На підставі результатів здійсненого дисертаційного дослідження можна сформулювати наступні рекомендації: керівникам діючих підприємств, для яких характерним є багатономенклатурність постачання, періодично здійснювати логістико-аудит на предмет встановлення оптимальних варіантів джерел постачання, партій та режиму поставок, рівня запасу транспортних технологій тощо; керівникам новостворюваних підприємств у процесі побудови організаційної структури передбачати можливість інтеграції функцій менеджменту на засадах логістики, створивши відповідний підрозділ логістики; місцевим державним адміністраціям в перспективних планах розвитку регіонів керуватись логістичними концепціями щодо організації розподілу праці, транспортних потоків, розвитку та інтеграції систем інфраструктури тощо; регіональним та центральним органам з розвитку підприємництва ініціювати прискорений розвиток логістичної інфраструктури; органам державної виконавчої влади враховувати в якості пріоритетного шлях перепрофілювання структур колишніх Держпостачу, гуртових баз тощо у логістичні центри; органам державної виконавчої влади удосконалити систему обліку таким чином, щоб можна було забезпечити інтеграцію логістики та контролінгу; органам державної виконавчої влади передбачити підготовку фахівців, які змогли б забезпечити функціонування логістичної системи. | 