Відповідно до поставленої мети і сформульованих задач у дисертаційній роботі одержано такі результати: 1. В умовах збитковості великої кількості шахт і обмежених можливостей держави у виділенні їм достатнього обсягу фінансової підтримки успішне вирішення задачі управління витратами на відтворення потужності вуглевидобувних підприємств стає ключовою умовою виживання галузі. 2. Планування витрат виробництва на шахтах здійснюється за економічними елементами. При цьому не виділяються їх постійні і перемінні складові і не здійснюється ув'язування витрат з місцями формування. Це не дозволяє ефективно управляти витратами. 3. Значущість різних виробничих комплексів вуглевидобутку в загальних витратах підприємства неоднакова. Із збільшенням виробничої потужності шахти на перший план як за чисельністю персоналу, так і за рівнем витрат виходить комплекс гірничопрохідницьких робіт. Тому пошук шляхів зниження витрат саме на цьому виробничому комплексі представляє актуальну галузеву проблему. 4. У роботі одержано методами математичної статистики регресійні моделі собівартості вуглевидобутку, які дозволяють оцінити вплив основних виробничих факторів на розмір витрат з видобутку вугілля. Їх можна використовувати в практичній діяльності шахт для прогнозування цього показника. 5. Кількість паралельних гірничих виробок, які проводяться, істотно впливає на тривалість їх проведення і рівень витрат на виконання гірничопрохідницьких робіт. При зміні кількості виробок, які проводяться одночасно, від 1 до 8 тривалість спорудження виробки зростає в 1,83 рази. Тому цей чинник необхідно враховувати при плануванні програм розвитку гірничих робіт. Результати досліджень дозволили реалізувати принципово новий підхід до планування гірничопрохідницьких робіт, заснований на урахуванні фактора організаційної складності комплексу робіт при відтворенні потужності шахти. 6. У сучасних умовах господарювання мінімальний рівень приведених витрат не може бути ефективним критерієм при виборі раціональних технологічних схем проведення виробок. У роботі запропонований новий підхід до вибору схем, заснований на використанні комплексного показника їх привабливості. У ньому знаходять висвітлення не тільки економічні, але і технічні, організаційні і соціальні критерії вибору схем. Така оцінка при виборі технологічних схем проведення виробок дозволяє одночасно враховувати критерії, якими керуються менеджери як корпоративного, так і операційного рівнів управління гірничих підприємств. 7. У дисертації запропоновано економіко-математичну модель управління витратами при відтворенні потужності шахти. Вона дозволяє із застосуванням методів сітьового планування таким чином спланувати терміни підготовки об'єктів до експлуатації і виконання кожної роботи проекту, при яких забезпечується мінімум витрат на проведення і підтримку гірничих виробок. Мінімум витрат досягається за рахунок вибору привабливих технологічних схем проведення виробок, стабільності в кількості одночасно проведених виробок протягом усього терміну підготовки до експлуатації кожного об'єкта і забезпечення мінімальної тривалості підтримки виробок за час від початку їх проведення до здачі об'єкта, який готується до експлуатації. |