1. Управління витратами передбачає створення системи принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, заснованих на використанні об’єктивних економічних законів відносно формування й регулювання витрат підприємства, забезпечення ефективного використання ресурсів і капіталу у відповідності до цілей розвитку. Формування системи управління витратами повинно ґрунтуватися на чіткому визначенні її цілей, об’єктів, суб’єктів, методів, інструментів, джерел інформації, форм формалізації результатів. Для цього в роботі розроблено принципи формування СУВ, визначено її організаційні елементи, обґрунтовано специфічні функції системи та представлено укрупнену функціональну декомпозицію організації СУВ, взаємопов’язану з підрозділами підприємства. 2. Необхідною передумовою забезпечення прогресивного розвитку підприємства є вибір раціональної стратегії його діяльності. Розроблена автором послідовність етапів процесу формування стратегії розвитку дозволяє встановлювати основу досягнення конкурентних переваг, взаємопов'язувати цілі розвитку підприємства з організаційними, технічними та економічними цілями СУВ на різних стадіях життєвого циклу, мінімізувати інтегральні витрати та забезпечувати збільшення доходів системи. 3. Розробка оптимальних управлінських рішень відносно регулювання рівня витрат повинна ґрунтуватись на результатах аналізу функціонування підприємства та його зовнішнього оточення. Проведений аналіз фінансово-економічного становища підприємств машинобудівної галузі промисловості України свідчить про наявність глибоких кризових явищ у їхній господарській діяльності, одна з причин яких постає в незваженому управлінні витратами. Запропоновані методичні підходи до проведення аналізу ефективності функціонування СУВ спрямовано на підтримку реалізації фінансової політики підприємства, забезпечення оптимального розміру обігових коштів, скорочення виробничого, операційного та фінансового циклів, нормалізацію співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованостями та досягнення максимальної відповідності стратегії розвитку тенденціям ринкової кон’юнктури. 4. Досягнення стратегічних цілей підприємства можливе лише на підставі програми розвитку. Її розробка повинна здійснюватися шляхом органічного поєднання цілей і задач з термінами їх вирішення та ступенем ресурсної забезпеченості програми. У відповідності до сформованої програми розвитку слід існуючий запас релевантних конкурентних ресурсів розподілити таким чином, щоб ніякий їхній перерозподіл не мав змоги збільшити виробництво одного товару без непередбаченого зменшення виробництва іншого. 5. Ефективність виконання програми розвитку визначається як раціональністю використання наявних ресурсів, так і організацією оптимального ресурсного забезпечення. Саме тому в дисертаційній роботі розроблено підходи щодо оцінки й вибору постачальників та організації роботи з ними. Вони враховують важливість закупок, які передбачаються, особливості ринків постачань й стратегічних зон ресурсів. 6. Потреба в поточному контролі за реалізацією стратегії розвитку та рівнем витрат підприємства обумовила доцільність використання кібернетичних принципів регулювання в процесі функціонування СУВ. У відповідності з ними було розроблено схему процесу управління витратами. Її основу складає система моніторингу та стандартні сценарії реагування на значні відхилення в рівні витрат. Також в роботі запропоновано послідовність впровадження такої схеми, використання якої можливо на будь-якому промисловому підприємстві. |