Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища


Кулаковський Юрій Петрович. Управління земельними ресурсами міста (на прикладі м. Києва) : дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Кулаковський Ю.П. Управління земельними ресурсами міста (на прикладі м.Києва) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.

В дисертації теоретично обґрунтовано основи формування земельних відносин в містах для сучасних суспільно-політичних умов, які на відміну від існуючих методологічних підходів включають принципи рівноправності всіх форм власності на землю, їх недоторканості, платності землекористування та екологічно збалансованого використання міських земель. Поглиблено теоретико-методологічні та методичні підходи до економічної оцінки міських земель, суть яких полягає у комплексному врахуванні всіх рентоутворюючих факторів на базі запропонованого системного аналізу, а також зонування території з урахуванням не тільки економічних, а й екологічних та соціальних чинників. Удосконалено систему управління міськими земельними ресурсами з урахуванням перспектив формування сучасної інфраструктури господарського комплексу великого міста, функціонального призначення міських земель, земельної реформи, розвитку земельного ринку, соціально-економічної трансформації, екологічного потенціалу та інвестиційних можливостей території міста. Дістало подальший розвиток наукове обґрунтування оптимальної трансформації земельних відносин в містах , удосконалення системи кадастрового обліку, реєстрації прав на землю та нерухоме майно, інформаційного забезпечення земельної реформи. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління земельними ресурсами міста шляхом запровадження системи важелів, стимулів, санкцій, удосконалення порядку справляння плати за землю, комплексного моніторингу і контролю за використанням земель, оптимізації АСДЗКУ та об’єктивної оцінки земельних ресурсів. Удосконалена система економіко-правового, методичного та землевпорядного забезпечення розвитку земельних відносин в містах, а також запропоновано шляхи ефективного формування і розвитку ринку міських земель, підвищення їх інвестиційної привабливості і екологобезпечного використання.

У дисертації викладено нові наукові результати, спрямовані на удосконалення системи управління земельними ресурсами міст і розв’язання важливого науково-прикладного завдання по підвищенню ефективності міського землекористування в сучасних умовах. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Зміст поняття “земельні відносини” охоплює широке коло питань як економічного (виробничого), так і правового характеру. Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування розпорядження та управління землею на державному, господарському та внутрішньогосподарському рівнях як об’єктом господарювання та засобом виробництва у сільському господарстві. Таке визначення розкриває основний зміст земельних відносин суб’єктів господарювання на землі й орієнтує на вибір напрямів реформування та регулювання земельних відносин як шляхом удосконалення земельного законодавства так і економічними методами.

2. Населені пункти – це специфічна територія, на якій взаємодіють природні та техногенні компоненти, де в тій чи іншій мірі змінені усі природні складові: рельєф, літогенна основа, геологічні, гідрологічні й кліматичні умови. Це територія, на якій формуються нові природно-техногенні комплекси з різноманітними функціональними особливостями.

Приватизація земельних ділянок громадянами та юридичними особами зумовлює їхній рух шляхом купівлі-продажу, дарування, успадкування. Все це разом із розширенням прав місцевого самоврядування й послабленням ролі держави у розвитку населених пунктів зумовлює необхідність зміни методів регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами.

3. Аналіз даних землеустрою та земельного кадастру в містах показує, що з реформуванням земельних відносин загострюється соціальна напруга і виробничі відносини. Це пов’язано з багатьма причинами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, серед яких слід назвати відомчу незацікавленість у веденні достовірного земельного кадастру, наявності великої кількості землекористувачів та власників землі, а також великим об’ємом роботи та їх значною вартістю.

Нові земельні відносини в місті потребують запровадження оновлених методів управління землекористуванням. Метою вдосконалення земельних відносин у місті повинні стати створення ефективної системи планування використання міських земель, їх територіального розвитку, усунення юридичних перешкод на шляху вільного обігу землі серед громадян та юридичних осіб, гарантування прав власності на землю і землекористування, організація використання земель на платній основі, забезпечення їхньої охорони в інтересах територіальної громади, населення країни у цілому.

4. Управління процесами територіального розвитку міста може бути успішним лише в тому випадку, коли прийняті рішення стосовно поточних проблем землекористування базуються на стратегічних, довгострокових програмах розвитку, наступальності планувальних ідей, забезпеченні послідовності реалізації землеохоронних заходів.

Оптимізація територіального розвитку передбачає удосконалення структури земельних угідь з метою підвищення ефективності та інтенсивності використання міських земель, поліпшення їх інвестиційної привабливості, збільшення доходності міських земель, забезпечення стійкості природних, в тому числі прибережних екосистем міста.

Серед стратегічних завдань по оптимізації використання земель найважливішими на прогнозний період є: 1) збільшення території під забудовою, в тому числі під житловою забудовою; 2) удосконалення організації забудови міста (розвиток приміської забудови, ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог, розширення підземного простору); 3) дотримання екологічних вимог охорони земель при землеустрої територій.

5. Першочерговим завданням збалансованого територіального розвитку міста є забезпечення ефективного функціонування різних форм власності на землю. В цьому зв'язку важливим заходом є виокремлення власників та користувачів земельних ділянок на основі розмежування державної власності на землю та формування земель комунальної власності з подальшою їх передачею в оренду ефективним землекористувачам, а також частковою приватизацією.

Створення ефективної моделі ринку землі передбачає поступову переорієнтацію планів забудови території міста відповідно до короткострокових прогнозів попиту на землю з наступним поєднанням ринкових механізмів, державних інвестицій і планування. Зростання цін на землю сприятиме підвищенню щільності забудови, розвитку інфраструктури, їх рентабельному використанню. Разом з тим, місцеві органи влади повинні мінімізувати ефект від вилучення сільськогосподарських земель та інших незабудованих земель.

6. Метою удосконалення земельних відносин у місті є створення ефективної системи планування використання міських земель, територіального його розвитку, усунення юридичних перешкод на шляху вільного обігу землі серед громадян і юридичних осіб, гарантування прав власності на землю і землекористування, організація використання земель на платній основі, забезпечення їх охорони в інтересах територіальної громади, населення країни в цілому.

Визначаючи зміст земельних відносин на стратегічну перспективу, необхідно орієнтуватися на наступні принципи:

у суспільному відтворенні земля виступає як його унікальна природна багатофункціональна основа і складова частина економічного процесу, включаючи власне виробництво життєвих засобів та ресурсів, їх розподіл, обмін і споживання;

земельна реформа торкається інтересів усіх без винятку землекористувачів, що вимагає, з одного боку, проведення її на винятково добровільній основі в міру дозрівання політичних, економічних і соціальних передумов, включаючи ступінь психологічної готовності землекористувачів, а з іншого боку, по можливості найбільш повного врахування цих інтересів при чіткому ранжуванні їх пріоритетності;

земельна реформа має носити комплексний характер і повинна здійснюватись комплексно, на основі ретельно і всебічно проробленої концепції, у сполученій єдності заходів щодо структурної перебудови землекористування міста і перетворенню його в багатоукладну систему з адекватними заходами з перетворення земельних відносин;

земельні перетворення повинні здійснюватися з необхідним економічним обґрунтуванням. Це може бути забезпечене шляхом розробки відповідної планово-проектної документації і надання необхідних консультаційних послуг, у тому числі і державним підприємствам, за рахунок засобів державного бюджету, бюджету міста, а також за рахунок засобів громадян і юридичних осіб.

7. Формування ефективної загальноміської єдиної системи управління земельними ресурсами спиратиметься на такі концептуальні положення і заходи, як: створення загальноміського центру управління; формування регіональних центрів управління; забезпечення органів управління інструментами управління (правовими, економічними, організаційними); ресурсне, інформаційно-аналітичне, кадрове і планово-проектне забезпечення процесу управління.

Система нових методів управління земельних відносин передбачає поєднання адміністративних і економічних методів, тобто поєднання методів прямого примусу та рекомендацій (адміністративні методи), ціноутворення і пільгового оподаткування, фінансування, покладення економічних санкцій, податків і компенсацій.

8. Важливим напрямом сучасного землеустрою міських земель повинна стати естетична оптимізація ландшафтних систем з точки зору посилення естетичної привабливості міських кварталів, масивів, районів, та з метою створення бездоганного природного життєвого середовища, розвитку рекреаційних можливостей міських та приміських земель.

9. Становлення економічної відповідальності у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища, можливість практичного застосування його у народногосподарській відтворювальній діяльності безпосередньо пов’язане з наданням господарським суб’єктам реальної самостійності згідно з прийнятими законами про власність, приватизацію державного майна, підприємництва, оренду та інші. Закони, які регулюють різні аспекти та сфери соціально-економічних і господарсько-правових відносин на ринкових засадах, радикально змінюють становище суб’єктів господарювання та юридичну правомочність власника у володінні, користуванні й розпорядженні засобами виробництва, матеріальними, природними ресурсами. Разом з тим, зі значним розширенням прав та самостійності підприємств і одночасно деяким послабленням регулюючої ролі держави за умов економічної та екологічної кризи за фактичної відсутності ринкових відносин зростає актуальність і практичне значення формування механізму економіко-правової відповідальності у природокористуванні та охороні навколишнього середовища.

10. Підвищення рівня відповідальності в системі економічних та правових методів управління природокористуванням, реалізація мети екологізації промислового, аграрного і лісогосподарського виробництва й інших галузей народного господарства визначається, як правило, її функціями та комплексним впливом на еколого-економічну і правову поведінку господарюючих суб’єктів, досягнення узгодженості, збалансованості й організованості в системі виробничих, у цілому економічних відносин, виконання взаємних зобов’язань, на забезпечення взаємозв’язку екологічних і фінансово-економічних інтересів на одержання високих кінцевих результатів виробництва, запобігання і максимально можливе відшкодування економічного збитку.

Потрібно в той же час підкреслити, що формування і подальший розвиток економічної і правової відповідальності в їхньому тісному взаємозв’язку – це загальна й об’єктивна умова, що завжди притаманна господарському механізму цивілізованого суспільства.

Публікації автора:

Наукові видання

  1. Економіко-правове регулювання природокористування / М.А.Хвесик, Л.М. Горбач, Ю.П. Кулаковський. – К.: Кондор, 2004. – 524 с. (особистий внесок – розділ ІІІ “Фінансово-кредитний механізм удосконалення природокористування та охорони довкілля в Україні”).

  2. Водні ресурси / М.А. Хвесик, І.Л. Головинський, К.І. Рижова, І.М. Кирпач, О.В. Яроцька, С.П. Левицька, Ю.Г. Чередніченко, П.Ф. Жолкевський, Ю.П. Кулаковський, М.В. Степчин // Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2004. – С. 103–114 (особистий внесок – розрахунки антропогенного навантаження на територію міських агломерацій).

  3. Водні ресурси / Хвесик М.А., Головинський І.Л.,Рижова К.І., Кирпач І.М., Яроцька О.В., Кулаковський Ю.П. // Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Рівненської області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – 199 с. (особистий внесок – оцінка територіально-галузевої структури водокористування).

Статті у наукових фахових виданнях

  1. Кулаковський Ю.П. Стратегія управління земельними ресурсами міста в умовах ринку (на приладі м. Києва) // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. – Рівне: УДУВГП. – 2004. Вип.2 (26).– Ч.2. – С.526-531.

  1. Кулаковський Ю.П. Екологічне законодавство в системі управління природокористуванням // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2004. – С. 88-95.

  2. Кулаковський. Ю.П. Особливості реформування земельних відносин у населених пунктах / Економіка АПК. – 2004. – №2.–С.16-19.

  3. Кулаковський Ю.П. Економічні методи управління природокористуванням в сучасних умовах // Вісник Нац. унів. вод. госп і природ: Зб. наук. пр. – Вип. 4(28) – Рівне: НУВГП. – 2004. – Ч. 4. – С.248 – 253.

  4. М.А.Хвесик, Л.М. Горбач, Ю.П. Кулаковський Удосконалення системи планування соціально-економічного розвитку регіону // Вісник тенолог. унів. Поділля: – Хмельницький: Техн. унів. Поділля – 2004. – №4. – Ч.1. – Т.2. – С. 137-139 (особистий внесок: показана роль земельного фактору в системі планування соціально економічного розвитку регіону).

Тези доповідей

  1. Кулаковський Ю.П. Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення // Мат. міжнар. сем. – К.: ВЕГо “МАМА-86”. – 2003. – С.160.

  2. Кулаковський Ю.П. Стратегія управління земельними ресурсами міста в умовах ринку (на прикладі м.Києва) // Тези доп. Всеукр. наук. конф. “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком”– Рівне: НУВГП. – 2004. – С.423 – 424.

  3. М.А.Хвесик, М.Степчин, Ю.П. Кулаковський, Ю.А.Мосійчук, Ю.О.Кулик. Природно-ресурсний потенціал в системі нових економічних відносин: проблеми раціонального використання, охорони та відтворення // Матеріали наук.-практ. конф. ІІ Міжнародного Водного Форуму “АКВА Україна – 2004”. – К.: Укр. вод асоц. – 2004.– С. 320 (особистий внесок реформування земельних відносин).

  4. М.А.Хвесик, Ю.П. Кулаковський. Збір за спеціальне використання водних ресурсів // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 4-5 червня 2004 р. – Луцьк.: Вежа. – 2004. – С.87-88 (особистий внесок – розрахунки нормативів плати за спецводокористування).