Анотація до роботи:

Фаєрман А.О. Ураження легенів при подагрі: діагностика, патогенез, лікування (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12-ревматологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено удосконаленню якості ранньої діагностики порушень респіраторної системи і встановленню патогенезу легеневої патології у хворих на подагру за даними клініко-експериментального дослідження. При моделюванні подагри у тварин на фоні гіперурікемії розвиваються легенева емфізема, ателектази, запальні і склеротичні зміни альвеол, міжальвеолярного простору, бронхів і судин. У хворих на подагру розвиваються порушення функції зовнішнього дихання і гемодинаміки в малому колі кровообігу, що виявляється погіршенням стану бронхопрохідності і підвищенням легеневого судинного опору, залежних від клінічних ознак захворювання. Поєднання подагри з ХБ при клініко-інструментальному обстеженні спостерігається у 16,1% хворих.

У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і практичне рішення наукової задачі – на підставі вивчення показників бронхопрохідності, легеневої гемодинаміки, експіраторного вологовиділення, фізико-хімічних властивостей КВП, пульмонального метаболізму пуринів і NO вдалося досягти підвищення якості діагностики респіраторної патології при подагрі, а завдяки клініко-експериментальним дослідженням з’ясовано роль гіперурикемії в ураженні окремих морфологічних структур легенів і визначено шляхи лікування таких хворих.

1. При моделюванні подагри у тварин на фоні гіперурикемії розвиваються легенева емфізема, ателектази, запальні і склеротичні зміни альвеол, міжальвеолярного простору, бронхів і судин, тяжкість яких прямо пов’язана з рівнем сечової кислоти в крові і наявністю її відкладень у тканинах легенів. Між тим, ступінь ураження окремих складових респіраторної системи не має впливу на депозити сечової кислоти.

2. В процесі лікування тварин з експериментальною подагрою урикодепресантом аллопуринолом (інгібітором активності КО) зменшуються рівень урикемії, частота відкладень сечової кислоти в тканинах і ознак ураження міжальвеолярного простору, бронхів і легеневих судин, а також пригнічення ступеня тяжкості змін з боку альвеол і бронхів, але не пульмональних судин.

3. У хворих на подагру розвиваються порушення функції зовнішнього дихання і гемодинаміки в малому колі кровообігу, що виявляються погіршенням стану бронхопрохідності і підвищенням легеневого судинного опору, залежних від клінічних ознак перебігу захворювання (форми артриту, типу нефропатії, функції нирок, характеру артеріального тиску), наявності супутнього ожиріння і цукрового діабету, ступеня гіперурикемії і змін інших показників пуринового обміну.

4. У хворих на подагру пригнічення зазнає вологовидільна функція легенів, яка пов’язана з віком хворих, формою артриту і наявністю супутнього ожиріння, визначається станом пуринового обміну, бронхопрохідності і внутрішньолегеневої гемодинаміки, а показники ШВВ і ОВВ корелюють з релаксуючим станом експіратів. Порушення фізико-хімічного стану КВП (а значить, системи ЛС) у хворих на подагру виявляються зменшенням його ПН і ЧР, пов’язаних зі змінами активності КО і виведенням сечової кислоти через нирки.

5. Пропорційно ступеню урикемії при подагрі зростає у видихуваній волозі рівень сечової кислоти, а у хворих з супутнім ХБ знижується легеневий кліренс кінцевого продукту пуринового обміну. Виведення сечової кислоти через легені пов’язане з вмістом у крові метаболіту оксипуринолу, активністю ферментів пуринового обміну, кислотністю, ПН, в’язкоеластичними і релаксуючими властивостями експіратів.

6. Швидкість і об’єм експіраторного вологовиділення при подагрі обумовлюють зміни легеневого метаболізму системи NO (підвищений його синтез на фоні збільшення кліренсу нітриту). На виведення цих азотних продуктів через легені справляють вплив супутній ХБ, ожиріння і артеріальна гіпертензія, стан пуринового обміну, ступінь експіраторного вологовиділення і фізико-хімічні властивості видихуваного повітря.

7. Поєднання подагри з ХБ при клініко-інструментальному обстеженні спостерігається у 16,1% хворих. Воно супроводжується частим розвитком найнесприятливішого протеїнуричного типу нефропатії, узурацією суглобових поверхонь кісток, порушеннями внутрішньошлуночкової електричної провідності, збільшенням правих відділів серця, більш високою активністю ферментів пуринового обміну.

Публікації автора:

1. Фаерман А.А. Роль фермента пуринового обмена ксантиноксидазы в патологии органов дыхания // Український медичний альманах. – 2004. – №1. – С.207-210.

2. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Егудина Е.Д., Фаерман А.А. Изменения респираторной системы при экспериментальной модели аутоиммунного заболевания на фоне лечения // Український ревматологічний журнал. – 2004. – № 4. – С.3-6. (Особисто здобувачем проведено аналіз морфологічних експериментальних даних).

3. Фаерман А.А. Течение подагры у больных хроническим бронхитом // Український медичний альманах. – 2005. – № 2. – С.145-148.

4. Фаерман А.А., Мягкова Т.В., Астахова Н.Ю., Володкина Н.А., Синяченко О.В. Легочный метаболизм системы оксида азота при подагре // Врачебная практика. – 2005. – №2. – С. 80-83. (Особисто здобувачем проведено взяття вологи конденсату видихуваного повітря).

5. Фаерман А.А., Мягкова Т.В., Астахова Н.Ю., Володкина Н.А., Синяченко О.В. Особенности течения подагры у женщин // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, № 1. – С.31-33. (Особисто здобувачем проведений статистичний аналіз матеріалу).

6. Фаєрман А.О. Гормонально-метаболічні порушення при кардіопатії у хворих на подагру // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. – Донецьк, 2002. – Т.1, Вип.6. – С.25-28.

7. Фаерман А.А. Физико-химические свойства конденсата выдыхаемой влаги // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. – Донецьк, 2003. – Т. 1, Вип.7. – С. 60-65.

8. Фаерман А.А. Изменения в сердце при экспериментальной подагре // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2003. – Вип. 1 (47). – С. 437-444.

9. Фаерман А.А. Физико-химические свойства биологических жидкостей при подагре // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. –Донецьк, 2004. – Т. 2, Вип.8. – С. 60-64.

10. Фаерман А.А. Морфология легких у животных с экспериментальной подагрой // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць.- Київ-Луганськ-Харків, 2004. – Вип. 10 (63). – С. 283-290.

11. A.A. Fierman, T.V. Yalbugan. Features of interfacial tensiograms of biological fluids in rheumatic diseases // International Workshop on Surface Science in Medicine and Biology: Abstracts. – Donetsk, 2000. – Р. 46-46. (Особисто здобувачем проаналізовано результати міжфазної тензіометрії сироватки крові та сечі у хворих на подагру).

12. Фаєрман А.О., Астахова Н.Ю., Лаушкіна О.М., Толстой В.А. Динамічний поверхневий натяг біологічних рідин // Матеріали XV з’їзду терапевтів України.- Київ, 2004.- С.99-99. (Особисто здобувачем проведено обстеження та лікування хворих на подагру).

13. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Фаерман А.А., Песин Я.М. Биофизические свойства экспираторной влаги здоровых людей // Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии: Материалы 3 научно-практической конференции. – Киев, 2004. – С. 374-381. (Особисто здобувачем проведено статистичний аналіз біофізичних показників експіраторної вологи у здорових чоловіків і жінок, визначено статистичні відмінності у них).

14. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Бевзенко Т.Б., Фаерман А.А., Рыбалко Г.С., Токарев Г.П. Межфазная тензиометрия выдыхаемого воздуха и крови человека // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 5 міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С. 91-91. (Особисто здобувачем проведено взяття вологи конденсату видихуваного повітря).