Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Ревматологія


Єрмолаєва Майя В'ячеславівна. Ураження легенів у хворих на системні захворювання сполучної тканини: діагностика, патогенез, лікування (клініко-експериментальне дослідження) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.12 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2005.



Анотація до роботи:

Єрмолаєва М.В. Ураження легенів у хворих на системні захворювання сполучної тканини: діагностика, патогенез, лікування (клініко-експериментальне дослідження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія.- Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукової проблеми – вивченню патогенезу, покращенню якості діагностики і ефективності лікування уражень легенів при системних захворюваннях сполучної тканини. При системному червоному вовчаку, системній склеродермії і ревматоїдному артриті пневмопатія розвивається в більшості хворих у вигляді різноманітної патології, що супроводжується розвитком бронхообструктивного синдрому і легеневої гіпертензії. Клініко-лабораторні, морфологічні і експериментальні на тваринах дослідження показують, що у патогенезі ураження легенів при системних захворюваннях сполучної тканини велике значення надається порушенням респіраторного вологовиділення, змінам біохімічного складу легеневого сурфактанта, кислотності і фізико-хімічних властивостей вологи, що видихується, процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту в легенях, пульмонального синтезу прозапальних і регуляторних цитокінів, дисбалансу клітинного і гуморального імунітету з розвитком патологічного апоптозу та гіперчутливості уповільненого типу. Підвищення ефективності лікувальних заходів при легеневій патології у хворих на системні захворювання сполучної тканини можна досягнути шляхом використання стимуляторів синтезу легеневого сурфактанта, синглетно-кисневої і системної ензимної терапії.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової задачі – на підставі клініко-інструментального обстеження хворих на СЧВ, ССД і РА, моделювання системного аутоіммунного захворювання на тваринах, вивчення морфологічної картини тканин легенів і перебігу АФЛС при СЧВ, оцінки стану респіраторного вологовиділення, фізико-хімічних властивостей експіратів, легеневого синтезу і дихального виведення протеїнів, небілкових азотистих продуктів, ліпідів, чинників ПОЛ і АОЗ, прозапальних і регуляторних цитокінів, балансу клітинного і гуморального імунітету, використання в комплексному лікуванні стимуляторів продукції легеневого сурфактанта і СКТ поліпшено у таких пацієнтів якість діагностики пульмональної патології, визначено нові ланки її патогенезу, підвищено ефективність лікувальних заходів.

1. При СЧВ ураження легенів розвиваються у 39% хворих у вигляді інтерстиціального пневмоніту (33% спостережень), високого стояння діафрагми (17%), дископодібних ателектазів (11%), обструктивного бронхіту (6%) і облітеруючого бронхіоліту (2%), тяжкість яких взаємозалежить із екстрапульмональними ознаками захворювання, супроводжується появою бронхообструкції, гіпертензії в малому колі кровообігу і збільшенням ЛСО. Зменшення рН експіратів реєструється у 63% хворих, ПН – у 80%, а ЧР – у 97%, що разом з низьким респіраторним вологовиділенням асоціюється з виразністю пульмональної патології, визначає тиск в легеневій артерії і дозволяє прогнозувати тяжкість вовчакової пневмопатії.

2. Зміни з боку легенів у вигляді пневмосклерозу і фіброзуючого альвеоліту (співвідношення 9:1) спостерігаються у 57% хворих на ССД, що взаємозалежить зі ступенем активності патологічного процесу, з кардіопатією і іншими екстрапульмональними ознаками захворювання, проявляються закономірним розвитком рестриктивних і в кожному четвертому спостереженні обструктивних змін, підвищенням тиску в системі легеневої артерії, які погіршують експіраторне вологовиділення, закислюють КПВ, зменшують його поверхнево-активні і релаксаційні властивості, а за даними рН експіратів можна оцінювати тяжкість склеродермічної пневмопатії.

3. Ревматоїдна пневмопатія спостерігається у 30% хворих, у 3/4 з них вона проявляється дифузним інтерстиціальним фіброзом, множинними ревматоїдними вузликами, фіброзуючим альвеолітом та облітеруючим бронхіолітом, причому тяжкість їх пов'язана з активністю патологічного процесу, поширеністю артриту і наявністю кардіопатії, а легенева патологія проявляється гіпертензією в системі легеневої артерії і ознаками рестриктивно-обструктивних змін в легенях. При РА відбувається зменшення експіраторного вологовиділення, що залежить від параметрів тиску в легеневій артерії, ПН, ВЕ і рН КПВ, впливає на фізико-хімічний стан експіратів, корелюючи з показниками гемодинаміки в малому колі кровообігу і функції зовнішнього дихання. Розвиток ураження легенів супроводжується змінами фізико-хімічних властивостей вологи повітря, що видихується, які пов'язані зі ступенем тяжкості патології респіраторної системи і інших екстраартикулярних ознак хвороби, з вмістом в експіратах азотистих продуктів і ліпідів.

4. Морфологічні зміни з боку легенів спостерігаються у всіх хворих на СЧВ у вигляді імуноклітинної інфільтрації, судинних, альвеолярних, бронхіальних і плевральних запально-склеротичних змін, емфіземи і ателектазів. На ступінь тяжкості ураження структур легенів впливають тривалість і характер перебігу захворювання, виразність ниркової недостатності і артеріальної гіпертензії, лабораторні ознаки СЧВ (цитопенії, наявність в крові антинуклеарного чинника), клініко-морфологічна тяжкість вісцеритів.

5. В процесі моделювання аутоіммунного захворювання, до якого належать СЧВ, ССД і РА, розвиваються найрізноманітніші запальні і склеротичні зміни з боку альвеол, міжальвеолярного простору, бронхів, легеневих судин, кардіоміоцитів правого шлуночка, строми його міокарда і судин серця, які між собою тісно взаємозалежать, а на тлі патогенетичної терапії з використанням цитостатиків і глюкокортикоїдних гормонів частота ураження структур кардіореспіраторної системи і їх ступінь виразності значно зменшуються.

6. У тварин з експериментальним аутоімунним захворюванням відбувається посилення метаболізму NO і аутоантитілоутворення на тлі зниження фагоцитарної функції нейтрофілів і макрофагів, що обумовлюється тяжкістю ураження альвеол, бронхів, тканин правого шлуночка серця, пульмональних і кардіальних судин, а патогенетична імунодепресивна та протизапальна терапія веде до зменшення імунного дисбалансу та нітритемії, віддзеркалюючи тим самим поліпшення морфологічної картини ураження кардіопульмональної системи.

7. При вовчаковій та склеродермічній пневмопатії зменшується респіраторне виділення протеїнів на тлі підвищеної експірації небілкових азотистих продуктів, причому, підвищений легеневий метаболізм системи NO пов'язаний з тяжкістю патології легенів, відбувається разбалансировка співвідношень окремих фракцій ліпопротеїдів в КПВ, а стан бронхопрохідності та пульмональної гемодинаміки визначають вміст в легеневому сурфактанті ліпідів, продуктів ПОЛ і АОЗ. У хворих на РА зменшення виведення легенями азотистих продуктів і ліпідів пов'язано з активністю патологічного процесу, тяжкістю суглобового синдрому та пневмопатії, обумовлюється станом функції зовнішнього дихання та тиску в малому колі кровообігу, який можна прогнозувати за активністю в легеневому сурфактанті антиоксидантних ферментів.

8. У хворих на ССД і РА на показники середньомолекулярних сполук у волозі, що видихується, впливає тяжкість пневмопатії, причому концентрація МСМ в експіратах залежить від респіраторного вологовиділення, фізико-хімічного стану КПВ, рівня в ньому небілкових азотистих продуктів, ліпідів, чинників ПОЛ і АОЗ. При склеродермічній пневмопатії в експіратах зростає концентрація амінопептидної фракції середньомолекулярних сполук на тлі зменшення пептидної, що обумовлюється виразністю рестриктивних і обструктивних змін з боку бронхолегеневої системи.

9. У патогенезі пневмопатій при системних захворюваннях сполучної тканини важливу роль відіграє дисбаланс систем клітинного і гуморального імунітету, прозапальних і регуляторних цитокінів, продукція яких в тканинах легенів корелює з функцією зовнішнього дихання і з параметрами гемодинаміки в малому колі кровообігу, співвідноситься із станом респіраторного вологовиділення і легеневого сурфактанта. Склеродермічна пневмопатія характеризується розвитком гіперчутливості сповільненого типу до пульмональних антигенів і посиленням процесів апоптозу в легенях, причому активність IL2 визначає ступінь бронхообструкції, а TNFa - легеневої гемодинаміки. У розвитку ревматоїдної пневмопатії найбільше значення має гіперпродукція клітин CD38 і синтез у легенях IL4.

10. АФЛС розвивається у 19% хворих на СЧВ, причому достовірно частіше за наявності пневмоніту і плевриту, що підтверджує патогенетичний зв'язок АФЛС з легеневою патологією. Про це також свідчать більш високі показники aCL і Р-селектину в крові, зростання тиску в легеневій артерії і ступеня змін параметрів функції зовнішнього дихання. Можна казати про формування легеневої гіпертензії у хворих на СЧВ з АФЛС, що диктує необхідність включення в комплекс лікувальних заходів не тільки антиагрегантів, але й засобів, що «розвантажують» мале коло кровообігу.

11. Розвиток легеневої патології при ССД і РА (але не СЧВ) погіршує загальні результати терапії хворих, причому, лікування вовчакового пневмоніту залежить від екстрапульмональних ознак захворювання і обумовлюється характером перебігу патологічного процесу, тяжкістю шкірного і кардіального синдромів, а склеродермічної пневмопатії і «ревматоїдної легені» – від початкових параметрів бронхопрохідності, наявності легеневого серця, рівнів системного артеріального тиску і ПСО, респіраторного виділення небілкових азотистих речовин, ліпідів, середньомолекулярних сполук, продуктів ПОЛ і АОЗ. Ефективність лікувальних заходів в рамках ураження легенів при всіх системних захворюваннях сполучної тканини підвищують стимулятори синтезу легеневого сурфактанта і СКТ, а у хворих на ССД – і ПФС.

Публікації автора:

  1. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Ермолаева М.В. Нейролюпус.- Донецк: Донеччина, 2003.- 132 с.

  2. Синяченко О.В., Ермолаева М.В. Поражение легких при системных заболеваниях соединительной ткани.- Донецк: Юго-Восток, 2005.- 251 с.

  3. Ермолаева М.В. Цитокины при системной красной волчанке с антифосфолипидным синдромом // Український медичний альманах.-2003.-Т.6, №2.-С.18-20.

  4. Ермолаева М.В. Молекулы клеточной адгезии при волчаночном антифосфолипидном синдроме // Вісник Вінницького державного медичного університету.-2003.-Т.2, №1.-С.406-407.

  5. Ермолаева М.В. Антифосфолипидный синдром у женщин с системной красной волчанкой // Медико-соціальні проблеми сім’ї.- 2003.- Т.8, №2.- С.115-119.

  6. Ермолаева М.В. Метаболизм оксида азота у животных с поражением кардиореспираторной системы при экспериментальном аутоиммунном заболевании // Український медичний альманах.-2004.-Т.7, №4.-С.38-40.

  7. Ермолаева М.В. Влияние антифосфолипидного синдрома на поражение легких и плевры у больных системной красной волчанкой // Український пульмонологічний журнал.-2004.-№4.-С.48-50.

  8. Ермолаева М.В. Клинико-морфологические сопоставления патологии легких у больных системной красной волчанкой // Вісник морфології.-2004.-№2.-С.248-251.

  9. Ермолаева М.В. Течение ревматоидной пневмопатии по данным клинико-инструментального обследования больных // Український медичний альманах.-2005.-Т.8, №1.-С.66-68.

  10. Ермолаева М.В. Эффективность лечения ревматоидной пневмопатии // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2005.-Т.6, №1.-С.47-51.

  11. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Ялбуган Т.В. Синдром гипервязкости крови // Врачебная практика.-2000.-№1.-С.66-71. (Особисто здобувачем проаналізовано порушення в’язкості крові при ревматичних і пульмонологічних захворюваннях).

  12. Синяченко О.В., Казаков В.М., Єрмолаєва М.В., Левада І.М., Білоконь А.М., Єгудіна Є.Д., Постова М.В., Щербаков К.С. Зміни динамічних міжфазних тензіограм крові і сечі при ревматичних захворюваннях // Буковинський медичний вісник.- 2000.-Т.4, №1.-С.126-130. (Особисто здобувачем вивчено особливості фізико-хімічних параметрів сироватки крові при системних захворюваннях сполучної тканини в залежності від вісцеральних уражень).

  13. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Файнерман В.Б., Щербаков К.С., Белоконь А.М, Ермолаева М.В. Новый метод изучения физико-химических свойств конденсата влаги выдыхаемого воздуха // Український пульмонологічний журнал.-2000.-№4.-С.32-34. (Особисто здобувачем проведено зіставлення показників конденсату вологи, що видихується, з біохімічними параметрами крові).

  14. Ермолаева М.В., Белоконь А.М Состояние легочного сурфактанта при ревматоидном артрите // Архив клинической и экспериментальной медицины.-2002.-Т.11, №3.-С.325-328. (Особисто здобувачем виконано статистичну обробку отриманих результатів дослідження та написання статті).

  15. Ермолаева М.В., Кривошей А.А., Синяченко О.В. Нейролюпус // Врачебная практика.-2003.-№2.-С.66-72. (Особисто здобувачем виконано написання статті).

  16. Ермолаева М.В., Кривошей А.А., Синяченко О.В. Факторы, влияющие на эффективность лечения больных нейролюпусом // Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2003.-Т.4, №1.-С.107-110. (Особисто здобувачем обгрунтовано обсяг методів обстеження і виконано написання статті).

  17. Ермолаева М.В., Кривошей А.А., Синяченко О.В. Морфологические изменения головного мозга при системной красной волчанке // Вісник морфології.-2003.-№1.-С.26-29. (Особисто здобувачем виконано статистичну обробку отриманих результатів дослідження та написання статті).

  18. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Кривошей А.А. Психологический профиль личности и психосоматические расстройства у больных системной красной волчанкой // Журнал психиатрии и медицинской психологии.-2003.-№1.-С.39-44. (Особисто здобувачем виконано аналіз зв’язку психосоматичних розладів з пульмональною патологією та іншими вісцеритами).

  19. Ермолаева М.В., Бевзенко Т.Б., Цыганок Т.В., Синяченко О.В., Белик И.Е. Физико-химические свойства крови больных системной и очаговой склеродермией // Таврический медико-биологический вестник.-2004.-Т.7, №2.-С.194-196. (Особисто здобувачем проведено аналіз результатів дослідження хворих на системну скдлеродермію і виконано написання статті).

  20. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Егудина Е.Д., Фаерман А.А. Изменения респираторной системы при экспериментальной модели аутоиммунного заболевания на фоне лечения // Український ревматологічний журнал.-2004.-№4.-С.3-6. (Особисто здобувачем виконано моделювання аутоімунного захворювання у щурів).

  21. Ермолаева М.В., Мартыненко Т.В., Егудина Е.Д., Песин Я.М., Синяченко О.В. Компьютерная межфазная тензиометрия для изучения свойств экспиратов больных ревматоидным артритом // Український журнал телемедицини та медичної телематики.-2004.-Т.2, №2.-С.181-186. (Особисто здобувачем проаналізовано зв’язок експіратів з ревматоїдною пневмопатією і виконано написання статті).

  22. Белоконь А.М., Ермолаева М.В. Межфазная тензиометрия биологических жидкостей при ревматоидном артрите. Глава 8 / В кн.: Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в терапевтической практике / Под. ред. В.Н.Казакова и А.Ф.Возианова.-Донецк: Из-во медуниверситета, 2000.-С.82-94. (Особисто здобувачем проведено аналіз фізико-хімічних параметрів сироватки крові та написання глави).

  23. Єрмолаєва М.В. Динамічна міжфазна тензіометрія біологічних рідин в терапевтичній практиці // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сборник статей.- Донецк, 1999.-С.60-63.

  24. Ермолаева М.В. Клинико-лабораторное течение вторичного волчаночного антифосфолипидного синдрома // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей.- Донецьк, 2003.-Вип.7, т.1.-С.16-20.

  25. Ермолаева М.В. Изменения легочного сурфактанта у больных ревматоидным артритом // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей.- Донецьк, 2004.-Вип.8, т.1.- С.42-45.

  26. Ермолаева М.В. Поражение легких при экспериментальной системной красной волчанке // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей.- Донецьк, 2004.- Вип.8, т.2.-С.37-41.

  27. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Фаерман А.А., Песин Я.М. Биофизические свойства экспираторной влаги здоровых людей // Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии: Сб. научных трудов.- Киев, 2004.-С.374-381. (Особисто здобувачем проведено аналіз результатів дослідження).

  28. Ermolaeva M.V. Dynamic surface tension of joint fluid in patients with rheumatoid arthritis // Int. Workshop Sci. Med. Biol.: Abstracts.- Donetsk, 2000.-P.45.

  29. Ермолаева М.В. Патология органов дыхания у больных ревматоидным артритом // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. -Київ, 2004.-С.44.

  30. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Бевзенко Т.Б., Фаерман А.А., Рыбалко Г.С., Токарев Г.Н. Межфазная тензиометрия выдыхаемого воздуха и крови человека // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали V міжнародної конференції.- Харків, 2004.-С.91. (Особисто здобувачем проведено аналіз експіратів при системних захворюваннях сполучної тканини).

  31. Ермолаева М.В. Биофизические свойства конденсата влаги выдыхаемого воздуха у больных ревматоидным артритом // Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції.- Харків, 2004.-С.78.

  32. Ермолаева М.В. Лечение пневмопатии у больных с ревматоидным артритом // Український ревматологічний журнал (додаток): Матеріали пленуму правління асоціації ревматологів України.- Київ, 2004.-№3.-С.16.

  33. Ермолаева М.В. Клинико-инструментальная диагностика поражений легких у больных ревматоидным артритом // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті академіка Л.Т.Малої.- Харків, 2005.-С.68.