Анотація до роботи:

Махмуд Алі Хассан Аль Субех. Урбоекологічний підхід в архітектурному формоутворенні середовища (на прикладі Йорданії). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. - Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури, Харків, 2003 р.

Дисертація присвячена питанню архітектурного формоутворення середовища в аспекті архітектурної екології (регіональної екології, екології міста, екології житла). В дисертації розвивається актуальний напрямок в теорії архітектури, який ґрунтується на концепції екологічного підходу. Проаналізований процес історико-культурного розвитку екологічного підходу у містобудівельному і архітектурному формоутворенні Йорданії і побудована його теоретична модель. Досліджена урбоекологічна інфраструктура міст Йорданії (на прикладі м. Ірбід). Запропонована теоретично обґрунтована концепція урбоекологічної стратегії формування збалансованого середовища і сформульовані принципи і прийоми екологічного підходу до формоутворення урбанізованих територій та мікросередовища (інтер’єрів житлових та громадських будинків) в природно-кліматичних умовах Йорданії.

1. У дослідженні підтверджено, що екологічна проблема не має абсолютної новизни в історико-культурному розвитку, не існує екосистемного середовища ідеальної якості. На початковій стадії архітектура як штучна екосистема виконувала для людини захисну функцію від несприятливих кліматичних факторів. На наступних стадіях розвитку цивілізації йшло нарощування екологічних факторів (екзогенних і ендогенних), серед яких є суттєві (імперативні), що діють і змінюють екосистему. Архітектура як “продукт” людської діяльності, урбанізація як об’єктивний цивілізаційний процес, вирішуючи соціальні задачі, сама породила проблему порушення стану збалансованості середовища життєдіяльності, стала причиною екологічної кризи.

   В результаті проведеного порівняльного аналізу розвитку містобудівельних і об’ємно-просторових архітектурних ідей вперше систематизована емпірична історія процесу формування урбоекологічного підходу в архітектурному формоутворенні середовища регіонів “Схід-Захід” і виявлені його основні напрямки і принципи, які на територіях країн Аль-Шам були незмінними до XIX ст. за причиною “закритості” мусульманського суспільства. Набуло уточнення зміст поняття “урбоекологічний підхід” як сукупності відношень середовища та його жителів: це система взаємодіючих компонентів урбосфери і біосфери, комплекс програм сталого розвитку міського середовища, методик спостереження та принципів екологічного формоутворення, які націлені на створення збалансованого середовища життєдіяльності. Поняття включає урахування специфіки природного оточення, місця, традицій національної культури та релігії, естетичну якість середовища - комфортність (ергономічність) екологічної “ніші”, масштаб міського простору, його етнокультурну ідентичність, інформаційний відеоекологічний баланс.

   3. У національному житлі і традиційних громадських та культових будівлях Йорданії (мечеті, медресе, хани, замки, хамам, маристани), які належать до „кліматологічної” архітектури, на протязі століть накопичувалися стійкі засоби пристосування до природно-кліматичних умов та віддзеркалення релігійних канонів, що сформувало регіональні принципи екологічного підходу.

   До традиційних (інваріантних) архітектурно-композиційних прийомів формоутворення оптимального екологічного середовища в Йорданії слід віднести: морфологічні - принцип горизонтальності забудови, компактність, аскетизм геометричних форм (куб, паралелепіпед), мінімальна кількість віконних та дверних прорізів, асиметрія планувальних і фасадних рішень, закрито-відчинений тип планувального і об’ємно-просторового формоутворення (атріуми, айвани, аркади, плоска експлуатована покрівля), масштабність (ергономічність) архітектурного простору по відношенню до людини (низька поверховість будинків);

   символічні та феноменологічні - щільність “тіла будинку”, природа в архітектурі – сади, озеленення і водні пристрої (брка, сабєль, сальсабіль, шазирван, каскади, штучні водоймища, пруди); принцип екологічної „ніші” (ізольованість внутрішніх приміщень, жіночої та чоловічої частини будинку, візуальна ізольованість від оточуючого середовища - машрабії, квамарії); принцип кольорового балансу між багатоколірним інтер’єром (мікросередовищем) і оточуючим середовищем (монохромним – білий, пісковий, вохристий природний камінь).

   4. Аналіз інфраструктури міста Ірбід, яке розглядалося на ієрархічних рівнях (генплан міста, центр, житловий район, будинок, інтер’єр), дозволив віднести його (у відповідності з існуючою класифікацією функціональних типів урбанізованих територій) до типу з невираженою спеціалізацією, з економічними і культурними функціями. Згідно з трьома групами показників (екологічні, демографічні, освоєння територій) була визначена наявність запасу демографічної ємності (демографічний потенціал 400 800 тис. люд.), територіальний запас та ресурсно-територіальна ділянка середовища, яка припадає на одну людину для задоволення її життєво необхідних потреб. Визначені параметри екологічного модуля простору життєзабезпечення людини (0,6 га/люд.).

   При оцінюванні якості середовища еколого-містобудівної системи (за рівнями – оптимальна, сприятлива, несприятлива) було з’ясовано, що рівень впливу селищної компоненти м. Ірбід (етажність, щільність забудови, глибина закладання і тип фундаментів, характер будівельних матеріалів, благоустрій території, розвиненість сфери культури та побуту) на природну підсистему характеризується як оптимальний.

   Проведений експеримент по оцінці міським населенням Йорданії середовища свого проживання дозволив виявити пріоритетні екологічні міські проблеми, які є базою для розробки рекомендацій і програм з оптимізації екологічного середовища урбанізованих територій Йорданії.

   5. Визначені принципи і прийоми екологічного підходу у архітектурному формоутворенні урбанізованого середовища в природно-кліматичних умовах Йорданії: 1 – екологічний захист середовища життєдіяльності арабського суспільства, який реалізується релігійними та архітектурно-будівельними нормами і канонами (правила ахкам аль-біньян); 2 – природа в архітектурі (збереження і розширення природного каркасу міських систем); 3 – екологічна сталість інфраструктури арабо-ісламського макро- та мікросередовища, програма розвитку самодостатньої інфраструктури; 4 – рівновага рівнів матеріальної культури у просторовій організації інфраструктури міст; 5 – структура і диференціація міської території (закриті приватні і відкриті зовнішні публічні простори); 6 – співмасштабність архітектурного простору (“екологічної ніші”) до людини; 7 – послідовний традиціоналізм, контекстуалізм (регіоналізм) у процесі будівництва та реконструкції урбанізованих територій, символіка архітектурної форми, етнокультурна ідентичність архітектурного формоутворення, відеоекологія; 8 – архітектурна етика у відношенні до пам’яток історії, культури, архітектури, програми розвитку потенціалу рекреаційних систем.

   6. Розроблена концепція урбоекологічної стратегії формування збалансованого середовища міст в умовах Йорданії, яка містить:

   - комплексне дослідження впливу оточуючого середовища на умови життя міського населення і антропогенних навантажень на підсистеми міста — селищні і промислові території, центри суспільної активності і природно-рекреаційні території (принцип екологічного захисту, принцип диференціації території міста);

   - дослідження морфологічних (типологічних) і естетичних параметрів міста, історико-культурної спадщини у взаємодії з природними ландшафтами і результатами процесів їх взаємодій (принципи етнокультурної ідентичності, архітектурної етики, символіки архітектурної форми, відеоекології, принцип рівноваги рівнів матеріальної культури, принцип співмасштабності архітектурного простору);

   - забезпечення екологічної рівноваги (екологічної ємності території) на основі раціонального використання територіальних ресурсів у внутрішній структурі міста і збереження найбільш стабільних елементів планувальної структури у взаємозв’язку з природним комплексом (принцип екологічної сталості інфраструктури міста, принцип контекстуалізму, природа в архітектурі);

   Перспективним напрямком дослідження екологічного підходу у архітектурному формоутворенні середовища Йорданії слід вважати застосування кількісних методів оцінки збалансованості середовища життєдіяльності.

Публікації автора:

1. Трегуб Н.Е., Махмуд Аль Субех. К проблеме экосистемной ориентации градоформирования // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць вузів худож.-буд. профілю України і Росії / Під заг. ред. Н.Є. Трегуб. – Х.: ХХПІ. – 2000, № 4 - 5. - С. 7 - 8.

2. Махмуд Аль Субех. Экологические подходы и экологическое мышление в процессе архитектурного формообразования (из опыта стран Арабского Востока) // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 2-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції, 27 червня – 4 липня 2001 р., м. Керч. В 2-х частинах. Ч.1. – Х.: УАЖНО, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ХІУ. - 2001. – С. 126 - 127.

3. Махмуд Аль Субех. Пространство архитектуры и природы: экологический аспект // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць вузів худож.-буд. профілю України і Росії / Під заг. ред. Н.Є. Трегуб. – Х.: ХДАДМ. – 2000, № 6 – 2001, № 1. – С. 29 – 34.

4. Аль Субех Махмуд. Экологическая реконструкция городской среды // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу”, 25-27 березня 2002 р. – Х.: ХДАДМ. – 2002. – С. 177 - 181.

5. Махмуд Али Хассан Аль Субех, Н. Трегуб. “Древо” развития принципов урбоэкологического подхода в архитектурном формообразовании среды // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наук. праць вузів худож.-буд. профілю України і Росії / Під заг. ред. Н.Є. Трегуб. – Х.: ХДАДМ. – 2001, № 3 - 4 – 2002, № 1. – С. 218 – 220.

6. Аль Субех Махмуд. Тенденции урбанизации и проблемы экополиса // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1 – 9 травня 2002 р., м.

Ужгород / Харків: УАЖНО, Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, Ужгород. нац. ун-т. – 2002. – С. 41.

7. Махмуд Аль Субех. Оценка городским населением непосредственной среды своего обитания (на примере Иордании) // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Сер. Технические науки и архитектура. – Х.: ХГАГХ – К.: “Техніка”. – 2002. - вып. 45. – С. 201 – 204.

8. Махмуд Аль Субех. Принципы экологического подхода в архитектуре // Науковий вісник будівництва. – Х.: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. – 2002. – вип. 19. – С. 8 – 12.

9. Аль Субех Махмуд. Ретроспектива соціально-економічного розвитку Йорданії як передумова екологічного стану урбанізованих територій // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. – Випуск 10 / Головний редактор М.М. Дьомін. – К.: КНУБА, 2002. – С. 58 – 64.

10. Махмуд Аль Субех, Трегуб Н.Є. Дослідження специфіки урбоекологічного підходу у архітектурному формоутворенні середовища Йорданії // Теорія і практика матеріально-художньої культури: III електронна наукова конференція професорсько-викладацького складу ХДАДМ за підсумками роботи у 2002/2003 н.р., м. Харків, ХДАДМ, 23 – 24 квітня 2003 р. / Збірник матеріалів. – Харків: ХДАДМ, 2003. - № 3. - С. 95 – 98.