Анотація до роботи:

Парамонова Т.В. Урожай і якість рослин овочевих культур залежно від систематичного застосування добрив при зрошенні в Лівобережному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2003.

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням сучасного овочівництва, а саме, підвищенню продуктивності овочевих рослин і одержанню екологічно чистої і біологічно повноцінної овочевої продукції за рахунок оптимізації поживного режиму і показників родючості грунту.

Встановлено, що оптимальні дози добрив за органо-мінеральної системи активізують фізіолого-біохімічні процеси в рослинах, зокрема засвоєння елементів живлення і підвищення коефіцієнтів використання фотосинтетично активної радіації і господарської продуктивності фотосинтезу, підвищують продуктивність гектара сівозмінної площі на 56-63 %, покращують технологічні показники якості овочевої продукції. Виявлено їх позитивний вплив на гумусний стан ґрунту і нагромадження в ньому легкодоступних для рослин елементів живлення, а також на його основні агрофізичні, фізико-хімічні параметри і мікробіологічну активність ґрунтової біоти.

Застосування в сівозміні органо-мінеральної системи удобрення є енергетично доцільним та економічно обґрунтованим заходом підвищення врожайності рослин овочевих культур, відтворення і збереження родючості ґрунту.

В дисертації викладено теоретичне обґрунтування й нове вирішення проблеми підвищення врожайності рослин овочевих культур, основане на взаємозв’язку між продуктивністю рослин і показниками родючості ґрунту за умови систематичного застосування добрив.

1. Для одержання високоякісних урожаїв рослин овочевих культур та відтворення і збереження родючості ґрунту на чорноземі типовому мало- гумусному важкосуглинковому в умовах зрошення необхідно:

вирощувати рослини овочевих культур в сівозмінах з обов’язковим насиченням багаторічними травами і культурами суцільного сіву – зерновими;

застосовувати в овоче-кормових сівозмінах органо-мінеральну систему удобрення (11,2 т гною + N₆₈P₆₄K₆₀ – на 1 га сівозмінної площі), за якої необхідно вносити:

під томат – N₁₂₀P₁₂₀K₉₀,

під капусту білоголову пізньостиглу – 40 т/га гною + N₉₀P₆₀K₄₅,

буряк столовий доцільно вирощувати по післядії добрив, внесених під попередні культури сівозміни.

2. Використання вказаної системи удобрення забезпечує підвищення врожайності томата на 69 %, капусти білоголової пізньостиглої – на 67 %, буряка столового – на 42 %; сприяє накопиченню рослинами сухої речовини на 30-89 %, забезпечує підвищення біологічного і господарського врожаю та поглинання фотосинтетично активної радіації.

3. Систематичне застосування добрив суттєво не впливає на якість овочевої продукції, вона мала високі хімічні показники. Вміст нітратів в овочевій продукції (43-342 мг/кг) знаходився в межах допустимого рівня (60-1400 мг/кг сирої маси).

4. Систематичне внесення добрив оптимізує умови живлення рослин овочевих культур. Так, в період максимального поглинання елементів рослинами, вміст в орному шарі ґрунту нітратів підвищився на 8-46 мг/кг, рухомих форм фосфору – на 68-124, обмінного калію – на 42-97 мг/кг.

5. Удобрення є фактором, активізуючим фізіолого-біохімічні процеси у рослинах, зокрема, засвоєння основних елементів живлення. Вміст азоту, фосфору і калію підвищився як у вегетативних, так і продуктивних частинах рослин.

6. Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив збільшило коефіцієнти використання поживних речовин з добрив, що призвело до росту їх виносу з урожаєм томата, капусти білоголової пізньостиглої і буряка столового, при вирощуванні їх в сівозміні.

7. Систематичне застосування добрив в сівозміні обумовлює позитивні зміни агрохімічних, агрофізичних, фізико-хімічних і мікробіологічних властивостей ґрунту.

Зокрема, це стосується збільшення в орному шарі рухомих її сполук: на 8-92 мг/кг легкогідролізованого азоту, на 48-156 мг/кг фосфору, на 34-73 мг/кг калію, порівняно з контролем.

Відмічено тенденцію припинення втрат гумусу, при збільшенні доз гною вище 30 т/га, відмічено позитивний баланс органічної речовини – 4,03 % в порівнянні з контролем 3,89 %.

Органо-мінеральна система удобрення зумовлює зростання в 1,5-2 рази целюлозолітичної активності чорнозему типового в порівнянні з неудобреним грунтом.

8. Необхідним, запобігаючим заходом деградаційних процесів в грунті являється гіпсування. При внесенні в грунт додаткового кальція у вигляді меліоранта (гіпс 5 т/га), величина відношення кальція до натрія розширилася з 0,9 до 3,1; в 2 рази зросла активність іонів Са²⁺, покращилися фізичні властивості і структура ґрунту.

9. Застосування органо-мінеральної системи удобрення є економічно доцільним заходом, який забезпечує 853-6902 грн/га чистого прибутку. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 1,17-8,6.

Публікації автора:

1. Парамонова Т.В. Изменение плодородия чернозема типичного при систематическом удобрении овощных культур в условиях орошения Левобережной Лесостепи Украины // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2002. - Вип. 47.- С. 342-350.

2. Балюк С.А., Гладкіх Р.П., Парамонова Т.В. Хімічна меліорація грунтів в умовах земельної реформи // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2001. -Вип. 45. - С. 175-178. (Узагальнено літературні джерела та експериментальний матеріал).

3. Парамонова Т.В. Вплив систематичного внесення добрив на продуктивність овоче-кормової сівозміни в Лівобережному Лісостепу України // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 1999. - Вип. 43.- С. 129-136.

4. Парамонова Т.В., Гончаренко В.Ю. Система удобрення капусти пізньої в сівозміні // Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту овочівництва і баштанництва. - Харків, 1997. - С. 50-51. (Проведення наукових досліджень, обробка, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

5. Парамонова Т.В., Гончаренко В.Ю. Вплив післядії добрив на урожай та якість столового буряку / Грунти України: екологія, еволюція, систематика, окультурення, оцінка, моніторинг, географія, використання // Тези доповідей конференції, присвяченої 50-річчю факультету агрохімії та ґрунтознавства. - Харків, 1996. - С. 168. (Проведення науково-дослідних робіт, обробка, аналіз і узагальнення експериментальних даних).

6. Гончаренко В.Ю., Парамонова Т.В. Зміна агрохімічних властивостей чорнозему вилугованого Лівобережного Лісостепу України в умовах зрошення та застосування добрив / Шляхи раціонального використання земельних ресурсів в Україні // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. - Чабани (Київ), 1995. - С. 132. (Проведення науково-дослідних робіт, аналіз, обробка і узагальнення експериментального матеріалу, формулювання висновків).

7. Гринченко Т.А., Гончаренко В.Е., Парамонова Т.В. Комплексная оценка эволюции плодородия чернозема выщелоченного Левобережной Лесостепи при орошении и длительном внесении удобрений / Грунти України: еволюція, систематика, окультурення та використання // Матеріали конференції, присвяченої 100-річчю Докучаєвської кафедри ґрунтознавства. - Харків, 1994. - С. 7. (Узагальнення літературних даних та експериментального матеріалу, формулювання висновків).

8. Гринченко Т.О., Богачова В.Л., Парамонова Т.В. Експертні системи для моніторинга екосистем на підставі їх комплексної оцінки / Регіональні проблеми природокористування та екології в Україні // Тези доповідей Міжрегіональної науково-практичної конференції “Регіони в незалежній Україні: пошук стратегії оптимального розвитку”. - Харків, 1994. - С. 127. (Узагальнено літературні джерела та експериментальний матеріал).

9. Гончаренко В.Ю., Гринченко Т.О., Парамонова Т.В. Зміна фізико-хімічних властивостей чорнозему вилугованого Лівобережного Лісостепу в умовах зрошення та застосування добрив // Тези доповідей IV з’їзду грунтознавців і агрохіміків України. - Харків, 1994. - С.133-134. (Проведення науково-дослідних робіт, обробка, аналіз і узагальнення експериментальних даних).