Анотація до роботи:

Плотницька О.В. Урожай та якість картоплі при систематичному застосуванні добрив на дерново-слабкопідзолистому грунті Полісся України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія, Національний аграрний університет, Київ, 2002 рік.

В дисертації викладені результати досліджень, пов'язаних з оцінкою впливу тривалого застосування різних систем удобрення на родючість дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, а також на особливості формування урожаю картоплі та його якість.

Встановлено, що систематичне внесення добрив у сівозміні викликає значне збільшення кількості рухомих форм фосфору та до деякої міри калію. Кількість азотистих речовин збільшувалась від використання сидератів. Сидерати також запобігали руйнуванню гумусу в грунті.

На дерново-слабкопідзолистому глинисто-піщаному грунті навіть в умовах оптимального удобрення значення сидератів залишається великим. Особливо при перезволоженні, коли відбувається інтенсивне вимивання із грунту елементів живлення рослин. Використання сидератів суміші озимого жита та олійної редьки (140 та 15 кг/га) на фоні N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ забезпечило урожайність 233 ц/га бульб, що не поступається варіанту, де вносили таку ж норму мінеральних добрив на фоні 60 т/га гною. Бульби картоплі на 5% менш уражувались ризоктоніозом та на 3% паршею звичайною.

Проведено дослідження, аналіз та узагальнення впливу систематичного застосування добрив на родючість дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту, продуктивність та якість картоплі, що дає можливість стверджувати:

1. Тривале застосування добрив (1967-1999 р.р.) у сівозміні сприяє підвищенню родючості дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту. За період п’яти ротацій вміст рухомого фосфору зріс із 4.0 (на час закладення досліду) до 21 мг/100г грунту, рухомого калію із 3.0 до 7,8 мг/100 г грунту при внесені помірних доз мінеральних добрив. Кількість гумусу не зросла і була на рівні 0,80-1,02%, вміст загального азоту збільшився від 0,040% до 0,060-0,069%.

2. Добрива позитивно впливали на ріст та розвиток картоплі. Так, у фазі цвітіння площа листкової поверхні при застосуванні сидератів + N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ становила 50,8 тис. м²/га, при площі листя на контролі без добрив 19,2 тис. м²/га, тобто збільшилась у 2,7 раз.

3. В середньому за 1996-1999 роки урожайність бульб на варіанті з внесенням 60 т/га гною та мінеральних добрив N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ становила 234 ц/га, при врожаї на контролі 124 ц/га.

Застосування сидератів – суміші озимого жита та редьки олійної у поєднанні з мінеральними добривами в нормі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ забезпечило 233 ц/га бульб картоплі.

Підвищення норми мінеральних добрив до N₁₅₀Р₉₀К₁₅₀ на фоні 60 т/га гною було економічно не виправданим.

4. При застосуванні органічних та мінеральних добрив вміст крохмалю та сухої речовини знижується відносно контролю без добрив, хоча вихід їх на варіантах з внесенням добрив з одиниці площі підвищується. Так, на варіанті з поєднанням сидератів та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ вміст крохмалю становив 14,1% при виході з одиниці площі 33,1 ц/га. Без застосування добрив бульби містили 15,5% крохмалю і з одиниці площі отримали 19,1 ц/га крохмалю.

5. Внесення органічних і мінеральних добрив позитивно впливало на вміст білка у бульбах картоплі. На варіанті із застосуванням 60 т/га гною та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ вміст білка становив 6,2%, а на контролі 5,6% на суху речовину бульб.

6. На вміст незамінних амінокислот білка картоплі значний вплив мають погодні умови. За 1996-1999 рр. досліджень їх вміст коливався в межах 102-353 мг/г білка, при вмісті у ідеальному білку 360 мг/г. У вологі роки 1997-1998 вміст незамінних амінокислот становив 102-273, тоді як у посушливому 1999 – 264-353 мг/г білка.

На удобрених варіантах відмічається тенденція до підвищення вмісту незамінних амінокислот білка. Так, в середньому за чотири роки їх вміст на контролі без добрив становив 239 мг/г білка. Поєднання 60 т/га гною та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ забезпечило вміст незамінних амінокислот 253 мг/г білка, сидерати та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ підвищували їх вміст до 261 мг/г білка.

Найбільший відсотковий вміст незамінних амінокислот білка картоплі в умовах дерново-слабкопідзолистого глинисто-піщаного грунту належить лізину, фенілаланіну, тирозину, триптофану. Лімітуючими харчову цінність виявилися ізолейцин, лейцин, метіонін + цистин, треонін та валін.

7. Вміст нітратів у бульбах картоплі в середньому за 1996-1999 рр. не перевищував допустимих (120 мг/кг) концентрацій NO₃ в бульбах майже на всіх варіантах досліду.

8. Вміст вітаміну С у бульбах підвищувався при поєднанні сидератів та мінеральних добрив в дозі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ і перебуває на рівні 29,6 мг % на сиру речовину бульб.

9. На удобрених варіантах вміст ліпідів у бульбах картоплі знижувався і знаходився в межах 0,37-0,91 % на суху речовину при вмісті на контролі без добрив 1,05 % на суху речовину.

10. При застосуванні добрив кількість редукованих цукрів у бульбах зростала і перевищувала в деяких випадках гранично допустимі параметри їх вмісту по придатності до переробки на напівфабрикати. Так, при внесенні гною 60 т/га + N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ вміст редукованих цукрів у бульбах становив 0,46 % на суху речовину, при вмісті їх на контролі 0,19 % на суху речовину.

11. Застосування сидератів сприяло зниженню ураження бульб картоплі ризоктоніозом та паршею звичайною. На варіанті із застосуванням сидератів + N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ ураження ризоктоніозом та паршею звичайною становило 19% та 11%, а при внесенні 60 т/га та N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ – 23% та 14% відповідно, на контролі 24 та 21%.

12. Встановлено високу економічну ефективність органічних та мінеральних добрив. Умовно чистий прибуток підвищувався з підвищенням доз мінеральних добрив. Так, при внесенні на фоні 60 т/га гною мінеральних добрив в нормі N₆₀P₄₀K₆₀ чистий прибуток становив 9607 гривень, при застосуванні N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ – 10684 гривні, а поєднання N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ із сидератами – 11070 грн. На контролі без застосування добрив чистий прибуток становив 3873 гривні.

Найнижчу собівартість вирощування ранньої картоплі отримано при поєднанні сидератів та мінеральних добрив в нормі N₁₀₀P₆₀K₁₀₀ – 32 грн./ц, при найвищому рівні рентабельності по досліду – 146%. Рентабельність без застосування добрив становила 64%.

Публікації автора:

1. Вишневський В.А., Музика Т.Г., Андрієнко І.І., Тимко М.Г., Плотницька О.В., Андрієнко Т.М. Роль добрив у підвищенні врожайності та якості озимого жита і картоплі на дерново-підзолистих глинисто–піщаних грунтах Полісся. – Зб. наук. пр.Інституту землеробства УААН. - К.: – 1998.– Вип.72. – С.55-65. (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

2. Андрієнко Т.М., Плотницька О.В., Вишневський В.А., Андрієнко І.І, Тимко М.Г. Урожай та якість картоплі залежно від удобрення в сівозмінах на глинисто-піщаних грунтах Полісся. – Зб. наук. пр.Інституту картоплярства УААН. – К.: – 2000. – Вип.30.- С. 81 – 84. (Аналіз та оформлення матеріалів).

3. Плотницька О.В. Вплив систематичного удобрення в сівозміні на родючість глинисто-піщаного дерново-підзолистого грунту та продуктивність картоплі. – Вісник Білоцерківського аграр. ун-ту – Біла Церква. – 2001. – Вип. 20 – С. 77-86. (Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення).

4. Плотницька О.В. Урожай та якість картоплі залежно від норм удобрення в сівозміні на легких дерново-підзолистих грунтах Полісся України. // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Наслідки наукових пошуків молодих вчених аграрників в умовах реформування АПК». – Чабани. – 1996. –С. 201.

5. Плотницька О.В. Вплив добрив на урожай та якість картоплі при використанні сидератів в різних ланках сівозміни. // Матеріали Міжн. наук.-практ. конф., присвяченій 90-річчю Інституту рослинництва ім. Юр’єва. – Харків. – 1999. – С.53 .

6. Андрієнко І.І., Плотницька О.В., Тимко М.Г., Андрієнко Т.М. Вплив різних норм удобрення на урожай та якість картоплі, продуктивність сівозмін при застосуванні сидератів на легких дерново-підзолистих грунтах Полісся України.// Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. «Землеробство XХI століття – проблеми і шляхи». – К.: – 1999. – С.132-133.