Анотація до роботи:

Бублик Л.О. “Ускладненні ушкодження шийного відділу хребта (діагностика, лікування і прогнозування в гострому та ранньому періодах травми)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням діагностики, лікування і прогнозування ускладнених ушкоджень шийного відділу хребта. Проведені клініко-епідеміологічні дослідження ускладнених ушкоджень шийного відділу хребта в структурі нейротравми м. Донецька та вирішені організаційні питання надання спеціалізованої медичної допомоги. Діагностика даних ушкоджень включала сучасні інструментальні методи: спонділографію, комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію, електрофізіологічні методи. Вивчені причини і характер розвитку інфекційно-запальних ускладнень в організмі. За результатами клініко-лабораторних і мікробіологічних досліджень розроблена концепція травматичної хвороби спинного мозку з позиції розвитку системної запальної відповіді, встановлені особливості розвитку поліорганної дисфункції та патогенетично обґрунтована система комплексного лікування. Для хірургічного лікування застосовували нову конструкцію універсальної пластини та оригінальну методику для передньої стабілізації. Впровадження розроблених технологій передньої первинної стабілізації дозволило знизити летальність у 1,8 разів; домогтися збільшення добрих результатів лікування в 2,8 разів; запобігти розвитку ускладнень і кіфотичної деформації після операції.

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми епідеміології, діагностики та лікування ускладнених ушкоджень шийного відділу хребта, що виявляється у встановленні особливостей клінічних проявів і перебігу травматичної хвороби, визначенні діагностичних критеріїв, виявленні причин і механізму розвитку інфекційно-запальних ускладнень, структурно-функціональному обґрунтуванні тактики лікування, удосконалення декомпресійно-стабілізуючих технологій, зокрема застосуванні способів передньої первинної стабілізації хребта.

2. Клініко-епідеміологічними дослідженнями встановлено, що ускладнені ушкодження хребта в дорослого населення Донецька щорічно спостерігаються з частотою 0,074⁰/₀₀. Чоловіки отримують таку травму в 4 рази частіше, ніж жінки (відповідно 0,13 і 0,03⁰/₀₀), при чисельному складі жінок у 1,2 рази більше. Домінують ускладнені ушкодження шийного відділу хребта – 46,1%. Найбільш несприятливі дні отримання травм – дні відпочинку (субота і неділя), побутовий травматизм складає 60,1%.

3. Променеве дослідження (рентгенографія і КТ) визначає характер кісткового ушкодження хребта і деформації хребтового каналу та його просвіту, що дає можливість орієнтовно судити про стан спинного мозку. Зсув тіл хребців і зменшення критичної відстані між хребцями супроводжується тяжким ушкодженням спинного мозку кістковими структурами. Структурно-морфологічні зміни в спинному мозку та його оболонок дозволяє виявити МРТ та КТ-міелографія.

4. Наявність інфекції сечовивідних шляхів при тяжких ушкодженнях спинного мозку супроводжується вираженими імунологічними змінами: лейкоцитозом, збільшенням змісту Т – лімфоцитів і показників, що характеризують клітинну активність неспецифічної ланки імунної системи (ФА, ФІ, НСТ – тест) та дисбалансом нормальної мікрофлори слизових оболонок зіва, носа і поверхні шкіри. Дихальні порушення супроводжуються більш вираженим лейкоцитозом з підвищенням лейкоцитарного індексу інтоксикації, значним збільшенням продукції інтерлейкіна IL-1b і TNF-a, що характеризують розвиток синдрому системної запальної відповіді.

5. В гострому періоді біохімічні зміни в сироватці крові залежать від ступеня ушкодження спинного мозку. Тяжкі ушкодження спинного мозку супроводжуються підвищеною інтенсивністю процесів мобілізації глюкози з порушенням її утилізації клітинами; катаболізмом білків, що характеризується гіпопротеінемією і гіпоальбумінемією та різким збільшенням вмісту креатинину і сечовини, інтенсивним синтезом острофазових білків; катаболізмом ліпідів і зниженням вмісту холестерину зі збільшенням концентрації первинних продуктів їх окислення – дієнових конъюгатів. Гіперактивність лізосомальних ферментів не залежить від ступеня ушкодження спинного мозку і викликається змінами проникності лізосомальних мембран кліток.

6. Основними збудниками інфекції сечовивідних шляхів (в 56,4% спостережень) є бактерії сімейства P. aeruginosa, Enterobacteriacecae, E. faecalis, котрі виділяються у виді монокультур та бактеріальних асоціацій. Колонізація сечі збудниками зростає до 7 доби, досягаючи максимуму до 14 доби. В цей період над всіма збудниками інфекції перевалює внутрілікарняна інфекція про що свідчить висівання P. аeruginosae. Двохетапна методика відведення сечі дозволяє зменшити колонізацію сечового міхура при нейрогенних порушеннях і скоротити терміни відновлення рефлекторного чи довільного акта сечовипускання в 1,5 рази.

7. Інфекційно-запальні ускладнення з боку органів дихання виникають у 66,3% пацієнтів, що є причиною летальних наслідків у 40,7% потерпілих. В структурі синдрому поліорганної дисфункції недостатність органів дихання займає провідне місце. Є прямий зв'язок процесів у вогнищі основного ушкодження спинного мозку зі вторинними змінами у стовбурі та з порушеннями функції внутрішніх органів при тяжких ушкодженнях шийного відділу спинного мозку. Виявлені найбільш характерні зміни з боку внутрішніх органів: порушення кровообігу (набряк строми, періваскулярний набряк, венозне повнокров'я, геморагії, некрози, мікротромбози й інше); ознаки клітинної дистрофії і деструкції; ознаки гнійно-септичного ушкодження.

8. Встановлено, що при розвитку поліорганної дисфункції виникає декомпенсація дихальної функції і серцево-судинної системи в 100%, энцефалопатія – у 73,5%, ендогенна інтоксикація – у 64,7%, ниркова дисфункція – у 31,8%, печінкова недостатність – у 29,4%, недостатність органів шлунково-кишкового тракту – 23,5% спостережень. Зниження летальності на 6,3% у хворих з дихальними ускладненнями підтверджує ефективність запропонованого комплексу лікувальних заходів у хворих з ускладненою травмою шийного відділу хребта.

9. При нестабільних ушкодженнях застосування розробленої технології передньої стабілізації хребта створює оптимальні умови для формування кісткового блоку в ушкодженому сегменті, дозволяє виключити зовнішню фіксацію хребта і забезпечити достатню мобільність хворим. Розроблена конструкція пластин дозволяє досягти оптимальної і надійної фіксації, що забезпечує функцію опори при згинанні і функцію стягування при розгинанні шийного відділу хребта і створює додаткову фіксацію аутотрансплантата.

10. Абсолютними показами використання передньої первинної стабілізації при неврологічній симптоматиці є: 1) багатовідламкові переломи тіл хребців з розходженням кісткових відламків; 2) компресійний перелом при втраті більше висоти тіла хребця з ушкодженням міжхребцевого диска; 3) вивихи і переломо-вивихи; 4) підвивихи; 5) травматичні грижі диска зі зсувом у хребтовий канал. Відносними показами є: 1) деформації хребтового каналу на тлі деформуючого спондильозу, 2) компресійний перелом з ушкодженням міжхребцевого диска. Протипоказами до передньої стабілізації є: 1) поєднане ушкодження хребта і спинного мозку з внутрішніми органами, черепно-мозковою травмою та опорно-руховим апаратом з тяжкими проявами травми і наявністю травматичного шоку; 2) декомпенсований соматичний стан потерпілого; 3) інфекція шийної зони.

11. Упровадження розроблених технологій передньої первинної стабілізації дозволяє домогтися збільшення добрих результатів лікування в 2,8 рази, задовільних результатів – у 1,5 рази в порівнянні з попередніми методами. Покращити на 16,7% кількість хворих без динаміки неврологічних порушень; виключити розвиток ускладнення і кіфотичної деформації після операції; скоротити середню тривалість ліжкового режиму до 9±0,5 днів і стаціонарного лікування до 36,7±3 днів. Отримані позитивні функціональні результати дозволяють поліпшити якість життя у 7,8% хворих. Знизити летальність у 1,8 раз.

Публікації автора:

1. Климовицкий В.Г., Бублик Л.А. Хирургическое лечение больных в различные периоды после позвоночно-спинномозговой травмы // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1998. – № 2. – С. 23–25.

(Дисертантом проаналізовані результати декомпресійно-стабілізуючих, ортопедичних і функціональних оперативних втручань та тактика лікування).

2. Бублик Л.А. Декомпрессивно–стабилизирующие операции при осложненных многооскольчатых переломах тел шейного отдела позвоночника в раннем периоде травмы // Труды Крымского Государственного медицинского университета имени С.И. Георгиевского. – 1999. – Т. 135. – Ч. 2.– С.99–100.

3. Бублик Л.А, Донченко Л.И., Шевченко В.Т., Степура А.В., Пернакова В.Г., Энглези А.П., Карих Р.И. Влияние инфекции мочевыводящих путей на состояние иммунитета у пострадавших с осложненной травмой шейного отдела позвоночника в остром и раннем периодах травматической болезни // Український нейрохірургічний журнал. – 2000. – №3. – С. 52–55.

(Дисертантом виявлено вплив патогенної мікрофлори на стан імунного статусу, встановлено фактори ризику розвитку інфекції та розроблено заходи профілактики).

4. Бублик Л.А. Хирургическое лечение осложненных вывихов и переломо–вывихов в шейном отделе позвоночника в остром и раннем периодах травмы // Травма. – 2000. – Т.1. – № 2. – С. 161–165.

5. Бублик Л.А., Донченко Л.И., Степура А.В., Бублик Н.Л. Особенности иммунологических реакций у пострадавших с различной степенью повреждения спинного мозга в остром и раннем периодах травмы // Український медичний альманах. – 2000. – Т.3. – №2. – С.27–29.

(Дисертантом встановлена залежність імунної реакції від ступеня ушкодження спинного мозку та розвитку інфекції в динаміці травматичної хвороби).

6. Бублик Л.А., Донченко Л.И., Степура А.В., Карих Р.И., Бублик Н.Л., Сулаев А.Л. Особенности обмена белков у пострадавших с травмой позвоночника // Український медичний альманах. – 2000. – Т.3. – №.4. – С.31 – 33.

(Здобувачем виявлено особливості і характер змін білків у залежності від ступеня ушкодження спинного мозку в динаміці травматичної хвороби).

7. Бублик Л.А. Передняя декомпрессия и стабилизация при нестабильных повреждениях шейного отдела позвоночника в остром и раннем периодах травмы. // Травма. – 2001. – Т.2. – № 1.– С. 51–54.

8. Бублик Л.А. Передняя внутренняя стабилизация пластинами при осложненных повреждениях шейного отдела позвоночника // Травма – 2001. – Т.2.– № 3.– С. 290–294.

9. Бублик Л.А., Мироненко И.В., Боряк А.Л. Лечение скелетным вытяжением за кости черепа осложненных повреждений шейного отдела позвоночника в остром и раннем периодах травмы // Український медичний альманах. – 2001. – Т.4. – №.1. – С.26–28.

(Дисертантом визначена техніка, ефективність репозиції вивиху методом скелетного витягнення за кістки черепа та недоліки методики).

10. Бублик Л.А., Азараев А.В., Колодяжный А.В. Автоматизированная программа клинико–эпидемиологического изучения осложненных повреждений шейного отдела позвоночника // Травма. – 2001. – Т.2. – №2.– С.197 – 200.

(Автором розроблено комп`ютерну програму, що дозволяє збирати та аналізувати відомості по 38 клінічним параметрам).

11. Бублик Л.А., Гохфельд И.Г., Энглези А.П., Титов Ю.Д., Донченко Л.И., Степура А.В., Кравец Ю.А. Интраоперационные морфологические изменения спинного мозга и его корешков в остром и раннем периоде позвоночно-спинномозговой травмы // Український медичний альманах. – 2001. – Т.4. – №2. – С.37–40.

(Дисертантом детально вивчений та проаналізований характер змін спинного мозку при проведенні хірургічних втручань в залежності від клінічних проявів).

12. Бублик Л.А., Донченко Л.И., Энглези А.П., Титов Ю.Д., Степура А.В., Гохфельд И.Г. Изменения в системе свертывания крови при различной степени повреждения спинного мозга // Український медичний альманах. – 2000. – Т.3. – №6. – С. 38–41.

(Автор обрав напрямок дослідження, провів статистичний аналіз, виявив зміни в системі згортання крові в залежності від ступеня ушкодження спинного мозку).

13. Бублик Л.А., Климовицкий В.Г. Нейротравматизм взрослого населения Донецка. Клинико-эпидемиологическое исследование черепно-мозговой травмы и осложненных повреждений позвоночника // Український нейрохірургічний журнал. – 2001. – № 1. – С. 70 – 72.

(Дисертант на популяційній основі дослідив частоту та структуру нейротравматизма, його клінічні форми в залежності від полу та віку постраждалих та обґрунтував висновки).

14. Бублик Л.А., Полищук Н.Е., Карих Р.И., Петрошенко П.Р., Боряк А.Л., Мироненко И.В. Организация оказания медицинской помощи и хирургического лечения осложненных повреждений шейного отдела позвоночника в Донецкой области // Вісник ортопедіі, травматологіі та протезування. – 2001. – № 3. – С. 52–54.

(Здобувачем визначено залежність скорочення етапів транспортування, зменшення часу до початку оперативного лікування, використання фіксації передніх відділів хребта та поліпшення результатів лікування).

15. Бублик Л.А., Цымбалюк В.И. Осложненные повреждения позвоночника у взрослого населения Донецка. Клинико-эпидемиологическое исследование // Вісник ортопедіі, травматологіі та протезування.– 2001.– № 1. – С. 97 – 100.

(Здобувачем виявлені частота та структура ускладнених ушкоджень хребта у дорослого населення, його клінічні форми, види травматизму, організація допомоги та кінцевий результат травми).

16. Бублик Л.А., Энглези А.П., Титов Ю.Д., Гохфельд И.Г. Возникновение и развитие контузионных очагов головного и спинного мозга с позиции ангиоархитектоники // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2001. – № 1. – С. 128–130.

(Особистий внесок автора полягає в аналізі 70% масиву літератури).

17. Бублик Л.А., Энглези А.П., Цымбалюк В.И. Клинико–морфологические изменения при сочетанных и изолированных повреждениях шейного отдела спинного мозга в остром и раннем периодах травмы // Вісник ортопедіі, травматології та протезування – 2001. – № 2. – С. 40–44.

(Дисертантом визначена та узагальнена фазність клінічно-морфологічних змін спинного мозку в залежності від терміну летальності та розвитком ускладнень).

18. Бублик Л.О. Іммунні й обмінні процеси в морфогенезі забою спинного мозку різного ступеня тяжкості // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т.5. – №1 – 2. – С. 199–201.

19. Бублик Л.О., Донченко Л.І. Ліпіди та їх внутрішньосистемні кореляційні зв'язки при ускладнених ушкодженнях шийного відділу хребта у гострому і ранньому періодах травми // Одеський медичний журнал. – 2001. – №3(65). – С. 46–49.

(Здобувачем досліджено особливості обміну ліпідів та їх внутрішньосистемних взаємозв'зків, виявлено активацію процесів ПОЛ в зв'язку з розвитком запальних і нейротрофічних ускладнень).

20. Бублик Л.А., Гохфельд И.Г., Энглези А.П., Титов Ю.Д., Петровский В.В. Стегний С.А. Центральные механизмы нарушений внешнего дыхания при тяжелых повреждениях шейного отдела позвоночника в остром и раннем периодах травмы // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – № 3. – С. 34–39.

(Дисертантом встановлено стадійність патоморфологічних змін в стовбурі головного мозку, спинному мозку та легенях).

21. Бублик Л.А., Донченко Л.И., Степура А.В. Раннее прогнозирование степени повреждения спинного мозга у пострадавших с осложненной травмой шейного отдела позвоночника // Травма. – 2002. – Т.3. – №1. – С. 24–27.

(Дисертантом проведено статистичний аналіз біохімічних і імунологічних показників, виявлені інформативні критерії та розроблений прогностичний алгоритм).

22. Энглези А.П., Титов Ю.Д., Бублик Л.А. Динамика морфологических изменений спинного мозга в остром периоде травмы (экспериментальное исследование) //Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – №2. – С. 19–22.

(Автором визначено стадійність розвитку судинно-клітинних та деструктивних реакцій після травми).

23. Бублик Л.А., Калинкин О.Г. Концепция травматической болезни спинного мозга при повреждениях шейного отдела позвоночника // Травма. – 2002. – Т.3. – №4. – С. 363–370.

(Дисертантом вивчені та узагальнені клінічні прояви, діагностичні критерії та масив літератури, визначена провідна роль денервації та синдрому системної запалювальної відповіді).

24. Энглези А.П., Бублик Л.А, Гохфельд И.Г., Титов Ю.Д., Кузь В.Н., Боряк А.Л. Динамика и патогенез морфологических изменений в стволе головного мозга при травме шейного отдела спинного мозга // Український медичний альманах. – 2002. – Т. 5. – №5. – С. 157–160.

(Здобувачем виявлено залежність ушкоджень шийного відділу спинного мозку та дисциркуляторних змін стовбура головного мозку у вигляді формування вторинних крововиливів та некрозів).

25. Бублик Л.А., Петровский В.В. Морфогенез полиорганной недостаточности при травматической болезни спинного мозга // Травма. – 2003. – Т.4. – №3. – С. 266–270.

(Дисертантом досліджено та систематизовано характер поліорганної недостатності, яка виникає в результаті денервації та інфекційно-запального процесу, обґрунтовані висновки).

26. Патент України №31138 А, 6 А 61В 17/00 Спосіб переднього первинно–стабільного спонділодезу. Бублик Л.О., Климовицький В.Г., Карих Р.І./ Заявлено 14.07.1998. Опубл. 15.12.2000// Бюл. № 7, 2000. – С. 1.39.

(Дисертантом розроблено методику операції резекції пошкодженого хребця, заміщення дефекту, формування паза на глибину кортикального шару, встановлення пластини у положенні упора між субхондральними зонами суміжних хребців з фіксацією гвинтами з захватом кортикальної частини тіл).

27. Патент України № 39642 А, 7 А 61 В 10/0 Спосіб діагностики ступеня пошкодження спинного мозку. Бублик Л.О., Донченко Л. І, Степура А.В ./ № 2000116609, Заявлено 22.11.2000, Опубл. 15.06.2001. Бюл. №5. // Промислова власність. – 2001. – Бюл. №5. – С. 1.22.

(Автором виявлено залежність показників крові та ступеня пошкодження спинного мозку).

28. Патент України №40426 А, 7 А 61 В 17/56 Спосіб передньої стабілізації шийних хребців / № 2001010544, Заявлено 25.01.2001, Опубл. 16.07.2001. Бюл. №6. // Промислова власність. – 2001. – Бюл. №6. – С. 1.29.

(Дисертантом розроблено методику операції вправлення вивиху хребця з заміщенням дефекту міжхребцевого диска імплантатом та встановлення в паз фігурної титанової пластини з наступною фіксацією гвинтами).

29. Патент України №53123 А, МКИ А 61 В 17/58 Імплантат для стабілізації ушкодженного відділу хребта. Бублик Л.О., Чайка Е.В. / № 2002032147, Заявлено 18.03.2002, Опубл. 15.01.2003. Бюл. – 2003. – №1. – С. 4.38.

(Автором розроблено конструкцію імплантата з можливістю жорсткої фіксації тіл хребців в обраній позиції).

30. Бублик Л.О, Каріх Р.І., Климовицький В.Г., Міроненко І.В., Боряк А.Л. Спосіб первинно-стабільного спонділодезу (Інформаційний лист): Київ. –2002. – №29.

31. Карих Р.И., Абашин Г.В., Бублик Л.А. Оперативное лечение застарелых осложненных повреждений шейного отдела позвоночника // ХI съезд травматологов-ортопедов Украины. – Харьков,1991. – С. 157–158.

32. Бублик Л.О., Абашин Г.В., Гохфельд І.Г. Передній керамоспондилодез при травмі шийного відділу хребта // I з’їзд нейрохірургів України. – Київ, 1993. – С. 148–149.

33. Бублик Л.А. Хирургическая реабилитация больных в различные периоды позвоночно–спиномозговой травмы // Материалы научно-практической конференции. Специализированная медицинская помощь городскому населению. – Донецк, 1998. – С. 170–174.

34. Бублик Л.А., Карих Р. И. Хирургическое лечения повреждений шейного отдела позвоночника в остром и раннем периодах травмы // Актуальные вопросы вертебрологии. – Харьков, 1998. – С. 116–119.

35. Бублик Л.А., Карих Р.И. Хирургическое лечение многооскольчатых переломов тел шейного отдела позвоночника // Бюлетень Української Асоціації Нейрохірургів. – 1998. – №.6. – С. 159–160.

36. Гохфельд И.Г., Бублик Л.А. Дыхательные нарушения в ранний период травмы у больных с повреждением шейного отдела позвоночника и спинного мозга // Бюлетень Української Асоціації Нейрохірургів. – 1998. – №.6. – С. 161.

37. Климовицкий В.Г., Бублик Л.А. Организация хирургической реабилитации в различные периоды позвоночно–спинальной травмы // Бюллетень Української Асоціації Нейрохірургів. – 1998. – №.6. – С. 176–177.

38. Бублик Л.А., Стегний С.А Павлов Б.Б Эндоскопическая ассистенция при операциях на шейном отделе позвоночника // Український нейрохірургічний журнал. – 2001. – № 2(14). – С. 11.

39. Энглези А.П., Титов Ю.Д., Бублик Л.А., Гохфельд И.Г. Использование переменных магнитных полей для лечения травматической болезни головного и спинного мозга // ХШ съезд ортопедов-травматологов Украины. – Донецк, 2001. – С. 392–394.

40. Бублик Л.А., Карих Р.И., Мироненко И.В. Передняя внутренняя стабилизация пластинами при свежих и застарелых вывихах и переломо-вывихах в шейном отделе позвоночника // III съезд нейрохирургов России. – Санкт–Петербург, 2002. – С. 189–190.

41. Бублик Л.А. Передняя декомпрессия и стабилизация при повреждениях шейного отдела позвоночника и спинного мозга // Матеріали III з’їзду нейрохірургів України. – Київ: – 2003. – С. 234–235.

42. Бублик Л.А., Чайка Э.В., Чайка А.В. Технология передней стабилизации шейного отдела позвоночника на основе применения керамических материалов при осложненных повреждениях // Медицинские аспекты квалитологии. – Львов – Тула – Донецк, 2003. – №1. – С. 71–73.

43. Bublyk L.A. Application of ceramic implants at damages of cervical spine // Polymer based systems on tissue engineering replacement and regeneration. –Alvor (Portugal): – 2001. – P.88.

44. Bublik L.A. Karich R.I. Anterior cervical interbody fusion and stabilization at fracture–dislocations // 12^th world congress of neurosurgery. – Sydney (Australia): – 2001. – P 288.