У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні психологічних особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови в період його професійної підготовки у вищій школі, а також у визначенні шляхів поліпшення психологічних умов його особистісного і професійного становлення. Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків. 1. Сучасний стан досліджень у сфері психології особистості демонструє загальну тенденцію до вивчення особистості як свідомого феномену, трьома основними факторами становлення якого є такі: біологічна та соціальна складові особистості й її власна активность. Остання детермінує інтегративну взаємодію трьох факторів у процесі становлення особистості. Власна активність реалізується через психологічний механізм становлення особистості у життєвому виборі особистості, в акті якого експлікується суб’єктність, у діяльнісному саморозумінні й самопізнанні, у рефлексії, у конструюванні й проектуванні соціальних здібностей, у потенційній готовності до саморозкриття; у суб’єктності тощо. У своєму становленні особистість проходить основні умовні стадії: з індивіда перетворюється в особистість, що має характерну ознаку суб’єктності та прагне стати індивідуальністю. Отже, становлення особистості є процесом набуття якості суб’єктності як способу самопізнання й самореалізації у життєдіяльності. 2. Професія виступає складовою соціальної детермінанти становлення особистості. На віковому етапі юнацтва самовизначення індивіда у професійній діяльності є одним із найзначущих чинників становлення особистості. Від того, як відбудеться диференціація вже сформованих і детермінація нових ціннісних орієнтирів й установок, залежить напрямок і специфіка реалізації власної активності індивіда у майбутньому. Професійна площина стає умовою розкриття особистісного потенціалу, реалізації суб’єктної активності. Під час професійної підготовки відбувається зіставлення образів професії, свого «Я», себе у професії, в результаті чого особистість присвоює (частково або повністю) чи відторгає новий образ, – актуалізується криза професійної ідентичності. 3. Становлення особистості майбутнього викладача іноземної мови на етапі професійної підготовки вимагає від індивіда усвідомлення особистісних індивідуальних особливостей, професійно важливих якостей, ототожнення себе із образом професії педагога, диференціювання образів рідної й іншомовної лінгвокультур. В цьому процесі актуалізується власна рефлексія і свідомість особистості, відбувається інтеграція особистісних і професійних смислів. Самоідентифікація є критерієм виявлення особистісних і професійних особливостей становлення майбутнього викладача іноземної мови, а її розвиток – способом оптимізації інтеграції особистістих і професійних смислів. 4. Психологічними особливостями особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови визначені такі. По-перше, у контексті особистістого становлення для молоді є характерним: 1) прагнення ідентифікації себе як екзистенційної даності, самовизначення і саморозуміння; 2) тенденція до саморефлексії у міжособистісному спілкуванні; 3) прагнення визначення своєї ролі у власному і суспільному житті. Професійний контекст формує підґрунтя для реалізації особистісних психологічних тенденцій становлення особистості. По-друге, професійне становлення майбутнього педагога-викладача іноземної мови на етапі професійної підготовки має свої специфічні риси: 1) особистість стикається з необхідністю присвоєння образу професії перетворюючого характеру (професія педагога), що актуалізує суб’єктну активність через розвиток творчих здібностей, самосвідомості, рефлексії, відповідальності; 2) професійний образ педагога-словесника передбачає розвиток суб’єктної активності в інтерсуб’єктному спілкуванні; 3) спеціальність викладача іноземної мови вимагає ототожнення особистості студента із образом лінгвокультури, мова якої вивчається, із образом, який викладач має демонструвати учням. 5. Аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей особистісного і професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови приводить до висновку, що в період професійної підготовки індивід стикається з проблемою інтеграції особистісних і професійних смислів та переживає кризу професійної ідентичності, що актуалізує й кризу особистісної ідентичності в цілому. При зіткненні особистісних і професійних смислів індивід переживає змішування уявлень про образ свого «Я», образ професії і образ себе у професії. Дані емпіричного дослідження демонструють дисбаланс інтеграції особистісних і професійних емотивно-когнітивних конструктів. 6. Упровадження у процес професійної підготовки майбутніх викладачів іноземної мови розробленої авторської програми психологічного супроводу особистісного і професійного становлення сприяє самовизначенню студентів у сфері міжособистісного спілкування, у професії педагога, у спеціальності викладання іноземної мови, у самофутуруванні, а також досягненню статусу особистісної і професійної ідентичності. Психологічні заходи забезпечили розвиток самосвідомості, рефлексії, самоаналізу, креативності, умінь міжособистісної взаємодії, необхідних як у професії педагога, так і в соціальній життєдіяльності особистості в цілому. 7. Реалізація авторської програми в експериментальній групі забезпечила: 1) усвідомлення власних творчих здібностей, стимулювання креативності у самопрезентації та узгодження власних уявлень людини про свою особистість і сприйняття її образу соціумом; 2) усвідомлення образів «Я» реального, ідеального і динамічного, а також особистісної причинності в реалізації процесу життєдіяльності; 3) визначення і побудову адекватної в конкретних умовах життєдіяльності індивідуальної стратегії міжособистістого спілкування; 4) активізацію творчої активності особистості, реалізацію функції перетворення, особистісну відповідальність; 5) усвідомлену диференціацію образів рідної й іншомовної лінгвокультур, що сприяло зміцненню у студента – викладача іноземної мови своєї культурної тотожності, а також адекватній сучасній професіональній меті демонстрації образу культури мови, що вивчається; 6) формуванню нового інтеграційного образу «Я», що стало основою формування і тренування навички самофутурування, прогнозування майбутньої стратегії міжособистісної взаємодії в професії і соціумі в цілому. Актуалізація самоідентифікації особистості у всіх образах і ролях міжособистісної взаємодії сприяла досягненню студентами статусу особистісної ідентичності, усвідомленню своєї суб’єктності, позиції активного учасника і перетворювача життя. Важливою особливістю стало набуття нової якості в структурі особистості – усвідомленої суб’єктності. 8. Узагальнення результатів дослідження привело до побудови інтегративної моделі особистісно-професійного становлення майбутнього викладача іноземної мови. Тенденція розвитку особистості в період професійного становлення центрується в особливостях процесу самоідентифікації індивіда як особистості і як носія образу професії. У процесі синтезу структурних та функціональних характеристик відбувається інтеграція засвоєних раніше образів і стереотипів, а також відібраних і привласнених морально-етичних пріоритетів і установок та нових, що продиктовані умовами професійного контексту. Образ «Я» трансформується в новий інтегративний образ «Я» особистості. Характеристики даного нового інтегративного образу залежать, по-перше, від психологічних особливостей самоідентифікації, інтеграції індивідуальних емотивно-когнітивних конструктів і тих, що зумовлюють професійний образ; по-друге, від властивості свідомо трансформувати інтегративну систему особистісних емотивно-когнітивних конструктів під впливом суб’єктних мотивів й інтерсуб’єктної взаємодії в умовах соціально-професійного контексту. Структуру особистості у новому інтегративному образі «Я» залежно від психологічних особливостей протікання даної інтеграції характеризує або психологічне новоутворення – усвідомлена суб’єктність, або наявність загрози дифузного статусу ідентичності. У дослідженні доведено, що продуктивність процесу психологічного становлення особистості майбутнього викладача іноземної мови в період професіонального навчання залежить від гармонійної інтеграції психологічних особливостей його особистісного і професійного становлення. Актуалізація самоідентифікації особистості студента у соціально і професійно значущих образах і ролях сприяє трансформації особистості в нову інтегративну функціональну систему – свідомий суб’єкт інтерсуб’єктних відносин. Перспективою подальших досліджень є, по-перше, вивчення особливостей становлення особистості в умовах інтеркультурної взаємодії глобалізованого світового простору, по-друге, вивчення психологічного значення самоідентифікації особистості для її становлення в умовах інтеркультурної взаємодії в контексті глобалізації. За темою дисертаційної роботи опубліковано в фахових виданнях ВАК України статті: 1. Барашева Д.Е. Проблемы развития профессионального самосознания у студентов педагогических вузов в современных условиях / Д.Е. Барашева // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка : Зб. наук. праць. – Київ : Політехніка, 2005. – №1. – С. 78–86. 2. Барашева Д.Е. Психологические особенности воздействия изучения языков на становление и развитие личности студента / Д.Е. Барашева // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка : Зб. наук. праць. – Київ : Політехніка, 2005. – №3. – Ч.1. – С. 74–79. 3. Барашева Д.Є. Самоврядування студентів як фактор підвищення рівня взаємозв’язку особистісного та професійного розвитку / Д.Є. Барашева // Актуальні проблеми психології. Том. І : Соціальна психологія. Організаційна психологія. Екологічна психологія : Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки – К. : Міленіум, 2006. – Ч. 17. – С. 101–104. 4. Барашева Д.Є. Заповнення простору “психо-соціального мораторію” у процесі навчання студентів / Д.Е. Барашева // Соціальна психологія. – 2006 – №3 (17) – С. 162–172. 5. Барашева Д.Є. Вивчення іноземних мов: реалізація “мовного” інстинкту, що мимовільно розвивається, чи вихід за рамки одного світу / Д.Є. Барашева // Збірник наукових праць Iнституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2006 – Т.VIII, вип.4. – С. 22–32. 6. Барашева Д.Є. Диференціація понять смислу і значення / Д.Є. Барашева // Збірник наукових праць Iнституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К., 2007. – Т.IX, Ч.3. – С. 31–40. 7. Барашева Д.Е. Определение актуальных тенденций в современной ретроспективе исследования феномена личности / Д.Е. Барашева // Актуальнi проблеми психології : Збірник наукових праць Iнституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К. : Логос, 2007. – Т.7, вип.11 – С. 32–39. 8. Барашева Д.Е. Особенности психолингвистической самоидентификации будущих преподавателей иностранного языка / Д.Е. Барашева // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : Науково-теоретичний збірник. – Переяслав- Хмельницький, 2007. – Вип. 12. – С. 244–248. | 