Результати дослідження підтверджують висунуту в дисертації гіпотезу про те, що не тільки кожна поширена мова, а й значною мірою її національно-територіальний варіант – це унікальна й неповторна система вербалізованих і невербалізованих культурно значущих концептів, за допомогою яких його носії сприймають, структурують, передають та інтерпретують потік різноманітної інформації, що постійно надходить із навколишнього світу. Здійснений у роботі науковий аналіз лексикографічних, лінгвокраїнознавчих і енциклопедичних словників, публіцистичних матеріалів, наукових праць про американський, австралійський, канадський національні менталітети та цінності дають вагому підставу для твердження про те, що домінувальними сьогодні в американському суспільстві є такі базові концепти: THE AMERICAN CREED, AMERICANISM, EXCEPTIONALISM, в австралійському – BUSH, MATE, у канадському – MULTICULTURALISM, ANTI-AMERICANISM. Саме вони мають вирішальне значення для усвідомлення національної ідентичності носіїв досліджених варіантів англійської мови з усіма наслідками, що з них випливають. Надзвичайна етнічна й культурна строкатість американського суспільства – причина того, що основною національно об’єднувальною ознакою цього негомогенного етнічного утворення стає не культура, а ідеологія. Це знайшло своє відображення у базовому концепті THE AMERICAN CREED, який містить у собі ключові цінності сучасного американського суспільства та структурується такими гіперконцептами, як INDIVIDUALISM, FREEDOM, EGALITARIANISM, LAISSEZ-FAIRE, NATIONALISM. Базовий концепт AMERICANISM став не тільки безпосереднім віддзеркаленням мовних особливостей, тобто специфічних слів, словосполучень чи значень, характерних для американського варіанта сучасної англійської мови, а й значно розширив своє змістове наповнення. Сьогодні це своєрідна ідеологічна основа способу життя й поведінки американців як у себе вдома, так і серед інших народів. Зазначений концепт структурується такими гіперкоцептами, як AMERICAN DREAM, AMERICAN PEOPLE, IMMIGRATION, AMERICANIZATION, MELTING-POT, DIVERSITY, MOSAIC. Бажання поширити свої ідеали та вплив у всьому світі стало основою для наповнення змісту базового концепту EXCEPTIONALISM рисами чи ознаками, специфічними саме для американського національного характеру. Зазначений концепт безпосередньо пов’язаний із проведенням офіційної політики керівництва США, спрямованої на переконання своїх громадян у тому, що вони повинні відігравати провідну роль у всіх міжнародних і регіональних справах (тобто у їхньому месіанстві). Його реалізують такі гіперконцепти: MANIFEST DESTINY, CHOSEN PEOPLE, EXPANSIONISM, (WILD) WEST, FRONTIER, COWBOY, FRONTIERSMAN. Здійснений нами лінгвокультурологічний аналіз фрагментів текстів історичних документів спричинився до глибшого проникнення в суть американського розуміння винятковості, головною метою якої є поширення у світі власних ідей і уявлень про рівність прав та свобод, можливостей і обов’язків усіх людей планети. Ціннісна картина світу в мові є проявом семантичного закону, відповідно до якого найбільш важливі предмети та явища у суспільному житті того чи іншого народу в першу чергу отримують різноманітну й детальну номінацію. Про це красномовно свідчить вербалізація базового концепту BUSH в австралійській мовній картині світу, де найменування для його актуалізації нараховують 30 позначень. У системі наявних цінностей австралійців концепт BUSH асоціюється не тільки з внутрішніми районами Австралії, величезними просторами необжитої землі, а й з усією Австралією, є її уособленням. Специфічні риси австралійського способу життя “людина слабосила й самотня на австралійській землі, людина – частина природи” передає гіперконцепт BUSHMANSHIP. Базовий концепт MATE демонструє розподіл в австралійському суспільстві на “своїх”/“чужих” і охоплює такі гіперконцепти, як MATESHIP, DINKUM AUSTRALIAN, BUSHMAN, SWAGMAN, LARRIKIN. Cправжнім культурним еталоном Австралії є вміння виживати на неосвоєних територіях, незважаючи на численні труднощі, які доводиться долати на шляху до досягнення добробуту. Саме така концептуалізація австралійської дійсності є ціннісно орієнтованою. Дослідження також продемонструвало, що для становлення канадської національної ідентичності найбільш значущим виявилося початкове сприйняття гіперконцепту DIVERSITY, що знайшло своє подальше відображення у визнанні гіперконцепту BILINGUISM, а згодом – у становленні базового концепту MULTICULTURALISM. Етнічне, мовне й культурне розмаїття країни створює при цьому сприятливе середовище для формування концепту MULTICULTURALISM, суть якого полягає в поєднанні зусиль, спрямованих на збереження нації як єдиного цілого й одночасну розбудову мультикультурного суспільства та держави. Базовий концепт ANTI-AMERICANISM при цьому став об’єднувальною реакцією канадського суспільства на спосіб життя, характерний для громадян США, своєрідним його несприйняттям. Відображаючи особливості життя й поведінки самих канадців, він знайшов помітне віддзеркалення у вербалізованих ними способах репрезентації егоцентричності, упередженості й часткової обме-женості їхніх сьогоднішніх уявлень про суспільно-політичне життя у світі та своє місце в ньому. Вивчення культурно маркованих концептів як складників варіантно зумовлених картин світу в дисертації дає підстави зробити певні узагальнення й висновки щодо характерних особливостей варіантно зумовлених концептуальних картин світу загалом та ролі тих чи інших чинників у процесі концептуалізації дійсності зокрема. Найвагомішими факторами, що спричинили виникнення й розвиток варіантно зумовленої концептуалізації, виявилися: географічне положення, історичні особливості заселення країн, умови та спосіб життя, специфіка діяльності, політичний і економічний розвиток окремих суспільств, розширення сфер їхнього впливу на інші країни світу тощо. Під час порівняльно-зіставного аналізу культурно маркованих концептів, які знайшли безпосереднє відображення у мовній свідомості носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови, виявилося, що концептуалізація дійсності жителями США й Канади зумовлена етнічною строкатістю їхніх суспільств. Варіантно зумовлена концептуалізація реальності австралійцями маркована унікальністю природи, у взаємодії з якою формувався їхній національний характер і специфіка сьогоднішнього світосприйняття. Особливості концептуалізації навколишнього світу канадцями зумовлені, крім того, безпосереднім сусідством зі США, яке мало вирішальний вплив на виникнення, збереження й подальший розвиток канадського національного самоусвідомлення, патріотизму, формування власної специфіки світосприйняття. Заслуговує на увагу й той факт, що в американському й австралійському варіантах сучасної англійської мови спостерігаються діаметрально протилежні тенденції в концептуалізації дійсності, вербалізовані лексемою individualism. Наприклад, якщо в американському варіанті концепт INDIVIDUALISM розглядається як суттєва, бажана й необхідна риса американського способу життя (те, що пов’язане з позитивною концептуалізацією дійсності), то в австралійському суспільстві самотній і відлюдний спосіб життя сприймається переважно негативно, тобто концептуалізує зовсім протилежну (небажану) дійсність. Це дає підставу для твердження про те, що в концептуальній структурі варіантів сучасної англійської мови починають розвиватися ознаки, які ведуть до утворення енантіосемії (протилежності смислових характеристик, виражених одним і тим самим мовним знаком у різних варіантах). Принципово важливим чинником, який сприяв формуванню особливостей світосприйняття носіїв відгалужених варіантів сучасної англійської мови, виявилася категоріальна ознака поділу дійсності на “своє” і “чуже” як орієнтир у навколишньому світі, що забезпечує глибше усвідомлення національної ідентичності. Остання знайшла своє втілення в концептуальній картині світу американців на етапі її становлення, коли принципово важливим було вміння адаптуватися до реальних умов і асимілюватися; відповідно, справжнім і вагомим уважалося тільки те, що американізовано. У свідомості австралійців проявом дихотомії “свій”/“чужий” виявилися опозиції “місто проти буша/сільської місцевості”, “австралійське проти британського”, у канадців – “канадське проти американського”. Засоби окреслення останньої більш різноманітні й важливі в концептуальній картині світу носіїв канадського варіанта сучасної англійської мови, ніж засоби концептуалізації “австралійське проти британського” у концептосфері австралійців. Перспективним видається проведення подібних досліджень на матеріалі інших негомогенних мов, а також порівняльно-зіставний концептуальний аналіз одних і тих самих культурних концептів у різних варіантах сучасної полінаціональної та поліетнічної англійської мови. |
