Накопичення відомостей про циклічність сонячного магнетизму має важливе значення для установлення природи сонячної активності. Комплексні дослідження існуючих на сьогодні часових рядів спостережень ФМПС, СМПС, ММП дала можливість дослідити варіації цих полів на довгих часових інтервалах та отримати нові відомості про спільні та окремі властивості цих полів, їх взаємозв’язок та зв’язок з сонячною активністю. Спільним для сонячних і міжпланетних полів є зміна режиму обертання в середині ХХ ст., цик-лічність обертання, залежність від парності циклів. Проте циклічність обертання має значні відмінності для магнітних полів різного типу . Основні результати проведених досліджень можна узагальнити у наступний спосіб. 1. У середині ХХ ст. сталися зміни в обертанні Сонця. У другій половині ХХ ст. збільшилась швидкість обертання ФМПС приекваторіальної зони: у першій половині століття переважали періоди обертання 27.0–30.0 діб, у другій половині – 26.9–27.6 діб. Зміна режиму обертання супроводжувалась зміною характеру секторної структури ФМПС – збільшенням частки дрібномасштабних структур, швидкість обертання яких збільшується зі зменшенням їх розмірів. 2. Виявлено відмінності динаміки основних секторних структур ФМПС. Циклічність основного періоду обертання двосекторної структури змінилась з ~11 р. у першій половині ХХ ст. до ~8–9 р. у другій. Циклічність обертання чотирисекторної структури має інший характер – зміна значення основного періоду обертання має ~22-річну циклічність, амплітуди – ~11-річну. 3. Отримано аргументи на користь самостійної сутності фонових магнітних полів: у першій половині ХХ ст. крива зміни амплітуди основного періоду обертання двосекторної структури ФМПС має такий самий хід, як і крива чисел Вольфа, випереджаючи її на півциклу. 4. Виявлена залежність варіацій СМПС від циклів активності, а саме, від їх парності: а) основний період обертання СМПС у парних циклах більший, ніж у непарних (27.04 і 26.92 діб в 20 і 22 циклах, 26.87 і 26.48 діб у 21 і 23 циклах); б) у парному 22 циклі кількість зон квазіжорсткого обертання магнітних полів була менша, ніж у непарних 21 і 23 циклах; в) для непарних циклів характерні ~1.2–2.0-річні варіації, для парного 22 циклу - ~6-7-річна варіація; г) характеристики квазірічної варіації різні в парних та непарних циклах. 5. На формування СМПС мають, крім ФМПС, вплив сильні локальні поля, на що вказують ряд відмінностей динаміки основних секторних структур СМПС та ФМПС приекваторіальної зони, спектрально-часових змін рядів напруженості та знаку СМПС та зв’язок напруженості СМПС з циклічністю локальних полів. Мінімальне значення періоду (~26.9–27.0 діб) обертання двосекторної та чоти-рисекторної структур СМПС досягається упродовж фаз максимуму активності, у той час як двосекторна структура ФМПС має мінімальний період обертання упродовж фаз мінімуму активності, а період обертання чотирисекторної структури змінюється із 22-річною циклічністю. Секторні структури СМПС мають ~9-річну циклічність зміни значення основного періоду обертання. 6. Підтверджено існування двох незалежних систем великомасштабних магнітних полів Сонця. Варіації періодів ~27 та ~28 діб їх квазіжорсткого обертання мають суттєві відмінності. Період обертання ~28 діб змінюється випадково в протилежність циклічній зміні періоду обертання ~28 діб. 7. Характеристики СС ММП (середнє по циклу обертання, квазірічна варіація, довготривалі варіації) у 18-19 та 20-21 циклах мали відмінності, на основі яких можна зробити висновок, що у середині ХХ ст. в обертанні СС ММП також відбулися зміни. Отримано факти, що свідчать про існування зв’язку між ММП та СМПС і ФМПС. Проте, упродовж спільних інтервалів спостережень еволюція періодів квазіжорсткого обертання ММП має інший характер, ніж еволюція періодів квазіжорсткого обертання СМПС та ФМПС. Таким чином, зв’язок між великомасштабними магнітними полями в системі Сонце-геліосфера має складний характер. Складність зумовлена як відмінністю власних характеристик цих полів, так і впливом інших факторів, наприклад, сильних локальних полів. | 