Анотація до роботи:

Алексенко С.Ф. Варіативність інтонаційної моделі висловлення-вибачення у мовленнєвій комунікації (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англійського діалогічного мовлення). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню структурних і функціональних ознак просодичних підсистем, що спричинюють варіативність інтонаційної моделі англійських висловлень-вибачень (ВВ). Встановлено соціокультурні контексти, які зумовлюють інтонаційну варіативність ВВ у мовленнєвій комунікації. Експліцитні й імпліцитні мовленнєві стратегії вибачення уможливили систематизацію функціональних і семантичних видів англійських ВВ та їх класифікацію за ситуацією спілкування, прагматичною спрямованістю й ступенем емоційної насиченості, соціальним статусом мовця щодо соціального статусу слухача. Системна класифікація дозволила встановити кореляцію функціональних і семантичних ознак ВВ із певними комплексами просодичних підсистем мовлення.

В результаті дослідження обґрунтовано й експериментально зафіксовано інваріантні ознаки, які формують просодію ВВ як одиницю інтонаційного рівня. Експериментально встановлено варіантні просодичні ознаки інтонаційної моделі ВВ, які сприяють розрізненню їх функціональних і семантичних видів в офіційних і неофіційних ситуаціях спілкування.

Вивчення варіативності інтонаційної моделі висловлень-вибачень на засадах сучасної функціональної парадигми полягає у виявленні, виходячи з наявних інтонаційних варіантів, закономірностей використання інтонаційних засобів для оформлення різних функціональних і семантичних видів вибачень. Під висловленням-вибаченням розуміємо мовленнєво-етикетний акт-експресив, який виявляє психологічний стан мовця, віддзеркалює вибір мовцем стратегій негативної і рідше позитивної ввічливості та використовується ним / нею для мінімізації образи, забезпечуючи підтримання спілкування у позитивній тональності.

Мовленнєві стратегії представляють собою низку свідомо обраних мовцями шляхів реалізації свого ілокутивного наміру за допомогою певних лексичних одиниць і синтаксичних структур. Експліцитні мовленнєві стратегії вибачення виражають жаль мовця за допомогою трьох типових для англійської мови семантичних структур: висловлення жалю, запропонування свого вибачення, прохання про вибачення. Імпліцитні мовленнєві стратегії вибачення є варіативнішими і включають: пояснення причин завданої слухачеві образи; прийняття мовцем відповідальності за образу (через експліцитне самозасудження, вираження відсутності наміру образити, визнання мовцем своєї незграбності, згоду зі звинувачуваннями); пропонування компенсації або залагодження негативних наслідків своєї дії.

Інтонаційна модель висловлення-вибачення розуміється нами як сукупність її конкретних варіантів, просодичне оформлення кожного з яких віддзеркалює характер і закономірності взаємодії просодичних підсистем, необхідні для донесення до слухача комунікативної мети мовця.

Для встановлення кореляції між функціональними і семантичними ознаками ВВ і певними видами просодичних підсистем нами було розроблено класифікацію ВВ, яка надає можливість дослідити співвідношення просодичних параметрів висловлень і таких їхніх чинників, як прагматична спрямованість, соціальний статус мовця, емоційна насиченість і ситуація спілкування. Результати експериментального дослідження підтвердили, що обраний набір функціонально-семантичних ознак є достатнім для з’ясування соціокультурної варіативності інтонаційної моделі англійського висловлення-вибачення.

У результаті експериментального дослідження ми визначили інваріантні та варіантні просодичні ознаки, що розрізнюють види ВВ за соціально зумовленими, прагматичними й емоційно-модальними чинниками. Було виявлено, що інваріантними просодичними характеристиками досліджуваних висловлень на перцептивному рівні є середній та низький рівний передтакт, вузький діапазон шкали, середній спадний термінальний тон, висхідно-спадний мелодійний контур.

Варіантними просодичними параметрами у моделюванні й розрізненні функціональних і семантичних видів ВВ на перцептивному рівні є: інтервали “передтакт – такт” і “передтермінальна частина – ядро”, тип шкали, діапазон інтоногрупи, висотнотональний рівень шкали й інтоногрупи, гучність, темп – при диференціації видів ВВ за прагматичною спрямованістю й емоційною насиченістю; акцентно-ритмічна будова, синтагматичне членування, тональний рівень і діапазон інтоногрупи, паузація, темп і ритм висловлень – при диференціації видів ВВ за соціальним статусом мовця і ситуацією спілкування.

Акустичний аналіз інтонаційних особливостей висловлень-вибачень підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу і дозволив визначити варіантні ознаки інтонаційної організації ВВ на акустичному рівні.

Перспективний напрямок подальших досліджень вбачається у комплексному вивченні впливу психо-, соціо- та прагмакомунікативних змінних на темброві / спектральні параметри висловлень, які також є надійними показниками модального та ситуативного аспектів висловлень. Не позбавленим теоретичного та практичного інтересу могло б стати зіставлення даних зазначеного просодичного параметра, отриманих на перцептивному й акустичному рівнях, що уможливило б виокремлення найбільш релевантних спектральних показників при диференціації слухачем розмаїття ставлень та інтенцій мовця.

Установлені під час експериментально-фонетичного дослідження особливості варіативності інтонаційної моделі ВВ можуть слугувати основою для розробки практичних рекомендацій, посібників та інших методичних матеріалів із навчання специфіки інтонування висловлень взагалі та коректної просодичної організації висловлень мовленнєвого етикету зокрема.

Публікації автора:

1. Aleksenko S. F. Sociocultural and Linguistic Variation of Apologetic Utterances in English Speech Communication // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Київ: Видавничий центр. КДЛУ, 2000. – Вип. 3(A). – P. 285-288.

2. Алексенко С. Соціолінгвістичні, функціональні та комунікативно-прагматичні ознаки висловлювань-вибачень (на матеріалі англійського діалогічного мовлення) // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – 2001. – №2. – С. 73-79.

3. Алексенко С. Ф. Особливості актуалізації функціонально-семантичних видів висловлювань-вибачень // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2001. – Вип. 7. – С. 6-11.

4. Алексенко С. Ф. Особливості просодичної організації висловлювань-вибачень у діловій сфері комунікації // Філологічні науки. – Суми: СумДПУ, 2002. – С. 139-146.

5. Алексенко С. Ф. Інтонаційні засоби у диференціації функціонально-семантичних видів висловлювань-вибачень // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2002. – Вип. 6. – С. 41-45.

6. Алексенко С. Ф.Визначення комунікативно-прагматичних видів апологетичних висловлювань у діалогічному мовленні // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 47-48.

7. Aleksenko S. Sociocultural Motivation of Apologetic Utterances Realisation in the English Speech // Тези 6-ої національної наукової конференції TESOL “The Way Forward To English Language And ESP Teaching In The Third Millennium”. – К.: National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnical Institute”, 2001. – P. 3-4.