У дисертації, що є закінченою науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, що полягає в теоретичному узагальненні і обліку взаємовпливу чинників, сприяючих інноваційним процесам з розкриття внутрішніх резервів вугільних шахт і їх стійкому розвитку в ринковій трансформації економіки і переходу до роботи в режимі беззбитковості. Основні результати досліджень, виконаних в дисертаційній роботі, полягають у наступному: 1.Структура паливно-енергетичного балансу України коли обсяги споживання природного газу (що переважно імпортується) в 1,7 рази більше обсягів споживання вугілля (переважно власного видобутку) є не обгрунтованою, економічно недоцільної і навіть загрозливо.! для енергетичної і економічної безпеки держави. Крім того, реформування галузі шляхом масового закриття високозбиткових шахт з невідпрацьованими запасами — це хибний і неприйнятний шлях для сучасних економічних умов. 2. Показано, що питома вага Західного Донбасу в загальному обсязі видобутку вугілля по Україні зросла до 13,3% у 2001 році, на площі регіону зосереджено 24 млрд. т запасів, що складає четверту частину вугільних ресурсів України. На шахтах ДКХ «Павлоградвугілля» продуктивність праці робітника з видобутку в 1.6 рази вища, а собівартість 1 т готової вугільної продукції на 35% нижче, ніж у середньому по Україні. Тому Західний Донбас можна розглядати як один з найбільш інвестиційно привабливих регіонів. Встановлено, що головним напрямом трансформації перспективних
шахт до ринкових умов повинно стати максимально можливе зниження
собівартості видобутку вугілля з тим, щоб збиткові шахти поступово
переходили до числа рентабельних. Зокрема, для шахт Західного Донбасу
доведено, що зниження собівартості при підвищенні обсягів видобутку до 12
млн.т складає не більш 5%, а від підвищення концентрації до 34 лав витрати
знизиться на 4%. У регіонах з перспективним шахтним фондом найбільш доцільною
формою реструктуризації є реконструкції окремих шахт шляхом концентрації і
інтенсифікації виробництва. Такий підхід відображає сучасні тенденції, що в
умовах обмеженості коштів, інноваційні процеси і, як наслідок, інвестиційне
пожвавлення, розглядаються як основа адресного розширеного відтворення
вугільних шахт.
5.Забезпечення режиму беззбитковості може мати місце після оптимізації граничних параметрів, які визначають поріг необхідності корінних змін у техніці, технології і топології мережі виробок. Це важливо, насамперед, з точки зору адресності інвестування окремих технологічних ланок, що стримують процес розширеного відтворення. Виконаний у динаміці аналіз граничних параметрів шахт дає можливість визначити складові інноваційно-інвестиційної стратегії підтримки потужності шахт Західного Донбасу і переходу на бездотаційний режим на основі пріоритетності фінансування переоснащення очисних вибоїв "іменною" високопродуктивною технікою. 6. Запропонований підхід дає змогу використати розрахункову систему
"надійність-витрати", але з урахуванням необхідності використовувати
виймальну техніку у таких умовах, де вплив елементу "пласт" (найважливішого
в умовах пластів потужністю до їм) в найменшій мірі позначається на
надійності устаткування. Оптимально розміщена виймальна техніка здатна
забезпечити збільшення обсягів видобутку і тим самим вивільнити інвестиційні
кошти для підтримки в працездатному стані технологічних ланок, що
безпосередньо забезпечують роботу лав. 7. Найбільш ефективним заходом щодо створення прогресивної
інноваційної системи забезпечення навантаження на очисний вибій на рівні
1500-2000 т/добу з найвищою концентрацією гірничих робіт є адресне
оснащення високопродуктивною технікою нового технічного рівня та
спеціальним устаткуванням шахт з відповідним рівнем інвестиційної
привабливості. Несистемні заходи не забезпечать очікуваний ефект, про що
свідчить робота шахт Західного Донбасу. Доведено, що залежно від ступеня
прогресивності інновацій на шахтах регіону змінюється рівень інноваційної
активності від дуже низького значення (0,2) до достатньо високого - 0,7. Це
підтвердилось аналізом зміни обсягів видобутку і реалізації та термінів
окупності устаткування. 8. Ефективність господарської і фінансової діяльності шахт, досягнутий рівень продуктивності праці і собівартості свідчать про знаходження виробничого комплексу регіону в зоні «відносного успіху» координат стратегічного розвитку. Це створює умови для зменшення витратного характеру виробництва суб'єктів господарювання, що входять в корпорацію, і переміщення на вищі позиції. Останнє є найважливішою передумовою успішності процесів корпоратизації і роботи шахт в умовах приватної власності і збереження цілісності майнового комплексу Західного Донбасу. |
