У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення нової наукової задачі удосконалення теоретико-методологічних та методичних аспектів природоохоронної діяльності підприємства в процесі господарської діяльності та на рівні проектів розвитку. Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру: 1. Розв’язання проблем організації та проведення еколого-економічного аналізу на промисловому об’єкті можливе через впровадження системи управління навколишнім середовищем, яка відповідає потребам інноваційного розвитку підприємства. Досвід країн Євросоюзу доводить необхідність впровадження системи екологічного менеджменту, стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище, що відповідають вимогам державної стандартизації ДСТУ ISO 14000, але з ґрунтовною адаптацією до українських реалій. Основними причинами обмеженого впровадження системи управління навколишнім середовищем на промислових підприємствах, що регламентується прийнятими стандартами ДСТУ ISO 14000, є наступні: відсутність в короткотерміновій перспективі прямих вигод від її запровадження; низький рівень державного стимулювання впровадження СУНС як важливого елемента євроінтеграційного спрямування розвитку сучасного українського екоменеджменту на підприємстві; відсутність адаптованих методик впровадження СУНС. 2. У дисертації удосконалено методичні підходи до обчислення втрат металу, товарно-матеріальних цінностей на складах, збитків від додаткових витрат електроенергії, збитків через додатковий ремонт та утримання виробничих фондів, збитків внаслідок недоотримання продукції, зниження її якості та від низької якості води, а також збитків від втрати сировини через викиди в атмосферу та водні об’єкти для розрахунку шкоди для окремого промислового підприємства, оскільки в подальшому ці розрахунки можна проводити узгоджено з системою управління навколишнім середовищем на об’єкті, а також використовувати з метою удосконалення екологічної політики промислового підприємства. 3. Міжнародна процедура оцінки впливу проекту на навколишнє середовище (ЕІА) є органічною складовою європейського та північно-американського підходів до комплексної оцінки діяльності, що планується, інтегрованим до потреб суспільства і економіки інструментом формування та реалізації екологічної політики підприємства на рівні проектів. Саме вивчення досвіду країн, які ефективно застосовують і розвивають ЕІА, дасть можливість Україні максимально наблизити існуючі в нашій державі віддалені аналоги цієї процедури (ОВНС та ДЕЕ) до міжнародних вимог, що уможливить інтеграцію України до глобальних процесів сталого зростання. Світовий досвід застосування ЕІА доводить, що попри додаткові фінансові витрати, використання цієї процедури в довгостроковому періоді є вигідним, оскільки дозволяє усунути можливі протиріччя між населенням та органами влади. Крім того, у дисертації доведена доцільність підвищення ефективності природоохоронної політики підприємства та адаптації процедур природоохоронної діяльності підприємств до європейських вимог, а також пропонуються методичні підходи до неї. У дисертації доводиться, що участь громадськості дозволяє зібрати більш точну інформацію щодо стану навколишнього середовища та можливих впливів і збитків, що дає змогу зробити більш точний аналіз і прийняти оптимальне інвестиційне рішення. 4. Ефективність залучення та використання екологічних інвестицій визначає ефект природоохоронної діяльності підприємства в цілому. У дисертації пропонується оцінювати ефективність екологічних інвестицій на основі показника чистої приведеної вартості (NPV), оскільки цей критерій враховує часову вартість грошей. Такий підхід найбільш реально відображає ринкові механізми функціонування економіки і при застосуванні дасть можливість отримати найбільш достовірний результат, оскільки враховує вартість капіталу, що залучається до природоохоронного заходу. Оптимальним з точки зору підприємства буде той варіант природоохоронного заходу, який забезпечить найбільший чистий грошовий потік, тобто буде мати максимальне значення NPV (для NPV > 0). 5. Ефективність природоохоронної діяльності промислового підприємства в розумінні задекларованих підприємством і доведених до відома громадськості власних зобов’язань залежить від ефективного функціонування СУНС, інструментами досягнення якого є аудит та оцінки. В дисертації доведено, що основною функцією екологічного аудиту будь-якого типу для українських підприємств є контроль (перевірка діяльності підприємства на відповідність до вимог природоохоронного законодавства, відповідність функціонування системи екологічного управління до існуючих стандартів тощо). У той же час проведений аналіз досвіду європейських країн (зокрема Великої Британії) та США, які мають довготривалу історію застосування екоаудиту, показує, що відбувається його трансформація в економіко-правовий інструмент стимулювання діяльності підприємства щодо навколишнього середовища. Крім того, екологічний аудит є засобом визначення інвестиційної привабливості об’єкта. 6. Ефективність застосування в Україні процедури ЕІА у дисертаційній роботі доводиться на прикладі Пасічнянського нафтогазоконденсатного родовища. Перевагами використання саме цієї, розширеної порівняно з ОВНС, процедури є розгляд альтернатив подальшого розвитку родовища (включаючи альтернативу „відмова від проекту”), участь громадськості протягом усієї процедури, складання більш детального звіту, збір більш точної наукової інформації щодо впливу діяльності родовища на навколишнє середовище. Недоліками є необхідність у додатковому фінансуванні, а також більший термін виконання ЕІА у порівнянні з ОВНС. 7. У дисертації запропоновано введення фінансового аналізу в процедуру ЕІА\ОВНС на етапі аналізу альтернатив. Доцільність розрахунку показників чистої приведеної вартості (NPV) та внутрішньої норми доходності (IRR) для кожної альтернативи до оцінки впливу проекту випливає з того факту, що якщо виконується хоча б одна з умов: NPV < 0 або IRR < r (де r – процентна ставка альтернативного вкладення коштів), подальша розробка родовища за такою альтернативою економічно не вигідна, тому оцінка впливу на навколишнє середовище не потрібна. Після порівняння альтернатив з урахуванням вказаних вище фінансових показників, а також інформації щодо впливу діяльності Пасічнянського нафтогазоконденсатного родовища на навколишнє середовище за кожною з альтернатив, дисертантом доведено доцільність видобутку вуглеводнів на поточному рівні. Таким чином, у даній роботі вдосконалення природоохоронної діяльності промислового підприємства розроблено для двох рівнів. Доведено доцільність здійснення екологічного аудиту під час господарської діяльності об’єкта, а також необхідність застосування процедури ЕІА\ОВНС на рівні проекту. | 