Анотація до роботи:

Лещинський Т.П. Ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду у вагітних із анемією, поєднаною із хронічною патологією гепатобіліарної системи невірусного генезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

Обстежено 142 вагітних, подiлених на 3 групи: перша з наявністю анемії вагітних, друга – з патологією гепатобіліарної системи (ГБС), третя – з поєднанням обох патологій. Встановлено порушення з боку метаболічних та імунологічних показників, які найбільш виражені при одночасному загостренню обох патологій. Включення до комплексу лікування комбінації феррамін-віта та глутаргіну у вагітних з анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, сприяє прискоренню досягнення ремісії захворювання, поліпшенню та поступовій нормалізації біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. У патогенетичному плані при використанні даної комбінації препаратів відмічається зменшення активності ПОЛ, підвищення рівня ВГ, активності ферментів системи АОЗ, чітко виражена тенденція до покращення імунологічних показників, у тому числі зменшення дисбалансу у системі цитокінів. За даними подальшого обстеження тривалість стійкої ремісії як анемії, так і хронічної патології ГБС невірусного генезу перевищує даний показник у вагітних, які отримували загальноприйняте лікування. Рекомендовано використання запропонованої удосконаленої схеми лікування у комплексній терапії вагітних iз анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у вивченнi особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану плода у жінок з АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, їх взаємного впливу та патогенетичне обгрунтування і удосконалення лікувальних підходів поєднаної патології, що істотно поліпшує перебіг вагітності, стан плода та новонародженого.

1. Клінічна картина АВ, сполученої з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, характеризується поряд з анемічним синдромом наявністю астено-невротичних та астено-депресивних проявів, а також більш частими ускладненнями вагітності та пологів: загроза переривання вагітності (100% проти 48% у здорових), ранній гестоз (57,3% проти 8,0%), пізній гестоз (прееклампсія – 36%, у здорових не спостерігалась), ФПД (100% проти 16%), слабкість пологової діяльності (15% і 3,0% у здорових), підвищена крововтрата (320±52 мл проти 175±42 мл з групи контролю), асфіксія новонародженого (27,7% проти 9,0% у здорових).

2. Функцiональний стан печiнки проявляється більш істотним зростанням активності амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ) сироватки крові у тих вагітних, у яких встановлено діагноз АВ та загострення хронічної патології ГБС, особливо на тлі хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, при цьому індекс де Рітіса до лікування дорівнював 1,07±0,09 (при нормі 0,51±0,01). Також мало місце підвищення загальної активності ЛДГ до 3,73±0,06 ммоль/лсек (при нормі 2,23±0,09 ммоль/лсек (Р<0,01), загальної активностi ЛФ до 8,5±1,6 од (при нормi 2,85±0,15 (Р<0,05) та ГГТП до – 2347±19 нмоль/л (при нормi 1286±34 (Р<0,01). У цілому, зростання активності ферментів кровi свідчило про розвиток помірно вираженого синдрому цитолізу.

3. У вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС, до лікування виявлено підвищення рівня СМ у крові в 4,0 рази (Р<0,01), що є індикатором вираженості СМІ; накопичення у кровi продуктiв ПОЛ – ДК i МДА в 2,3 рази бiльше норми (Р<0,05), а також збiльшення показника ПГЕ в 2,7 рази. Вказані зміни супроводжуються тенденцією до пригнiчення активності ферментів АОЗ – КТ i СОД в 1,3 рази нижче норми (Р<0,05), тобто має місце характерне порушення взаємовідносин між прооксидантними та антиоксидантними системами організму. Одночасно виявлено зниження рiвня ВГ у кровi. Суттєві порушення з боку вивчених біохімічних показників свiдчать про активацiю ПОЛ та пригнічення системи АОЗ. Отже, має місце порушення метаболічного гомеостазу та наявність СМІ.

4. У вагітних із АВ, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, розвився вторинний імунодефіцитний стан: Т-лімфоцитопенія, зниження кількості циркулюючих лімфоцитів з фенотипом CD4+, імунорегуляторного індексу CD4/CD8 та показника РБТЛ, а також індексів ФАМ, з підвищенням концентрації ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенних середньо- і дрібно молекулярних комплексів на тлі дисімуноглобулінемії.

5. Прогресування АВ, сполученої з хронічною патологією ГБС невірусного генезу супроводжується значними порушеннями процесів ПОЛ та зниженням АОЗ, що проявляється: підвищенням рівня СМ у сироватці крові в 4 рази вище норми, що свідчить про наявність СМI; накопиченням у крові продуктів ПОЛ – МДА та ДК; збільшенням показника ПГЕ в 2,7 рази відносно норми; зниженням рівня ВГ у крові в 1,8 рази, активності ферментів АОЗ – КТ в 1,2 рази і СОД в 1,3 рази менше норми і вмісту у сироватці вітамінів з антиоксидантними властивостями, що свідчить про активацію ПОЛ та пригнічення системи АОЗ.

6. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних iз анемією, що поєднана з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, із застосуванням феропрепарату, антиоксиданту і імунопротектору посилює еритропоез, дозволяє отримати покращення складу червоної крові (пiдвищення кількостi еритроцитів – до 3,48 10¹² кл /л, гемоглобіну – до 108 г/л, кольорового показника – до 0,87 (Р<0,05), гематокриту; нормалізує обмін заліза та систему імунітету (CD4/CD8 та РБТЛ) до меж норми.

7. Порiвняльний аналiз ефективностi випробуваної схеми лікування вагітних із анемією, сполученою з хронічною патологією ГБС невірусного генезу, iз застосуванням феррамін-віта та глутаргіну, сприяє бiльш швидкому досягненню нормалізації біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, зменшенню активності ПОЛ, підвищенню рівня ВГ та активності ферментів системи АОЗ, чітко вираженої тенденції до покращення імунологічних показників, у тому числі зменшення дисбалансу у системі цитокінів, що дозволяє полiпшити стан системи мати-плацента-плiд за рахунок зменшення частоти ФПД на 9,3%, дистресу плода на 8,7%, зменшення кількостi ускладнень в пологах і ранньому післяпологовому періодах на 11-12%, у порiвняннi iз загальноприйнятою терапією.

Публікації автора:

1. Лещинский Т.П. Применение Глутаргина в лечебном комплексе у беременных с хроническими заболеваниями печени и желчевыводящих путей и наличием анемии / О.В. Грищенко, Т.П. Лещинский // Глутаргин – фармакологическое действие и клиническое применение. – Харьков-Луганск: Элтон-2, 2005. – С. 371 – 395. (Дисертант здійснював клінічне спостереження, узагальнення отриманих результатів).

2. Лещинский Т.П. Особливості перебігу залізодефіцитної анемії у вагітних промислового регiону Донбасу / П.Т. Лещинський, В.Д. Лук’янчук, Н.Г. Корнiєць, Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики i клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2001. – Вип. 1 (33). – С. 181 – 188. (Дисертант здійснював аналіз літератури та підготовку до друку).

3. Лещинський Т.П. Аутоімунні та імунокомплексні реакції у вагітних жінок із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2001. – Вип. 2 (34). – С. 168 – 174.

4. Лещинський Т.П. Вплив Глутаргіну на показники перекисного окиснення ліпідів у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2004. – Вип. 1 (54). – С. 336 – 340.

5. Лещинський Т.П. Вплив глутаргіну на стан системи антиоксидантного захисту при лікуванні вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2004. – Вип. 2 (55). – С. 250 – 254.

6. Лещинський Т.П. Вплив глутаргіну на показники клітинного імунітету у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2004. – Вип. 3 (56). – С. 257 – 263.

7. Лещинський Т.П. Вплив глутаргіну на рівень циркулюючих імунних комплексів та їхній молекулярний склад у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2004. – Вип. 4 (57). – С. 283 – 288.

8. Лещинський Т.П. Показники інтерферонового статусу у вагітних з хронічною патологією гепатобіліарної системи, поєднаною з залізодефіцитною анемією / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2004. – Вип. 9 (62). – С. 311 – 315.

9. Лещинський Т.П. Рівень інтерлейкінів (ІL-2 та ІL-4) у вагітних із залізодефіцитними анеміями на фоні хронічної патології гепатобіліарної системи / Т.П. Лещинський // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ, Луганськ, Харків, 2004. – Вип. 10 (63). – С. 88 – 92.

10. Лещинський Т.П. Вплив Глутаргіну на показники фагоцитарної активнос-ті моноцитів та тесту гальмування міграції макрофагів дерми у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Український медичний альманах. – 2004. – Том 7, № 2. – С. 101 – 102.

11. Лещинський Т.П. Функціональний стан гепатобіліарної системи у вагітних із залізодефіцитними анеміями на фоні хронічної гепатобіліарної патології / Т.П. Лещинський // Український медичний альманах. – 2005. – Том 8, № 3. – С. 113 – 115.

12. Лещинський Т.П. Інтерлейкіновий профіль у вагітних із залізодефіцитними анеміями / Т.П. Лещинський // Імунологія та алергологія. – 2004. – № 4. – С. 22 – 23.

13. Лещинський Т.П. Влияние Глутаргина на уровень циркулирующих иммунных комплексов и их молекулярный состав у беременных с железодефицитными анемиями на фоне хронической гепатобилиарной патологии / Т.П. Лещинський // Актуальные проблемы инфекционной и неинфекционной патологии: Сборник научных работ. – Ростов-на-Дону, 2005. – С. 114 – 115.