У дисертації опрацьовано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у зясуванні основних теоретичних засад функціонування великого підприємництва, проблем розвитку великих підприємств в умовах ринкової трансформації економіки України та шляхів їх вирішення. У результаті дослідження великого підприємництва в Україні зроблено такі висновки та пропозиції: 1. Уточнено та обґрунтовано наукове визначення поняття “велике підприємництво”, під яким розуміємо ризиковану інноваційну діяльність підприємств, яка посідає значну частку на внутрішньому і на зовнішньому ринках, має складну організаційну та управлінську структуру, ефективність якої визначає економічну могутність країни. Запропоновано класифікацію функцій великого підприємництва та встановлено, що великі підприємства відіграють важливу роль при вирішенні важливих макроекономічних завдань держави і використовують переваги великого виробництва з метою виконання поставлених перед собою мікроекономічних цілей. Розроблено наукову класифікацію критеріїв великих підприємств, яка відіграла важливу роль при подальшому виборі об’єктів великого підприємництва для дослідження. 2. До суб’єктів великого підприємництва автор відносить: до змін 2004 р. великі підприємства з чисельністю працюючих понад 250 чол., вартістю балансових активів і річним господарським оборотом більше 500000 євро; об’єкти приватизації групи Г та підприємства-монополісти; ПФГ, ТНК, холдинги. З 2004 р. - великі підприємства з чисельністю працюючих понад 1000 чол., обсягом валового доходу від реалізації продукції більше 5 млн.євро; об’єкти приватизації групи Г та підприємства-монополісти, ФПГ, ТНК, холдинги, які відповідають вищеназваним критеріям. 3. Досліджено еволюцію економічної думки представників різних економічних течій на проблему великих підприємств, починаючи з докласичного періоду і закінчуючи сучасними економічними школами, та виявлено характерні риси та особливості становлення теорії і практики великого підприємництва у промисловості. 4. Виділено особливості формування та розвитку великого підприємництва в різних економічних системах. Становлення великого підприємництва в ринковій економіці простежено по основних історичних періодах розвитку суспільства: а) період індустріалізації (кін. ХІХ ст.-поч. ХХ ст.); б) після Першої світової війни; в) період світової економічної кризи (1929-1933 рр.); г) період після Другої світової війни і по нині. Такий детальний аналіз дозволив зясувати характер та напрями розвитку великого вітчизняного підприємництва в ринкових умовах господарювання. У роботі виділено відмінності між умовами діяльності великих підприємств у ринковій та адміністративно-командній системах, а також ознаки перехідної економіки, які усувають негативні наслідки розвитку великих підприємств в умовах командної економіки і створюють необхідні умови для їх подальшого розвитку. 5. Проаналізовано специфічні умови і чинники становлення великого підприємництва в Україні, що дало змогу оцінити його нинішній стан та виділити найважливіші його характеристики. До них ми зачислили: низьку ефективність діяльності багатьох приватизованих великих підприємств; здійснення переважно простого відтворення через нестачу залучених засобів для розширення виробництва; орієнтація в основному на зовнішніх інвесторів через низькі інвестиційні можливості вітчизняних інвесторів; розвиток монополії приватних структур, що перешкоджає формуванню ефективних підприємницьких структур та ін. Виділено також позитивні наслідки та проблеми створення в Україні таких перспективних форм великого підприємництва як ФПГ, ТНК. 6. Обґрунтовано, що свою негнучкість, як основний недолік, великі підприємства можуть компенсувати через співпрацю з малими і середніми підприємствами. Виділено головні чинники, які перешкоджають нормальній співпраці великого та малого бізнесу в Україні: відсутність необхідної нормативної бази; нестача висококваліфікованих кадрів, які здатні ефективно керувати в нових умовах; відсутність дієвого контролю зі сторони керівників великих підприємств за діяльністю дочірних малих підприємств і ефективної підтримки великого підприємництва; значні прорахунки у державній політиці підтримки малого підприємництва та ін. Виявлено, що на сьогодні найбільш ефективною і поширеною формою співпраці великих і малих підприємств в Україні є лізинг, оскільки це єдина з усіх форм взаємодії великого і малого підприємництва, що має законодавче закріплення. 7. Проаналізовано чинні правові документи, що регулюють велике підприємництво в Україні, та виділено характерні особливості такого регулювання. До них зачислено: недосконалість та нестабільність вітчизняного законодавства; надання переваги адміністративним методам регулювання; відсутність необхідного макроекономічного середовища для належного використання економічних методів регулювання; відсутність цілісного механізму підтримки великого підприємництва тощо. Обґрунтовано необхідність державної підтримки розвитку великого підприємництва, яка проявляється, на нашу думку, у пільговому оподаткуванні та кредитуванні великих стратегічних підприємств, урядовій підтримці пріоритетних інноваційних підприємств, застосуванні системи контрактних відносин, розвитку змішаної форми підприємництва та ін. 8. Вивчення зарубіжного досвіду розвитку та функціонування великого підприємництва дозволило зробити висновок, що в країнах з розвинутою ринковою економікою державному регулюванню та підтримці великих компаній. приділяється значна увага. Використовуючи зарубіжний досвід та враховуючи специфіку вітчизняної економіки, необхідно: вдосконалити механізми державного регулювання великих підприємств, надавши їм своєчасну і ефективну підтримку у вигляді податкових пільг, кредитів, бюджетних асигнувань; розвивати практику підтримки великих підприємств через такі форми взаємодії держави і приватного підприємництва як систему контрактування, лобіювання, підписання двохсторонніх договорів; великим підприємствам врегульовувати між собою відносини через погоджену ринкову політику, спільну підприємницьку діяльність, обєднання своїх фінансових зусиль, підписання договорів про закупівлю необхідних товарів єдиним органом, розвязання інших завдань. |
