Анотація до роботи:

Логвиненко В.М. Великі ссавці (Proboscidea, Perissodactyla, Tylopoda, Artiodactyla) пліоцену, еоплейстоцену та раннього плейстоцену України, їх біостратиграфічне і палеоекологічне значення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 - зоологія. - Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України; Київ, 2001

Описана макротеріофауна з 40 місцезнаходжень, переважна більшість з яких відноситься до алювіального тафономічного типу. В оновленому списку фауни вказано більш ніж 46 видам, що належать 11 родинам, 27 родам, 11 видів вказуються для території України вперше. Обґрунтоване описання одного нового виду (Paracamelus minor sp. nov). Детально охарактеризовані фауни великих ссавців кучурганського, молдавського, хапровського, таманського та тираспольського комплексів, вказана зміна в часі окремих таксономічних груп. Визначені етапи історичної зміни комплексів великих ссавців, реліктові, фонові види і види, що є новими на різних етапах розвитку фауністичних комплексів. Виявлено, що дані по складу фауни великих ссавців відповідають палеоекологічним умовам пліоцену-раннього плейстоцену, реконструйованим по дрібним ссавцям, молюскам та рослинності.

1. Встановлено, що зміни гідрографічного режиму Східного Паратетису і кліматичних умов сприяли утворенню тафо- та ориктоценозів в зоні впливу водного середовища, як тафономічного фактору. Більшість місцезнаходжень пліоцену-раннього плейстоцену за генезисом пов’язані з давніми басейнами Чорного та Азовського морів і басейнами річок: Прадніпра, Прадністра, Прадону, нижньої течії Прадунаю та інших і мають алювіальну природу утворення. Три місцезнаходження: Одеські катакомби, Тарханкут, Чортків пов’язані з карстом - печерний тафономічний тип. Описана макротеріофауна з 40 місцезнаходжень, 43 різновікових горизонтів.

2. На основі порівняльно-морфологічного опрацювання більше як 1100 діагностичних кісткових решток ревізовано видовий склад рядів Proboscidea, Perissodactyla, Tylopoda, Artiodactyla із місцезнаходжень пліоцену, еоплейстоцену та раннього плейстоцену України. Їх рештки належать 11 родинам, 27 родам та більш ніж 46 видам. 11 видів вказуються вперше для досліджуваного регіону, оипсано один новий вид (Paracamelus minor).

3. Проведено детальний історико-фауністичний аналіз макротеріофауни фауністичних комплексів пліоцену (кучурганський, молдавський, хапровський), еоплейстоцену (таманський) та раннього плейстоцену (тираспольський). Охарактеризована динаміка якісного та кількісного складу теріофауни в залежності від зміни ландшафтно-кліматичних умов.

4. Вказана трансформація в часі окремих таксономічних груп, визначені етапи історичної зміни комплексів великих ссавців, встановлено реліктові, фонові види та види, що є новими на різних етапах розвитку фауністичних комплексів.

5. Встановлена роль міграційних процесів в формуванні і динаміці теріофаун, які поповнювались за рахунок азіатських, африканських та північноамериканських іммігрантів. Обгрунтовано три хвилі імміграції видів. Перша - в ранньому пліоцені, коли з Центральної і Північно-Східної Азії мігрували мунтжацини, пліоцервіни, пропотамохери та тапіри, а також з Північної Америки - гігантські верблюди і з Північної Африки гребенезубі мастодонти. Друга - на межі середнього і пізнього пліоцену, коли фауна Європи поповнилась азіатськими (Eucladоceros, Arvernocerоs, Gazellospira, Bison, Elasmotherium), північноамериканськими (Equus (Allohippus)) та африканськими (Archidiskodon) групами ссавців. Третя - на початку раннього плейстоцену, коли з'явились нові азіатські (представники Cervinae та Alceini) та північноамериканські (Equus (Equus)) елементи.

6. Визначені основні зоогеографічні групи для кучурганського, молдавського, хапровського, таманського та тираспольського комплексів. Увесь час на території Північного Причорномор’я разом існували форми характерні для всієї Палеарктики, для її східної частини та для зони Середземномор’я, домінуючими були переважно групи з широким палеоарктичним поширенням.

7. Виявлено, що дані по складу фауни великих ссавців, їх морфоекологічних особливостях відповідають палеоекологічним умовам пліоцену, еоплейстоцену та раннього плейстоцену, реконструйованим по дрібним ссавцям, молюскам та рослинності. Підтверджено тенденцію до поступового похолодання клімату починаючи з середнього пліоцену до раннього плейстоцену, від жаркого в молдавському комплексі до помірно-холодного в тираспольському. Відповідно до зміни вологості і температурного режиму проходила зміна палеоландшафтів, від вологого жаркого лісостепу саванного типу в кінці ранного пліоцену до помірно-холодного лісостепу і степу раннього плейстоцену.

Публікації за темою дисертації

1. Логвиненко В.М. Верблюди (CAMELIDAE, TYLOPODA) пліоцену та еоплейстоцену України // Вестник зоологии. - 2000. - Отдельный выпуск № 14, часть 1. - С. 120-127.

2. Logvynenko V.M. Paracamelus minor (Camelidae, Tylopoda) - a new camelid species from the Middle Pliocene of Ukraine // Вестник зоологии. - 2001. - Т. 35, № 1. - С. 39-42.

3. Логвиненко В.Н. Зубры (Bison, Artiodactyla) эоплейстоцена северного Причерноморья Украины // Доповіді НАН України. - 2001. - № 11. – С. 150-155.

4. Логвиненко В.М. Рештки коней з місцезнаходжень еоплейстоцену та раннього плейстоцену України // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2001. - Вип. 28. - С.

5. Логвиненко В.Н. Хоботные (Proboscidea) плиоцена-раннего плейстоцена Украины // Вісник Національного науково-природничого музею. – 2001. - № 1. – с. 92-105.

6. Логвиненко В.Н. Хоботные плиоцена-раннего плейстоцена Украины и среда их обитания // Біостратиграфічні та палеоеклогічні аспекти подійної стратиграфії. - К.: Інститут геологічних наук НАН України. - 2000. - С. 72.

7. Логвиненко В.Н. Граница плиоцена и плейстоцена по макротериофауне из континентальных отложений Украины // Палеонтологічне обґрунтування стратонів фанерозою України. - К.: Інститут геологічних наук НАН України. - 2001. - С. 82-83.

8. Логвиненко В.Н. Крупные млекопитающие тираспольского фаунистического комплекса // Актуальні питання вивчення і збереження біологічного різноманіття. - К.: Міжнародний Соломонів університет. - 2001. – С. .