Анотація до роботи:

Якимчук Р.А. Віддалені генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (на прикладі озимої пшениці). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ, 2002.

Вперше показано, що через 13 років у зоні аварії на ЧАЕС спостерігається високий рівень генетичної активності радіонуклідних викидів. Частота хромосомних аберацій в 5,3-6,8 рази й видимих мутацій у 12,5-16,7 рази перевищує спонтанний рівень. Виявлено, що радіоактивне опромінення зони відчуження ЧАЕС викликає широкий спектр переважно мікромутацій. Серед них 1,00-1,70% господарчо-цінних. Встановлено, що частота хромосомних перебудов при дії низьких доз гамма-променів та хімічних мутагенів у 11,5-15,3 та 8,0-16,5 рази, відповідно, перевищує спонтанний рівень. Спектр аберацій переважно включає хромосомні розриви при дії гамма-променів та поодинокі фрагменти й хроматидні мости при дії хімічних мутагенів. Дія низьких доз мутагенних факторів на озиму пшеницю викликає збільшення частоти видимих мутацій в 6,4-14,6 і 3,2-14,1 рази відповідно, проти спонтанного рівня. Спектр їх часто включає мікромутації. Показано, що низькі дози фізичних і хімічних мутагенних факторів мають безпорогову дію і зберігають свою генетичну активність при зменшенні дози в 600 і 300 разів, відповідно, від критичних. Максимальний вихід господарчо-корисних мутацій і продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів, що свідчить про доцільність їх використання в селекційній роботі. Підвищення рівня мутаційної мінливості в зоні ЧАЕС свідчить про генетичну загрозу живим організмам і потребує обстеження території України в зонах атомних електростанцій та введення державної служби генетичного контролю за їх експлуатацією. Генетична активність усіх вивчених низьких доз мутагенних чинників вказує на необхідність проведення моніторингу не лише в районах техногенних катастроф, але й у місцях, що межують із джерелом забруднення і можуть бути носіями низьких доз мутагенних факторів.

1.Через 13 років у зоні аварії на ЧАЕС спостерігається досить високий рівень генетичної активності радіонуклідних викидів. Частота хромосомних аберацій в 5,3-6,8 рази й видимих мутацій в 12,5-16,7 рази перевищує спонтанний рівень.

2.Хронічна низькодозова дія радіації, починаючи з другого мутантного покоління, призводить до зниження продуктивності популяцій і в кінцевому результаті – до втрати типовості сортів.

3.Хронічна дія радіоактивного опромінення зони відчуження ЧАЕС викликає широкий спектр переважно мікромутацій. Поява мутантів озимої пшениці з господарчо-цінними ознаками з частотою 1,00-1,70% вказує на необхідність використання радіоактивно забрудненої зони, як полігону для створення вихідного селекційного матеріалу.

4.Частота утворення хромосомних перебудов при дії низьких доз гамма-променів у 11,5-14,7 і хімічних мутагенів у 8,0-16,5 рази перевищує спонтанний рівень. Спектр аберацій переважно включає хромосомні розриви при дії гамма-променів та поодинокі фрагменти й хроматидні мости при дії хімічних мутагенів.

5.Низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів викликають в озимої пшениці збільшення частоти видимих мутацій в 6,4-14,6 і 3,2-14,1 рази відповідно, проти спонтанного рівня. Спектр їх, при дії низьких доз гамма-променів, розширюється і часто включає мікромутації. Зменшення концентрації хімічних мутагенів не викликає закономірних змін у спектрі видимих мутацій.

6.Низькі дози фізичних та хімічних мутагенних факторів проявляють безпорогову дію, зберігаючи свою генетичну активність при зменшенні дози в 600 і 300 разів, відповідно, від критичних.

7.Підвищення концентрації хімічних мутагенів супроводжується зростанням співвідношення поодиноких фрагментів до хроматидних мостів, що дозволяє при тестуванні хімічних мутагенів у навколишньому середовищі визначати величину їх концентрації.

8.Низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів викликають максимальну кількість господарчо-цінних мутацій і продуктивних форм, що свідчить про доцільність їх використання в селекційній роботі.

9.Високий рівень мутаційної мінливості вказує на генетичну небезпеку для живих організмів появи низьких доз фізичних і хімічних мутагенних факторів у навколишньому середовищі.

10. Підвищення рівня мутаційної мінливості в зоні ЧАЕС свідчить про генетичну загрозу всьому живому і потребує обстеження всієї території України, особливо в зонах атомних електростанцій та введення державної служби генетичного контролю за їх експлуатацією. Генетична активність низьких доз мутагенних чинників свідчить про необхідність проведення моніторингу не лише в районах техногенних катастроф, але й у місцях, що межують із джерелом забруднення і можуть бути носіями низьких доз мутагенних факторів.