Анотація до роботи:

Федорова В.Р. Відмінності ефектів генів фотоперіодичної реакції у озимої м’якої пшениці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15. – генетика. Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, Одеса, 2003 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ефектів генів фотоперіодичної реакції, однієї із генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Встановлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м’якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м’якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II-V етапів органогенезу і сама дії генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості – Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендується залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки в подібних умовах може повністю реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин.

Використання результатів даної роботи можливе при одержанні сортів (генотипів) озимої пшениці із запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України. Це дозволить суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об’єми селекційних програм.

1. У різних умовах випробування (поле, фітотрон) гени Ppd головним чином впливають на відмінності в тривалості проходження II-V етапів органогенезу, при цьому перехід до III етапу визначає основні відмінності.

2. Лінія-носій гена Ppd3 характеризується більш швидкими темпами проходження II-V етапів органогенезу в порівнянні з іншими генотипами.

3. Моногенно домінантні лінії-носії локусів Ppd за інтенсивністю формування конусів наростання рангуються таким чином (починаючи з найбільш інтенсивного): Ppd3 – Ppd1 – Ppd2 – Миронівська 808 (рецессив).

4. Ізогенні за локусами Ppd лінії в різних умовах експерименту розташовуються за швидкістю колосіння (починаючи від найбільш ранніх) таким чином: Ppd3 – Ppd1 – Ppd2 Миронівська 808, при цьому зміна умов вирощування лише зменшує або збільшує відносні відмінності між лініями.

5. Дія генів Ppd щодо реакції на фотоперіод виявляється після семи діб росту яровизованих паростків рослин і закінчується за 2-3 тижні до колосіння в залежності від наявності в генотипі того чи іншого домінантного гена Ppd.

6. Фотореакція ліній-носіїв локусів Ppd залежить від тривалості дії генів фотоперіодичної реакції і схожа у всіх ліній за інтенсивністю в цей період.

7. У сприятливих умовах фітотрону найбільшим рівнем розвитку елементів структури врожаю виділялись пізньостиглі генотипи – лінія-носій домінантного гена Ppd2 та вихідний сорт, варіювання ж агрономічних ознак при зміні тривалості фотоперіоду в умовах штучного клімату найменше в лінії-носія гена Ppd3.

8. В умовах осіннього посіву найбільш продуктивна ( за ознакою МЗР) лінія-носій гена Ppd3, а під час весняної посадки яровизованими паростками – лінія-носій гена Ppd1, за рахунок підвищеної продуктивної кущистості та доброго озернення.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Стельмах А.Ф., Мартынюк В.Р. Эффекты доминантных генов Ppd по особенностям органогенеза у озимой мягкой пшеницы // Цитология и генетика. – 1998. – Т. 32, №6. – С. 27-34.

50 % участі. Технічна частина експериментальних досліджень виконана самостійно. Оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

2. Стельмах А.Ф., Мартинюк В.Р. Вплив генів фотоперіодичної реакції на формування конуса наростання озимої пшениці в умовах осіннього посіву // Агроекологія та біотехнологія. – 1998. – Випуск 2. – С.183-189.

50 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

3. Стельмах А.Ф., Мартынюк В.Р., Файт В.И. Продолжительность периода “всходы - колошение” изогенных по локусам Ppd линий (Triticum aestivum L.) на разном фотопериоде // Биологический вестник. – 1999. – Т. 3, № 1-2. – С. 107-110.

40 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф. та Файтом В.І.

4. Стельмах А.Ф., Файт В.И., Мартынюк В.Р. Генетические системы типа и скорости развития мягкой пшеницы // Цитология и генетика. – 2000. – Т.34, №2 . - С. 39-45.

40 % участі. Експериментальна частина виконана разом з Файтом В.І. Оформлення та написання разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

5. Файт В.И., Мартинюк В.Р., Стельмах А.Ф. Роль локусів Ppd у визначенні відмінностей щодо продуктивності м’якої пшениці в умовах Причорномор’я // Збірник наукових праць “Аграрний вісник Причорномор’я” (Біологічні та с.- г. науки). – 2001. – Випуск 12. – С. 9-15.

35 % участі. Експериментальна частина виконана разом з Файтом В.І. Оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

Не спеціалізоване видання

6. Мартынюк В.Р., Файт В.И., Стельмах А.Ф. Характеристика генетического разнообразия озимой мягкой пшеницы по фотопериодической чувствительности и продолжительности яровизационной потребности // Матеріали Міжнар. конференції “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”. – Харків: Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. - 2001. – С. 147 - 157.

50 % участі. Експериментальна частина виконана з Файтом В.І. Узагальнення результатів та оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

Тези доповідей

7. Файт В.I., Мартинюк В.Р. Вплив вiдмiнностей локусiв Ppd 1-3 на показники продуктивності м’якої пшеницi // Тези доп. конф. мол. вч. “Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України”. - Чабани: Ін-т землеробства УААН. - 1995. - С. 63.

50 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення та написання разом з Файтом В.І.

8. Файт В.I., Мартинюк В.Р. Вплив локусiв Ppd 1-3 на тривалість перiоду “сходи-колосiння” м’якої пшениці при різних фотоперiодах // Матеріали Міжнар. конф. “Наслiдки наукових пошуків молодих вчених-аграрникiв в умовах реформування АПК”. – Чабани: Ін-т землеробства УААН. - 1996. - Ч.1. - С. 220.

60 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення та написання разом з Файтом В.І.

9. Файт В.И., Мартынюк В.Р., Стельмах А.Ф. Характеристика почти изогенных по локусам Ppd линий // Материалы Междунар. симпозиума “Методологические основы формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений”. – Харьков: Ин-т растениеводства им. В.Я. Юрьева. - 1996. - С. 84.

60 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення та написання разом з Файтом В.І. та науковим керівником Стельмахом А.Ф.

10. Мартинюк В., Стельмах А. Характер впливу системи генів Ppd на формування конусів наростання моногенно домінантних ліній в умовах весняної висадки // Зб. наук. праць, конф. мол. вчен. “Інтегративність функцій рослинного організму”. - Київ: Ін-т клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. - 1998. - C. 32-34.

60 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення та написання разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

11. Stelmakh A.F., Martynyuk V.R., Feit V.I. Effect of photosensitivity genes on yield components of winter bread wheat in controlled environments // Тези доповідей Міжнар. конф. “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”. – Харків: Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. – 1999. – С. 213-214.

40 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення та написання разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф. та Файтом В.І.

12. Файт В.І., Мартинюк В.Р., Стельмах А.Ф. Характеристика генетичної різноманітності м’якої пшениці за яровизаційною потребою та фотоперіодичною чутливістю // Тези доповідей Міжнар. конф. “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”. – Харків: Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. - 1999. – С. 224-225.

50 % участі. Експериментальна частина виконана разом з Файтом В.І. Оформлення та написання разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

13. Martynyuk V.R., Stelmakh A.F. Genetic studies of photoperiodic reaction in winter bread wheat // Abstract book “Conference on Genetics and Molecular Biology for students and scientists devoted to 100^th anniversary of genetics”. – Lviv (Ukraine). – 2000. – P. 90.

50 % участі. Експериментальна частина виконана самостійно. Оформлення та написання разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

14. Feit V. I., Martynyuk V.R., Stelmakh A. F. Identification of Ppd genotypes and agronomic effects of these genes in winter wheat // Abstracts of the 11^th EWAC Conference. – Novosibirsk (Russia). – 2000. – P. 137.

35 % участі. Експериментальна частина виконана з Файтом В.І. Оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

15. Файт В.И., Мартынюк В.Р., Стельмах А.Ф. Идентификация Ppd генотипов и агрономические эффекты данных локусов у озимой пшеницы // Тезисы 11-й конференции Европейского общества по анеуплоидам пшеницы, посвященной памяти О.И. Майстренко. – Новосибирск: ИЦиГ СО РАН. – 2000. - С. 136.

35 % участі. Експериментальна частина виконана з Файтом В.І. Оформлення разом з науковим керівником Стельмахом А.Ф.

16. Мартынюк В.Р., Файт В.И. Роль локусов Ppd в определении различий по агрономическим признакам у озимой пшеницы // Сб. тез. междунар. конф. молодых ученых “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. – Харьков: Ин-т растениеводства им. В.Я. Юрьева. – 2001. – С. 40-41.

60 % участі. Експериментальна частина та написання виконане з Файтом В.І.

17. Мартинюк В.Р. Можливості застосування результатів досліджень по фотоперіодичній чутливості в селекції озимої м’якої пшениці // Матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. мол. вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ: Ін-т зернового господарства. – 2002. – С. 11-12.