Анотація до роботи:

Махин С.А. Відмірювання часових інтервалів: аналіз ЕЕГ і викликаних потенціалів. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.13 – фізіологія людини і тварин і біофізики – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню взаємозв'язку між особливостями відображення часових тривалостей, показниками нейродинаміки здорових і психічно хворих, а також характером ритмічної активності ЕЕГ і викликаних потенціалів головного мозку людини.

Показано, що індивідуальне сприйняття часових інтервалів психічно хворими різних нозологічних груп вірогідно відрізняється від сприйняття часових інтервалів здоровими людьми. При порушенні пластичності нервових процесів, що ми маємо в психічно хворих, порушується і сприйняття часових тривалостей.

У ситуації часової саморегуляції спостерігаються негативні кореляції між частотою альфа та бета-ритмів переважно лівої півкулі і тривалістю відмірюваного часового інтервалу.

Людям, схильним перевідмірювати часові інтервали порядку 20 секунд, відповідають більш високі амплітудні показники ПГ, ПСН і Р300. Динаміка ПГ різна для серій з інформативним і неінформативним зворотним зв'язком.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у пошуку електрофізіологічної складової процесів, що забезпечують функціонування «внутрішнього годинника» людини. Продемонстровано динаміку частотних компонентів ЕЕГ і таких викликаних потенціалів головного мозку, як ПГ, УНХ, ПСН і Р300, в продовж реалізації завдання на відлік часових інтервалів, а також проведено аналіз особливостей сприйняття часу пацієнтами у зв’язку з порушенням пластичності нервових процесів, яке спостерігалося у пацієнтів з різними психічними патологіями. Отримані дані можуть бути використані у діагностичних цілях. На основі отриманих результатів були зроблені наступні висновки:

1. У ситуації часової саморегуляції з інформативним зворотним зв’язком має місце негативна кореляція між частотою альфа-ритму у центральних відведеннях переважно лівої півкулі і тривалістю відмірюваного часового інтервалу (r = -0,24, p < 0,05). Інакше кажучи, ріст модальної частоти альфа-ритму є одним з факторів, що забезпечують підвищення швидкості ходу «внутрішнього годинника» людини.

2. У ситуації продукування часових інтервалів з неінформативним зворотним зв’язком величина відмірюваного інтервалу корелює з модальною частотою бета-ритму, що реєструється у центральному відведенні лівої півкулі (r = -0,20, p < 0,05). Тобто контролюючий механізм зміщується в бік більш високих частот ЕЕГ.

3. Інтраіндивідуальна динаміка ритмів ЕЕГ протягом продукування часових тривалостей винятково варіативна з переважним домінуванням негативних кореляцій між величиною відмірюваного інтервалу й амплітудними значеннями тета-, альфа- і бета-ритмів.

4. Людям, схильним «перевідмірювати» часові інтервалу порядку 20 секунд, відповідають більш високі амплітудні показники потенціалу готовності, предстимульної негативності і потенціалу Р300. Відповідно, у тих, хто «недовідмірює», амплітуда компонентів пов’язаних з подією потенціалів нижча.

5. Встановлено, що для людей з тенденцією «недовідмірювання» у ситуації невизначеності при відліку інтервалів часу зміщення амплітуди умовної негативної хвилі в обох півкулях з області негативних убік позитивних значень супроводжується більш точним продукуванням часових тривалостей.

6. Динаміка потенціалу готовності протягом відмірювання 20-секундного інтервалу різна для серій з інформативним і неінформативним зворотним зв'язком. Середнім показникам потенціалу готовності відповідає наближене до об'єктивного відмірювання часових інтервалів, у той час як крайнім значенням амплітуди потенціалу готовності відповідає «недовідмірювання» при наявності інформативного зворотного зв'язку і «перевідмірювання» – при його відсутності.

7. Індивідуальне сприйняття часових інтервалів психічно хворими різних нозологічних груп вірогідно відрізняється від сприйняття часових інтервалів здоровими людьми. При цьому хворі такими психічними захворюваннями, як епілепсія з психічними порушеннями, шизофренія, параноїдна форма з апато-абулічним дефектом, біполярний афективний розлад з поточним депресивним епізодом, психічні і поведінкові розлади унаслідок вживання алкоголю, статистично вірогідно запізнюються при відмірюванні часових інтервалів тривалістю 15, 30 і 60 секунд.

8. Спостерігається кореляційна залежність між пластичністю нервових процесів і тенденцією оцінки часових інтервалів (r = 0,43, p < 0,001). Як результат, при порушенні пластичності нервових процесів, що має місце в психічно хворих, відбуваються істотні зміни й у сприйнятті часових тривалостей.

Публікації автора:

1. Конарева И.Н., Махин С.А., Сухинин А.В., Павленко В.Б. Экспериментальное психофизиологическое исследование временной перцепции // Таврический журнал психиатрии. – 1998. – Т. 2, № 4(7). – С. 44-47. Особистий внесок автора: самостійно були проаналізовані дані, зроблені висновки.

2. Махин С.А. Основные тенденции в изучении феномена отражения времени человеком // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2002. – Т. 138. – Ч. 1. – С. 133-135.

3. Грибанова С.В., Павленко В.Б., Махин С.А. Особенности восприятия времени больными различными психическими заболеваниями // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2002. – Т. 15(54), № 1. – С. 36-40. Особистий внесок автора: розроблена експериментальна частина дослідження щодо відмірювання часових інтервалів і знаходження власної одиниці часу.

4. Махин С.А., Павленко В.Б. ЭЭГ-активность в процессе отмеривания временных интервалов человеком // Нейрофизиология/Neurophysiology. – 2003. – Т. 35, № 3. – С. 159-165. Особистий внесок автора: самостійно були оброблені та проаналізовані дані, зроблені висновки.

5. Павленко В.Б., Конарева И.Н., Трибрат А.Г., Махин С.А. Коррекция психофизиологического статуса человека при использовании биологической обратной связи по ЭЭГ // Психофізіологічні та вісцеральні функції у нормі та патології. Тези доповіді Всеукраїнської наукової конференції. – Київ: Український фітосоціологічний центр, 2002. – С. 89.

6. Трибрат А.Г., Махин С.А., Павленко В.Б. Эффекты биологической обратной связи по ЭЭГ на отмеривание временных интервалов человеком // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. Матеріали симпозіуму. – Черкаси, 2003. – С. 95.

7. Махин С.А. Восприятие времени в норме и патологии: динамика показателей электрической активности головного мозга // Космос и биосфера. Тезисы докладов Международной крымской конференции. – Партенит, 2003. – С. 171-172.