Анотація до роботи:

Серіков К. В. Відновлення біологічної стійкості організму при хірургічній кровотечі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню одного із актуальніших питань сучасної медицини – проблемі інфузійно-трансфузійної терапії та анестезіологічного забезпечення шлунково-кишкових кровотеч. Мета роботи – покращення результатів хірургічного лікування хворих на шлунково-кишкову кровотечу виразкового генезу на основі розробки нових і вдосконалення існуючих методів анестезіологічного забезпечення та інфузійно-трансфузійної терапії.

В роботі узагальнені результати інфузійно-трансфузійної терапії та анестезіологічного забезпечення 227 хворих, оперованих з приводу шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу. Серед обстежених хворих на шлунково-кишкову кровотечу чоловіків було 167, жінок – 60. При цьому середній вік обстежених чоловіків складав 46,3 (19-79) років, жінок 50,3 (22-77) років.

Основну групу (І - а) склали 135 хворих, в лікуванні яких застосовували інтегративне кровозберігаюче кровопоповнення. Група порівняння (ІІ - а) включала 92 хворих на гастродуоденальну кровотечу виразкової етіології, в лікуванні яких застосовували компонентне кровопоповнення за Брюсовим П.Г. (1998).

Використовуючи дані клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження, встановлено, що у хворих на шлунково-кишкову кровотечу визначають порушення серцево-судинної, дихальної систем і біологічної стійкості організму. Вивчений вплив різних методів інфузійно-трансфузійної терапії та анестезіологічного забезпечення на показники гемодинаміки, кисневого режиму і біологічної стійкості організму. Обґрунтовано доцільність використання енергобіометричного моніторингу – статусметрії в оцінці ступенів порушення біологічної стійкості організму при шлунково-кишковій кровотечі. Наведені переваги використання інтегративної кровозберігаючої терапії на основі динамічної стабілізації напруженого об’єму крові у хворих на стресбіопошкоджуючу, стресбіоруйнуючу та стресбіодезінтегруючу шлунково-кишкову кровотечу.

При стресбіопошкоджуючій шлунково-кишковій кровотечі інтегративна кровозберігаюча терапія виявляє здатність до відновлення біостійкості за рахунок енергоресуститації, яка досягається шляхом динамічної стабілізації напруженого об’єму крові. При стресбіоруйнуючій шлунково-кишковій кровотечі інтегративна кровозберігаюча терапія забезпечує ефективну енергобіокорекцію, якщо застосовується методика динамічної стабілізації напруженого об’єму крові використанням інфузійно-трансфузійних середовищ. Інтегративна кровозберігаюча терапія при стресбіодезінтегруючій шлунково-кишковій кровотечі стає основною ланкою реанімаційних заходів, яка рятує життя пацієнтів. У випадку торпідності – стійкій гіпотензії та неможливості досягнути ультимативного артеріального тиску використовується артеріальний шлях введення інфузійно-трансфузійних середовищ.

Використання запропонованої тактики інфузійно-трансфузійної терапії дозволило надійно усунути порушення показників біологічної стійкості організму, зменшити летальність та запровадити ефективне кровозбереження.

В дисертації представлені теоретичні узагальнення і нове рішення актуальної наукової проблеми – інфузійно-трансфузійного кровопоповнення та анестезіологічного забезпечення оперативних втручань з приводу ШКК, що дозволило розробити новий концептуальний підхід до відновлення біологічної стійкості організму при ШКК. Цей підхід виявляється в розкритті загальнобіологічних реакцій організму на крововтрату при ШКК як патогенетичної основи будь-якої хірургічної кровотечі.

1. Початковий ступінь ШКК характеризується нормотензією, гіподинамією, зменшенням DO₂ до рівня 382±18 млхв^-1м^-2 і VO₂ до 111±4 млхв^-1м^-2_. При середньому ступеню ШКК мають місце подальше зниження середнього артеріального тиску (САТ) (75±2 мм рт.ст.), гіподинамія системи кровообігу, ІПСО складає 3069±198 динсек¹см⁵м², зменшення DO₂ до 241±14 млхв¹м², VO₂ 92±4 млхв^-1м^-2, компенсаторне збільшення УК до 41±2 %. Тяжкий ступень ШКК характеризується шоковою гіпотензією, тяжким гіпокінетичним станом, критичним зниженням DO₂ (148±11 млхв¹м²), VO₂ (69±5 млхв^-1м^-2) та подальшим збільшенням УК (51±3 %).

2. Стресбіореалізуюча ШКК характеризується зниженням біологічної стійкості організму на 34%, що обумовлено зниженням DO₂ на 25%, яке відбувається завдяки зменшенню СІ у середньому на 13% від належних значень. Кровозберігаюче відшкодування такої ШКК дозволяє забезпечити біологічну стійкість пацієнтів шляхом відновлення СІ на 12% та VO₂ на 10% у порівнянні з їхнім вихідним рівнем.

3. Стресбіопошкоджуюча ШКК відрізняється 41% зниженням біологічної стійкості пацієнтів, що обумовлено зменшенням від належного рівня DO₂ та VO₂ відповідно на 41% та 17%, СІ у середньому на 19%, САТ на 10% при збільшенні ІПСО у середньому на 16%. Інфузійна терапія стресбіопошкоджуючої ШКК повинна бути інтегративною, щоб проявляти здатність корегувати біологічну нестійкість організму за рахунок енергоресуститації, яка досягається шляхом динамічної стабілізації НОК, відновлення СІ на 10% та VO₂ на 9% у порівнянні з їхнім вихідним рівнем.

4. Стресбіоруйнуюча ШКК викликає 53% падіння біологічної стійкості організму, що виникає при зменшенні DO₂ у середньому на 52%, VO₂ на 25% від належних значень, наступаючими при 23% артеріальній гіпотензії та 29% гіподинамії кровообігу. Інтегративна кровозберігаюча терапія забезпечує при стресбіоруйнуючій ШКК енергобіокорекцію, якщо застосовувати методику динамічної стабілізації НОК використанням інфузійно-трансфузійних середовищ, що відновлює САТ на 18%, СІ на 28%, DO₂ на 22% та VO₂ на 25% у порівнянні з їхнім вихідним рівнем.

5. Стресбіодезінтегруюча ШКК викликає 67% падіння біологічної стійкості, що обумовлено зменшенням від належного рівня DO₂ та VO₂ відповідно на 68% та 40%, СІ у середньому на 46%, САТ на 40%, при збільшенні ІПСО у середньому на 10%. Інтегративна кровозберігаюча терапія при стресбіодезінтегруючій ШКК стає основною ланкою реанімаційних заходів, яка рятує життя пацієнтів. У випадку торпідності – стійкій гіпотензії та неможливості досягнути ультимативного АТ використовують артеріальний шлях введення інфузійно-трансфузійних середовищ, що дозволяє відновити САТ на 27%, СІ на 46%, DO₂ на 42% та VO₂ на 39%, зменшити ІПСО на 26% у порівнянні з їхнім вихідним рівнем.

6. Завдяки інтегративному кровозберігаючому кровопоповненню, летальність при ШКК вдається виключити, крім термінальної (стресбіодезінтегруючої) ШКК. При цьому загальна летальність у хворих на ШКК зменшується на 2,4% в порівнянні з компонентним кровопоповненням.

Публікації автора:

1. Сериков К.В. Интегративная трансфузионная терапия (ИТТ) у беременных с избыточной массой тела //Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. – 2004. – №66 (Книга 1) – С. 317 - 321 (дисертант провів набір та аналіз клінічного матеріалу, підготував статтю до друку).

   Сериков К.В. Восстановление биологической устойчивости организма при желудочно-кишечном кровотечении // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. – 2005. – №68 (Книга 2) – С. 341 - 347 (дисертант провів анестезіологічне забезпечення та інтенсивну терапію хворим, підготував статтю до друку).

   Серіков К.В. Інтегративна трансфузійна терапія тяжких шлунково-кишкових кровотеч // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. – 2006. – №69 (Ювілейний) – С. 401 - 408 (дисертант провів анестезіологічне забезпечення та інтенсивну терапію хворим, підготував статтю до друку).

   Серіков К.В. Відновлення біологічної стійкості організму при тяжких шлунково-кишкових кровотечах // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – С. 52 - 56 (дисертант провів анестезіологічне забезпечення та інтенсивну терапію хворим, підготував статтю до друку).

   Доценко Н.Я., Шифрин Г.А., Сериков К.В. Острая постгеморрагическая анемия: нерешенные вопросы // XV матеріали з’їзду терапевтів України. 21-23 квітня 2004 р. С. 157 (дисертант приймав участь в аналізі отриманих результатів).

   Шифрин Г.А., Сериков К.В. Концепция интегративной трансфузионной терапии (ИТТ) // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. – №2 (д). – С. 530 - 532 (дисертант провів збір та систематизацію клінічного матеріалу, підготував статтю до друку).

   Шифрін Г.А., Серіков К.В. Концепція інтегративної протишокової терапії // Одеський медичний журнал. – 2004. – №4 (84) – С. 86 - 87 (дисертант приймав участь в аналізі отриманих результатів, підготував статтю до друку).

   Шифрин Г.А., Сериков К.В. Технология интегративной трансфузионной медицины (ИТМ) // Гематологія і переливання крові. – 2004. – №32 (Частина 1). – С. 322 - 327 (дисертант провів огляд літератури, систематизацію клінічного матеріалу, підготував статтю до друку).

   Шифрін Г.А., Ляшко К.М., Серіков К.В. Технологія інтегративної трансфузійної медицини травматичного шоку // X конгрес світової федерації українських лікарських товариств Чернівці - Київ - Чикаго 2004 р. С. 528 - 529 (дисертант приймав участь в аналізі отриманих результатів).

   Шифрін Г.А., Серіков К.В., Ляшко К.М. Технологія інтегративної трансфузійної медицини геморагічного шоку // X конгрес світової федерації українських лікарських товариств Чернівці - Київ - Чикаго 2004 р. С. 529 - 530 (дисертант провів збір та систематизацію клінічного матеріалу, підготував статтю до друку).

   Шифрин Г.А., Сериков К.В. Стрессбиометрия и стрессбиокоррекция желудочно-кишечных кровотечений // Патология. – 2005. – Т.2, №2. – С. 38 - 40 (дисертант провів анестезіологічне забезпечення та інтенсивну терапію хворим, підготував статтю до друку).

   Шифрин Г.А., Сериков К.В., Ляшко К.Н.. Принципы интегративной трансфузионной терапии (ИТТ) // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. – 2004. – №66 (Книга 3) – С. 381 - 385 (дисертант провів збір та систематизацію клінічного матеріалу, підготував статтю до друку).

   Сериков К.В., Ляшко К.Н. Интегративная противошоковая терапия (ИПТ) //Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. – 2004. – №12 – С. 96 - 103 (дисертант провів збір та систематизацію клінічного матеріалу, підготував статтю до друку).

   Серіков К.В., Шифрін Г.А. Спосіб оцінки ступеня тяжкості крововтрати // Деклараційний патент України на корисну модель №9735. – 17.10.2005 – Бюл. № 10 (дисертант приймав участь в удосконаленні способу оцінки ступеня тяжкості крововтрати і впровадженні його в практику).

   Серіков К.В., Шифрін Г.А. Спосіб лікування хірургічних кровотеч // Деклараційний патент України на корисну модель №11250. – 15.12.2005 – Бюл. № 12 (дисертант приймав участь в удосконаленні способу лікування хірургічних кровотеч і впровадженні його в практику).