Анотація до роботи:

Кайс ММ Найрат. Відновлення функціональних резервів серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів у процесі річної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю – 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.

У дисертації подано дані про характер відновлення функціональних резервів серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів у процесі річної підготовки. Проаналізована динаміка рівня спеціальної працездатності спортсмена впродовж річного циклу підготовки , а також показана динаміка адаптаційних реакцій серцево-судинної системи (центральна та регіонарна – церебральна - гемодинаміка) впродовж вище зазначеного періоду. Розшифроване функціональне значення окремих ознак напруження адаптації серцево-судинної системи баскетболіста до тренувальних та змагальних навантажень.

Встановлено, що початкові ознаки напруження або порушення адаптації серцево-судинної системи до тренувальних та змагальних навантажень є зворотними і можуть бути зменшені або виключені шляхом відповідної корекції тренувального режиму та реабілітаційних заходів. Спіруліна та еспа -ліпон - 600 є достатньо ефективними адаптогенами, які сприяють відновленню функціональних резервів спортсмена, тим самим розширюють адаптаційні можливості спортсмена, обумовлюють збереження його спеціальної працездатності та перешкоджають розвитку перетренованості.

1. Аналіз сучасної літератури, близької до теми дослідження, свідчить про те, що для зберігання і зростання спеціальної працездатності баскетболіста необхідно враховувати не тільки його техніко-тактичну та загально-фізичну підготовленість, але і функціональний стан основних систем життєзабезпечення спортсмена. Дотепер проблема розвитку, збереження та відновлення функціональних резервів баскетболіста залишається маловивченою.

2. У процесі річної підготовки баскетболіста основні параметри, що характеризують стан системної гемодинаміки, певним чином змінюються: на початок другої половини року середній рівень АТс, АТп та W зростає (01.2002–АТс=128,5±4,05 мм рт.ст., 12.2002–АТс=131,0±4,1 мм рт.ст.; 16.01.2002–АТп=47,7±2,7 мм рт.ст., 19.12.2002–АТп=54,5±2,01 мм рт.ст.; 16.01.2002–АТд=80,8±3,0 мм рт.ст., 19.12.2002–АТд=76,5±2,4 мм рт.ст.); в той же час величини ЧСС та СІ змінюються менш виражено (01.2002–ЧСС=59,1±3,4 удхв^-1, 12.2002–ЧСС = 60,25±1,9 удхв^-1, 01.2002–СИ = 2,94±0,3 лхв^-1м^-2; 12.2002 - СИ=3,07±0,2 лхв ¹м ²).

3. Підвищення рівня АТс і АТп без відповідного підвищення рівня АТд, на нашу думку, обумовлене, значною мірою, впливом психоемоційного стресу, на користь чого свідчать характерні зміни мозкового кровообігу у тих же спортсменів: поява асиметрії парних гемодинамічних показників, підвищення тонусу артеріол і венул, однобічне порушення венозного відтоку; кровонаповнення артерій і вен досліджуваного судинного басейну мозку при цьому змінюється несуттєво.

4. Встановлено, що під впливом тренувальних і змагальних навантажень у процесі річної підготовки мозковий кровотік у кваліфікованих баскетболістів певним чином змінюється. Характерною ознакою оптимальної (достатньої) адаптації мозкового кровотоку до тренувальних та змагальних навантажень кваліфікованих баскетболістів є збільшення кровопостачання великих півкуль головного мозку (АРГd – 56,6±3,6 у.о., АРГs – 68,9±6,9 у.о.) відносно представників інших видів спорту (єдиноборств, важка атлетика), а також нетренованих людей тієї ж статі та віку.

5. Ознаками напруги адаптації мозкового кровотоку до тренувальних і змагальних навантажень у спортсменів є: превалювання кровопостачання правої півкулі (АРГ – 73,0-57,0 у.о.), асиметрія парних гемодинамічних показників (ВМН – 176,0-96,0 мс), порушення венозного відтоку (ВВ – 25,1-16,2%). Ознаками недовідновлення є зростання рівня АТс, величини ЗПОС, зменшення СІ, значний приріст ЧСС під час зміни положення тіла спортсмена.

6. Встановлено, що початкові ознаки напруження чи порушення адаптації серцево-судинної системи до тренувальних та змагальних навантажень є зворотними, шляхом відповідної корекції тренувального режиму, а також адекватних реабілітаційних заходів вони можуть бути усунені, про що свідчать нормалізація тонусу артеріол і венул головного мозку (ДКІ, ДСІ, %), кровопостачання великих півкуль головного мозку (АРГ, у.о.), венозного відтоку (ВВ, %) після курсу прийому спіруліни та еспа-ліпону – 600 кваліфікованими баскетболістами.

7. Рівень спеціальної працездатності баскетболіста високої кваліфікації, впродовж змагального сезону, виражено змінюється. Як правило, період впрацьовування на початку змагального сезону не перевищує 2-ох тижнів (4-5 змагань), потім рівень ТТД баскетболіста зростає, сягаючи найвищої позначки на 2-му місяці змагань; починаючи з 4-го місяця може відбуватися поступове зниження спеціальної працездатності баскетболіста, яке супроводжується зменшенням коефіцієнта ефективності гри, а також зменшенням УІ, млм^-2 , ЗПОС, динссм^-5, збільшенням ЧСС, удхв^-1 та W, кгм у стані спокою.

8. Спіруліна є ефективним адаптогеном, який оптимізує адаптацію спортсмена до тренувальних та змагальних навантажень, про що свідчить зникнення ознак напруження адаптації системної та регіонарної гемодинаміки: нормалізація рівня АТ, ЗПОС та ЧСС, зникнення ознак порушення венозного відтоку від судин мозку, зниження тонусу артеріол і венул великих півкуль головного мозку, а також підвищення загальної працездатності спортсмена, про що свідчить підвищення ефективності їх техніко-тактичних дій.

9. Вживання еспа-ліпона-600 позитивно впливає на рівень спеціальної працездатності, що виражається різною мірою залежно від її вихідного функціонального стану серцево-судинної системи. Так, після курсу прийому еспа-ліпону-600 спостерігається підсилення парасимпатичних впливів на регуляцію серцевого ритму, зменшення тонусу артеріол і венул, збільшення кровопостачання великих півкуль головного мозку.

10. Для ефективності планування відновних заходів у процесі підготовки кваліфікованих баскетболістів необхідно провадити систематичний контроль рівня спеціальної працездатності, адаптивних змін системної та регіонарної гемодинаміки. Враховуючи динаміку спеціальної працездатності і функціонального стану серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів впродовж річного періоду підготовки найбільш доцільно призначати фармакологічну підтримку, починаючи з листопада – грудня річного циклу підготовки.

Публікації автора:

1. Кайс Найрат. Стан мозкового кровообігу у баскетболістів високої кваліфікації у підготовчому періоді тренування // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - Київ: НУФВСУ, 2003.-Вип.1.-С.63-65.

2. Ященко А.Г., Лысенко Е.Н., Жовтяк В.Н., Майданюк Е.В., Кайс Найрат. Влияние альфа-липолиевой кислоты на функциональное состояние кардиореспираторной системы и уровень физической работоспособности спортсменов высокого класса // Физическое воспитание студентов творческих специальностей.- Харьков: ХГАДИ.-2003.-№6.-С. 95-104.

3. Ященко А.Г., Кайс Найрат. Спіруліна – важливий чинник для покращання функціонального стану серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. –Харків: ХДАДМ. -2004. – №7.- С. 71-76

4. Кайс Найрат. Влияние тренировочных нагрузок различной направленности на функциональное состояние системной кардиогемодинамики квалифицированных спортсменов // Актуальные проблемы физической реабилитации и адаптивной физической культуры для разных групп населения. – Харьков: ХГАФК, 2004. – С. 49-51.

5. Кайс Найрат. Динамика адаптационных реакций сердечно-сосудистой системы баскетболистов на протяжении годичного периода подготовки // Международный научный конгресс «Современный олимпийский спорт и спорт для всех».-Том 2.-М., 2003.-С. 114-115.