Анотація до роботи:

Дьяков О.А. Відновлення водно-болотних угідь на одамбованих територіях (на прикладі польдеру, розташованого між р. Дунай і оз. Кугурлуй).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук. – Спеціальність 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Одеський державний екологічний університет, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню і розробці теоретичних, методологічних і прикладних підходів до відновлення водно-болотних угідь на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям та потенціалом для комплексного використання природних ресурсів.

В роботі використані матеріали експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту Біорізноманіття наземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендіпроводгосп, Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії. В дослідженнях застосовувалися методи системного і статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання і сценарного прогнозування.

У дисертації виконані теоретичні узагальнення і запропоновані нові рішення наукової задачі, що складаються в розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковані та описані основні фактори, що мають значення при відновленні ВБУ. Обґрунтовано нову концепцію проектування при відновленні біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму «Польдер» для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд та режиму їх експлуатації при відтворенні ВБУ.

У дисертації виконані теоретичні узагальнення і запропоновані нові рішення наукової задачі, що полягають в розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь і заснованої на ньому імітаційної моделі відтворення ключових гідроекологічних процесів на одамбованих територіях дельти Дунаю.

Головні наукові і практичні результати роботи:

1. Уточнено і розширено поняттєво-категоріальний апарат відновлення ВБУ та наведені характеристики різних типів відновлення: реставрації, відтворення і реабілітації ВБУ.

2. Ідентифіковані і описані основні абіотичні, біотичні та антропогенні фактори, що мають значення при відновленні ВБУ в Придунайському регіоні, а саме: рельєф, ґрунти, гідрологічний режим, біорізноманіття і землекористування до створення на ньому розглянутого об'єкта і в даний час, а також гідрологічні умови і видове різноманіття флори і фауни на суміжних територіях у сучасний період.

3. Запропоновано принцип виділення меж і розмірів територій, суміжних до відновлюваного об'єкту. Оцінка їх біорізноманіття показала, що в результаті тотального обвалування заплави Нижнього Дунаю найбільшою мірою постраждали біотопи заплавних луків. Саме цей тип біотопів становить особливий інтерес при відновленні ВБУ на польдері і буде сприяти збільшенню екологічної ємності і біорізноманіття ВБУ міжнародного значення озер Кугурлуй і Картал.

4. Обґрунтовано нову концепцію проектування при відновленні біологічного різноманіття ВБУ на одамбованих ділянках заплави.

5. Сформульовані оптимальні гідрологічні та граничні умови для відновлення і функціонування екосистеми ВБУ на польдері, розташованому між р. Дунай і оз. Кугурлуй.

6. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму «Польдер» для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд та режиму їх експлуатації при відтворенні ВБУ.

7. На підставі обчислювальних експериментів по дослідженню впливу кількості, форми і розміру труб водопропускних ГТС на час заповнення польдеру було зроблено висновок, про те що оптимальні умови затоплення і спорожнення польдеру будуть мати місце при використанні шлюзів з п'ятьма круглими трубами діаметром 1 м.

8. Аналіз диспетчерських графіків ходу рівня води в польдері при різній забезпеченості рівня води в р. Дунай і оз. Кугурлуй показав, що він буде відповідати оптимальним гідроекологічним умовам за рівнем затоплення раз у два роки, а по датах – раз у 3-4 роки. Розглядаючи результати даного експерименту з урахуванням високої пластичності заплавних екосистем можна зробити висновок, що застосування запроектованих шлюзів на польдері дозволяє відтворити ВБУ з високим біорізноманіттям при збереженні можливості сталого економічно ефективного використання його території.