У Висновках сформульовано та викладено основні найважливіші науково-теоретичні та практичні результати, отримані на основі здійсненого дослідження. 1. Суб'єктом - заподіювачем шкоди, є судові органи, тобто органи, на які законом покладено здійснення функцій правосуддя. Від імені зазначених органів діють їх посадові та службові особи. Проте, особу - заподіювана шкоди відділено від особи, яка несе відповідальність за заподіяну шкоду, оскільки посадові та службові органи органів суду, діяннями яких безпосередньо завдано шкоди, вчиняють їх не лише від імені зазначених органів, а й від імені держави, 2. Протиправне діяння, яким може бути завдано шкоди у цьому делікті, має певну специфіку, яка полягає в тому, що здійснення його можливе лише спеціальним суб'єктом, передбачених законом. 3. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, має певні особливості, до яких, на думку автора, слід віднести: 1) обов'язкову наявність моральної шкоди, яка полягає у втраті довіри до правосуддя взагалі, а отже і до держави, яка це правосуддя здійснює; 2) наявність майнової шкоди, у структурі якої переважають збитки, пов'язані з незаконним притягненням до відповідальності: втрачений заробіток та інші доходи, збитки у зв'язку з виплатами штрафів, судові витрати, витрати на надання юридичної допомоги тощо. 4. Окрім традиційних форм дії та бездіяльності, в деліктних зобов'язаннях, як уже зазначалось, протиправна поведінка може існувати і в формі рішення відповідного органу влади. При цьому, оскільки під поняттям «судове рішення» законодавець розуміє як постанову, так і ухвалу, слід зазначити, що критерії законності і обґрунтованості відносяться до всіх процесуальних документів, котрі ухвалюються судом.
5. В контексті даного дисертаційного дослідження пропонується визначення бездіяльності суду як «невиконання судами у встановлені терміни і у належному порядку обов'язків, що на них покладені, невиконання дій, які вони у відповідності з законом або іншим нормативним актом зобов'язані були здійснити (відмова у прийнятті позовної заяви, відмова у порушенні справи, дослідження не всіх необхідних доказів тощо)». 6. Крім цього, зобов'язання з відшкодування шкоди в залежності від суб'єктів зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду пропонується поділити на дві групи. До першої групи, у випадку завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, перелік яких зазначений у законі і є вичерпним, суб'єктами зобов'язань, з одного боку, є держава, з іншого або фізична особа (ч. 1,2 ст. 1176 ЦК України), або фізична чи юридична особа (ч. 5 ст. 1176 ЦК України). Тут діє спеціальний порядок відшкодування шкоди. У другому випадку, коли шкода завдана внаслідок іншої (не зазначеної у ст. 1176 ЦК України) незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення суду, суб'єктами зобов'язань з відшкодування шкоди є, з одного боку, держава, а з іншого, фізична або юридична особа. Шкода в цих зобов'язаннях відшкодовується на підставах, визначених ст. 1174 ЦК України. 7. Справи про відшкодування шкоди громадянинові, завданої незаконними діями органів суду (як і всі справи про відшкодування шкоди громадянину, завданої актами органів державної влади), визнавалися класичними справами позовного (цивільного) судочинства. Але з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства і запровадженням в Україні адміністративних судів відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду відбувається у порядку адміністративного судочинства. |