Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісові культури та фітомеліорація


Кацуляк Юрій Дмитрович. Відтворення дубових лісів у Передкарпатті : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.01 / Український НДІ гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака. — Івано-Франківськ, 2007. — 230арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 165-186.



Анотація до роботи:

Кацуляк Ю.Д. Відтворення дубових лісів у Передкарпатті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького, Харків, 2007.

У роботі подані матеріали поглибленого аналізу сучасного стану двох формацій дубових лісів Передкарпаття, які займають площу близько 144,0 тис. га, в т.ч. формація дуба звичайного 141,6 тис. га та формація дуба скельного 2,4 тис. га в межах Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької адміністративних областей. На цій території дуб росте і в інших („недубових”) 52-х типах лісу на площі 91,8 тис.га. Пропонуються можливості розширення площі дубових насаджень в 1,5 разу.

Уточнено дані щодо природного поновлення дуба під наметом лісу та на зрубах залежно від типів лісу і структури деревостанів.

Мережа генетичних резерватів дубів звичайного і скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним.

Для забезпечення нормативних вимог щодо збереження головних порід, часткові культури слід висаджувати з розміщенням садивних місць 5,5 (6,0) х 0,5 м і 4,0 (4,5) х 0,7 м. Початкова густота таких культур має становити 3,6 – 3,3 і 3,6 – 3,1 тис. екз./га, в тому числі дуба не менше 60 – 70 % складу.

Культивування інтродукованих і аборигенних швидкорослих порід: модрин європейської і японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної є одним із найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті.

Вивчено доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного при догляді за лісовими культурами дуба.

За результатами досліджень підготовлені і впроваджені рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану дубових лісів Передкарпаття, масштаби і рівень їхньої трансформації під впливом попереднього господарювання у розрізі типів лісу. Досліджено структуру природного поновлення і особливості створення лісових культур, їх ріст і розвиток на дослідних ділянках, створених за участю автора, і на виробничих об’єктах. Охарактеризовано сучасний стан генетичних резерватів і лісонасінних плантацій. Обґрунтовано доцільність і шляхи відтворення дубових лісів Передкарпаття, формування високопродуктивних деревостанів з використан-ням природного поновлення і створення лісових культур. Проведені дослідження і розрахунки свідчать про наявність реальної можливості поступового збільшення площ дубових лісів у Передкарпатті в 1,5 рази тобто з 144 до 220 тис.га.

  1. Площа лісів формації дуба звичайного в лісовому фонді Передкарпаття становить 141,6 тис.га. Крім цього, як домішка, дуб звичайний росте на площі близько 92 тис. га у складі деревостанів „недубових” типів лісу. Більшість деревостанів дуба звичайного (69,7 %) у Передкарпатті ростуть у вологих гігротопах. До свіжих належать 27,5 %, сухих – 2,2 % і сирих – 0,6 % площ. За трофністю переважають груди (64,8 %) і сугруди (35,2%). На площі понад 14 % дубових лісів у результаті антропогенної трансформації дуба звичайного у складі насаджень не залишилося, а майже на 43 % площі його частка не перевищує трьох одиниць складу в деревостанах. Серед 22 типів лісу формації дуба звичайного найбільш поширеними є: волога грабова діброва та судіброва (28,2% та 18,3%), свіжа грабова діброва (16,2%).

  2. Дуб скельний в Передкарпатті трапляється рідше, площа його формації – 2,4 тис. га. Найбільша його площа зосереджена у свіжих гігротопах (38,7%), сухих – 37,6%, вологих – 23,5% та сухих – 0,2% площі. Сугрудові трофотопи займають більше половини території – 50,8%, субори – 36,2% і груди – 13,0%, які формують 8 типів лісу у двох субформаціях. У формації дуба скельного насадження, де дуб скельний взагалі відсутній, становлять 47,6%. Насадження, де дуб скельний відсутній, або ж становить до трьох одиниць у складі, займають площу, яка становить 78,1% території формації дуба скельного. Основними типами лісу у формації дуба скельного є суха нагірна судіброва (34,0%), свіжий і вологий дубовий нагірний субір (18,1 та 18,0%).

  3. Природне поновлення дубів звичайного і скельного під наметом і на зрубах у групах типів формації дубових лісів, за винятком букових дібров, розвивається незадовільно. В грабових судібровах і дібровах присутні самосів і підріст супутніх деревних порід (явір, береза, граб, клен гостролистий, ясен, липа), а в ялицевих судібровах і дібровах із корінним складом середньоповнотних деревостанів відновлюється ялиця біла (4,1 – 10,0 тис. екз./га).

  4. Зміна видового складу деревостанів на частині площ дубових лісів Передкарпаття, наявність перезволожених типів лісорослинних умов, домінування суцільнолісосічного способу рубок, недостатнє природне поновлення обумовлюють переважання штучного способу лісовідновлення, а наявність інших широколистяних порід забезпечує формування змішаних дубових насаджень.

  5. Розширене відтворення високопродуктивних, високоякісних і стійких дубових лісів можливе за формування та раціонального використання постійної лісонасінної бази, передумови для якої створені шляхом відбору генетичних резерватів і закладання клонових лісонасінних плантацій.

  6. При створенні лісових культур у регіоні доцільно використовувати ґрунтообробні тракторні агрегати. У сирих і вологих сугрудах обов’язковим є спеціальний обробіток ґрунту, який полягає у спорудженні штучних мікропідвищень. Суцільне або навіть часткове корчування пнів у цих умовах призводить до негативних наслідків. Як підготовчі роботи на зрубах доцільно застосування вибухового способу знищення пнів.

  7. На свіжих зрубах суглинистих буроземних, буроземно-підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтів за щільності верхніх горизонтів < 1,25 – 1,30 г/см3, формуються найбільш сприятливі умови для вирощування дубів звичайного і скельного, бука лісового, ялини звичайної, ялиці білої та модрини європейської.

  8. На зрубах без задовільного природного поновлення створюються суцільні змішані культури. Часткові культури доцільно створювати не лише на зрубах з наявним природним поновленням супутніх порід, але і на зрубах, де його поява очікується. Нормативні вимоги до збереженості головних порід забезпечують такі схеми розміщення садивних місць: 5,5 (6,0) х 0,5 м і 4,0 (4,5) х 0,7 м, і початкову густоту культур – 3,6 – 3,3 і 3,6 – 3,1 тис. екз. /га, в т.ч. дуба не менше 60 – 70% складу. Виправданим є використання для садіння 2-річних лісових дичок дуба, заготовлених у зріджених деревостанах.

  9. В лісокультурному циклі відтворення дубових лісів обов’язковим є своєчасний і високоякісний агротехнічний догляд, оскільки після проведення механізованого обробітку ґрунту плугом ПКЛ-70 уже на другий рік маса відновленого травостою зростає у 81 разів. Крім традиційних методів обмеження конкуренції трав’янистої рослинності (обжинки, обкошування), високо ефективним є біологічний догляд – підсів люпину багаторічного між садивними місцями в рядах лісових культур.

  10. Домішка таких швидкорослих деревних порід як модрина європейська, модрина японська, псевдотсуга тисолиста, ялина звичайна та ясен звичайний у дубових культурах у кількості до 20 %, що не перевищує ценотичного оптимуму, позитивно впливає на продуктивність деревостанів.

Публікації автора:

1. Бродович Р.І., Порада Т.М., Полатайчук М.Д., Кацуляк Ю.Д., Галіновська М.М. Регіональні технічні умови на сіянці деревних і чагарникових порід // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – К., 1988. – № 1. – С.10 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

2. Бродович Р.І., Порада Т.М., Кацуляк Ю.Д. Регіональні норми виходу сіянців // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – К. 1989. – № 2. – С. 13 – 14 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

3. Бродович Р.І., Кацуляк Ю.Д., Бродович Ю.Р. Досвід вирощування та ефективність використання садивного матеріалу хвойних порід із закритою кореневою системою в Карпатах // Лісівництво і агролісомеліорація.– Харків, 2001. – Вип.100. – С.79–85 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

4. Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.І. Невідкладні завдання оптимізації лісовідновлення і лісорозведення у Передкарпатті та суміжних територіях // Науковий вісник. Лісівницькі дослідження в Україні.– Львів: УкрДЛТУ, 2002.– Вип. 12.4. – С. 245 –250 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

5. Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.І., Порада Т.М. Лісівнича ефективність попередніх та піднаметових культур у лісах дубової формації Передкарпаття //Науковий вісник УкрДЛТУ. Лісівницькі дослідження в Україні (ІХ-Погребняківські читання), – Львів, 2003. – Вип. 13.3.– С. 228–234 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

6. Кацуляк Ю.Д. Особливості культивування дубів звичайного і скельного в Передкарпатті // Науковий вісник НАУ. – К., 2004. – Вип.70.– С.309–311.

7. Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д. Дуб скельний у Карпатському регіоні: поширення, стан і відновлення // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип.107. – С.61–65 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

8. Кацуляк Ю.Д., Гаврусевич А.М., Гудима В.М. Лісотипологічні засади відновлення дубових насаджень в Українських Карпатах //Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2006. – Вип.109. – С.201 – 206 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

9. Бродович Р.И., Гаврусевич А.Н., Кацуляк Ю.Д. Перспективы многоцелевого использования люпина многолетнего в лесокультурной практике предгорья Карпат // “Многоцелевое использование и расширенное воспроизводство лесных ресурсов в Украинской ССР на основе региональной программы “Лес”. Тезисы докладов участников республ. науч.-техн. конф. – Винница, 1985. – С. 6 – 8 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

10. Гаврусевич А.М., Олійник Р.Р., Бродович Р.І., Порада Т.М., Кацуляк Ю.Д., Рега Р.Я. Система лісовідновлення в Українських Карпатах //Республік. наук.-тех. конф. “Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат”. – Івано-Франківськ, 1990. – С. 160 – 161 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

11. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Косяков М.Н., Кацуляк Ю.Д. Плантаційна система лісовирощування в Карпатах – один із шляхів покриття лісодефіциту в регіоні//Сучасний стан і перспективи розвитку селекції, насінництва та інтродукції в Карпатах для потреб цільового лісовирощування. Тези доповідей наук.- практ. конф. УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ, 1993.– С.121–122 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

12. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Порада Т.М., Яцик Р.М., Кацуляк Ю.Д. Сучасний стан та шляхи інтенсифікації природного відновлення дубових лісів регіону // “Лісовий комплекс Закарпаття: сучасний стан, проблеми стабілізації та перспективи розвитку”. Матеріали регіон. наук.-практ. конф. – Ужгород: Патент,1998. – С. 69–73 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

13. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Яцик Р.М., Кацуляк Ю.Д. Сучасний стан дубових лісів у карпатському регіоні, проблеми їх збереження та примноження//Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва. Тези міжнар. наук.-практ. конф. 14–16 квітня 1999 р. – Львів, 1999. – С. 17 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

14. Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д. Актуальні завдання поліпшення стану дубових лісів.//Інформаційний листок про передовий виробничо-технічний досвід №2000 – 12,- ДЦНТЕІ, Івано-Франківськ, –2000.– 4с. (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

15. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Порада Т.М., Кацуляк Ю.Д. Рекомендації з удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат і прилеглих територій //Зб. рекомендацій Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака “Наукові основи ведення багатоцільового лісового господарства в Карпатському регіоні”. – Івано-Франківськ, 2001.– С. 111–147 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

16. Карлійчук М.М., Яцик Р.М., Кашпор В.М., Гайда Ю.І., Ступар В.І., Герус В.В., Кацуляк Ю.Д. Збереження генетичного різноманіття листяних видів у лісах Буковини //Наукові основи ведення сталого лісового господарства. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.– Івано-Франківськ: Екор, 2005.– С. 132–136 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

17. Кацуляк Ю.Д., Бродович Р.І., Гудима В.М. Перспективи використання дичок дуба звичайного при відновленні лісів Передкарпаття //Наукові основи ведення сталого лісового господарства. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.– Івано-Франківськ: Екор, 2005. – С.– 136–139 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).

18. Мазур І.В., Гаврусевич А.М., Кацуляк Ю.Д. Відновлення дубово-ялицевих лісів в Передкарпатті //Наукові основи ведення сталого лісового. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.– Івано-Франківськ: Екор, 2005.– С.– 181–184 (збір, обробка і аналіз матеріалу, написання).