Анотація до роботи:

Лівощенко Є.М. Вікова динаміка показників неспецифічної резистентності у індиків та їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дослідження присвячені теоретичному узагальненню і вирішенню задач щодо особливостей вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків (з 3- до 360-добового віку), встановлена наявність критичних періодів у формуванні факторів неспецифічної резистентності організму індиків (у 14- і
150-добовому віці).

Тимоген у дозі 200 мкг/м³ сприяв підвищенню маси фабрицієвої сумки і селезінки у зародків у 1,47–1,39 рази (Р<0,01). Тимоген також позитивно впливав на фактори неспецифічної резистентності у індиків. Загибель індичат після дії тимогену у виробничому досліді виявилася у 2,49 рази нижчою, ніж у контролі (Р<0,001).

Застосування вітаміну С з водою та кормом (на 3-ю і 5-у добу) у індичат сприяло підвищенню кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну у крові, загального білка, імуноглобулінів класу G, фагоцитарної активності псевдоеозинофілів, активності лужної фосфатази. На 15-ту добу досліджень зазначені показники залишалися вищими, ніж у контрольної птиці.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення задачі щодо дослідження особливостей вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків (з 3- до 360-добового віку), встановлено вплив на ці показники теплового подразника та розроблено способи корекції природної резистентності індиків тимогеном і вітаміном С після дії теплового подразника, а також за фізіологічних умов.

1. У віковому аспекті морфологічна реологія крові індиків характеризувалася зниженням кількості та загального об’єму еритроцитів у птиці 14- (у 1,30–1,33 рази, Р<0,001) та 150-добового віку (у 1,26–1,30 рази, Р<0,01 і Р<0,001), підвищенням кількості лейкоцитів і лімфоцитів у крові індичат з 3- до 360-добового віку
(у 1,9 рази, Р<0,001 і 1,7 рази, Р<0,001).

2. Вміст гемоглобіну у крові індиків 14-добового віку знижувався
(у 1,29 рази, Р<0,001), порівняно з цим показником у 3-добових індичат
(91,93±2,72 г/л) і зростав (у 1,10 рази, Р<0,01) до найвищого рівня у 360-добових індиків (101,40±0,92 г/л).

3. Середній вміст та середня концентрація гемоглобіну в еритроциті крові індиків зростали з 3- до 360-добового віку (у 1,19 рази, Р<0,01).

4. Вміст загального білка, циркулюючих імунних комплексів, кількість лімфоцитів, фагоцитарна активність і фагоцитарне число псевдоеозинофілів та активність лужної фосфатази у крові індиків 360-добового віку виявилися вищими (відповідно у 1,51; 18,2; 1,75; 2,15; 1,37; 2,84 рази, Р<0,001) порівняно з 3-добовими індичатами.

5. За дії теплового подразника вміст загального білка, імуноглобулінів класу G та активність лужної фосфатази у крові індичат 10-, 20- і 30-добового віку знижувалися (у 1,35; 1,36; 1,34 рази, Р<0,001, у 1,28; 1,31; 1,24 рази, Р<0,01 і у 1,5; 2,15; 1,47 рази, Р<0,001), порівняно з контролем.

6. Інокуляція тимогену на хоріон-алантоїсну оболонку зародків сприяла підвищенню маси фабрицієвої сумки і селезінки у 1,47–1,39 рази (Р<0,01).

7. Аерозольне застосування тимогену у дозі 200 мкг/м³ впродовж 50-ти хвилин сприяло підвищенню вмісту загального білка і імуноглобулінів класу G у сироватці крові індичат у 1,42–1,46 рази (Р<0,001), а використання цього препарату після дії теплового подразника – лише у 1,20–1,28 рази (Р<0,01).

8. Активність лужної фосфатази у сироватці крові однодобових індичат під дією тимогену зростала у 1,41 рази (Р<0,001), а при корекції дії температурного подразника цим препаратом – у 1,23 рази (Р<0,01).

9. На тлі дії тимогену у виробничому досліді загибель індичат виявилася у 2,49 рази нижчою, ніж у контролі (Р<0,001).

10. Застосування вітаміну С з водою та кормом індичатам (на третю і п’яту добу) супроводжувалося підвищенням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, імуноглобулінів класу G, фагоцитарної активності псевдоеозинофілів та активності лужної фосфатази у крові відповідно: у 1,27 і 1,30 рази (Р<0,001); у 1,21 і 1,37 рази (Р<0,01); у 1,26 і 1,33 рази (Р<0,01 і Р<0,001); у 1,30 і 1,42 рази (Р<0,001); у 1,15 і 1,23 рази (Р<0,05 і Р<0,01); у 1,32 і 1,75 рази (Р<0,001).

11. Корекція температурного подразника вітаміном С (впродовж п’яти діб) у індичат 10-, 20- і 30-добового віку супроводжувалася швидшим відновленням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загальної кількості лейкоцитів, фагоцитарної активності псевдоеозинофілів, вмісту загального білка, імуноглобулінів класу G та активності лужної фосфатази у індичат, які отримували препарат з водою, порівняно з тими, що отримували його з кормом.

Пропозиції виробництву

1. З метою оцінки природної резистентності організму індиків з 3- до
360-добового віку пропонуємо керуватися встановленими фізіологічними параметрами показників неспецифічної резистентності та морфологічної характеристики їх крові, які викладені у навчальному посібнику «Неспецифічна резистентність у індиків».

2. З метою підвищення збереженості та зменшення загибелі інтактних індичат та після дії на них теплового подразника рекомендуємо враховувати наявність періодів зниженої активності факторів неспецифічної резистентності і проводити їх корекцію:

– у однодобових індичат – тимогеном, одноразово, аерозольно, у вивідній шафі після вибірки із розрахунку 200 мкг/м³ впродовж 50-ти хвилин;

– у індичат 10-, 20- і 30-добового віку вітаміном С з водою (у дозі 0,5 г/л води) та з кормом (із розрахунку 1 г/кг корму), впродовж 5-ти діб (методичні рекомендації: «Корекція факторів неспецифічної резистентності у індиків» і «Корекція показників неспецифічної резистентності у індиків після дії теплового стресу»).

3. Для визначення активності факторів неспецифічної резистентності у індиків пропонуємо використовувати запропоновані нові методичні підходи при їх дослідженні (патенти України на корисну модель):

а). „Метод отримання проб крові у однодобових індичат”;

б). „Спосіб хірургічної бурсектомії”;

в). „Спосіб визначення впливу абіотичних чинників на формування факторів неспецифічної резистентності у зародків птиці”.

4. Експериментальні дані з вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків, вплив гіпертермії на їх активність та результати корекції їх тимогеном і вітаміном С рекомендуємо використовувати студентам факультету ветеринарної медицини при вивченні дисципліни „Фізіологія сільськогосподарських тварин”.

Публікації автора:

1. Камбур М.Д., Лівощенко Є.М. Неспецифічна резистентність у індиків: Навчальний посібник. – Суми, 2007. – 21 с. (Здобувач брала участь в організації і проведенні морфологічних та біохімічних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, обробці та узагальненні одержаних результатів і написанні посібника).

2. Камбур М.Д., Лівощенко Є.М. Корекція факторів неспецифічної резистентності у індиків: Методичні рекомендації. – Суми, 2007. – 23 с. (Здобувач брала взяла участь в організації і проведенні морфологічних та біохімічних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, обробці та узагальненні одержаних результатів і написанні методичних рекомендацій).

3. Камбур М.Д., Лівощенко Є.М. Корекція показників неспецифічної резистентності у індиків після дії теплового стресу: Методичні рекомендації. – Суми, 2007. – 18 с. (Здобувач брала участь в організації і проведенні морфологічних та біохімічних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, обробці та узагальненні одержаних результатів і написанні методичних рекомендацій).

4. Лівощенко Є.М. Вікова динаміка гемоглобіну і еритроцитів у крові індиків // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2006. – Вип. № 1–2 (15–16). – С. 118–119.

5. Камбур М.Д., Лівощенко Л.П., Лівощенко Є.М. Імунобіологічний і біохімічний вплив цитомединів на розвиток зародків індиків // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2006. – № 7 (17) – С. 57–61. (Здобувач брала участь в організації і проведенні морфологічних та біохімічних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

6. Лівощенко Є.М. Вплив вітаміну С на кількість еритроцитів у крові індиків // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2007. –
№ 8 (19) – С. 76–78.

7. Камбур М.Д., Лівощенко Є.М. Вплив тимогену на деякі показники неспецифічної резистентності у індиків // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2007. – № 4 – С. 65–67. (Здобувач брала участь в організації і проведенні морфологічних та біохімічних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

8. Лівощенко Є.М. Вікова динаміка фагоцитарної активності псевдоеозинофілів у індиків // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Ветеринарні науки – Луганськ, 2007. – № 78/101 -
С. 373–376.

9. Лівощенко Є.М. Зміни фагоцитарної активності псевдоеозинофілів крові у індиків під впливом абіотичного чинника // Вісник Житомирського Державного агроекологічного університету. – Житомир, 2007. - № 2 (19) – С. 133–136.

10. Лівощенко Є.М. Сорока Н.М. Вікова динаміка вмісту загального білка у сироватці крові індиків // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми, 2007. - № 2 (18) – С. 71–73. (Здобувач брала участь в організації і проведенні морфологічних та біохімічних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

11. Патент на корисну модель 24861 UA, МПК (2006) А61D 99/00 G01N 33/48. Метод отримання проб крові у однодобових індичат / Камбур М.Д., Лівощенко Є.М., Лівощенко Л.П., Задорожний І.В. – № u 2007 06211; Заявл.05.06.2007; Опубл. 10.07.2007; Бюл. № 10. (Здобувач брала участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

12. Патент на корисну модель 24862 UA, МПК (2006) А61D 1/00 – Спосіб хірургічної бурсектомії / Камбур М.Д., Лівощенко Є.М., Лівощенко Л.П.,
Камбур А.А. – № u 2007 06212; Заявл. 05.06.2007; Опубл. 10.07.2007; Бюл. № 10. (Здобувач брала участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

13. Патент на корисну модель 29018 UA, МПК (2006) – Спосіб визначення впливу абіотичних чинників на формування факторів неспецифічної резистентності у зародків птиці / Камбур М.Д., Лівощенко Є.М., Лівощенко Л.П., Замазій А.А., Задорожний І.В. № u 2007 11526; Заявл. 18.10.2007. (Здобувач брала участь в організації і проведенні досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).

14. Камбур М.Д., Лівощенко Л.П., Лівощенко Є.М. Вікова динаміка вмісту циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові індиків // Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. Л.А. Христєвої (20–22 лютого 2008 р.) / Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ, 2008. – С. 280–282. (Здобувач брала участь в організації і проведенні досліджень вмісту ЦІК у сироватці крові, статистичній обробці отриманих результатів, обробці та узагальненні одержаних результатів і підготовці роботи до друку).