У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення задачі щодо дослідження особливостей вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків (з 3- до 360-добового віку), встановлено вплив на ці показники теплового подразника та розроблено способи корекції природної резистентності індиків тимогеном і вітаміном С після дії теплового подразника, а також за фізіологічних умов. 1. У віковому аспекті морфологічна реологія крові індиків характеризувалася зниженням кількості та загального об’єму еритроцитів у птиці 14- (у 1,30–1,33 рази, Р<0,001) та 150-добового віку (у 1,26–1,30 рази, Р<0,01 і Р<0,001), підвищенням кількості лейкоцитів і лімфоцитів у крові індичат з 3- до 360-добового віку (у 1,9 рази, Р<0,001 і 1,7 рази, Р<0,001). 2. Вміст гемоглобіну у крові індиків 14-добового віку знижувався (у 1,29 рази, Р<0,001), порівняно з цим показником у 3-добових індичат (91,93±2,72 г/л) і зростав (у 1,10 рази, Р<0,01) до найвищого рівня у 360-добових індиків (101,40±0,92 г/л). 3. Середній вміст та середня концентрація гемоглобіну в еритроциті крові індиків зростали з 3- до 360-добового віку (у 1,19 рази, Р<0,01). 4. Вміст загального білка, циркулюючих імунних комплексів, кількість лімфоцитів, фагоцитарна активність і фагоцитарне число псевдоеозинофілів та активність лужної фосфатази у крові індиків 360-добового віку виявилися вищими (відповідно у 1,51; 18,2; 1,75; 2,15; 1,37; 2,84 рази, Р<0,001) порівняно з 3-добовими індичатами. 5. За дії теплового подразника вміст загального білка, імуноглобулінів класу G та активність лужної фосфатази у крові індичат 10-, 20- і 30-добового віку знижувалися (у 1,35; 1,36; 1,34 рази, Р<0,001, у 1,28; 1,31; 1,24 рази, Р<0,01 і у 1,5; 2,15; 1,47 рази, Р<0,001), порівняно з контролем. 6. Інокуляція тимогену на хоріон-алантоїсну оболонку зародків сприяла підвищенню маси фабрицієвої сумки і селезінки у 1,47–1,39 рази (Р<0,01). 7. Аерозольне застосування тимогену у дозі 200 мкг/м3 впродовж 50-ти хвилин сприяло підвищенню вмісту загального білка і імуноглобулінів класу G у сироватці крові індичат у 1,42–1,46 рази (Р<0,001), а використання цього препарату після дії теплового подразника – лише у 1,20–1,28 рази (Р<0,01). 8. Активність лужної фосфатази у сироватці крові однодобових індичат під дією тимогену зростала у 1,41 рази (Р<0,001), а при корекції дії температурного подразника цим препаратом – у 1,23 рази (Р<0,01). 9. На тлі дії тимогену у виробничому досліді загибель індичат виявилася у 2,49 рази нижчою, ніж у контролі (Р<0,001). 10. Застосування вітаміну С з водою та кормом індичатам (на третю і п’яту добу) супроводжувалося підвищенням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, імуноглобулінів класу G, фагоцитарної активності псевдоеозинофілів та активності лужної фосфатази у крові відповідно: у 1,27 і 1,30 рази (Р<0,001); у 1,21 і 1,37 рази (Р<0,01); у 1,26 і 1,33 рази (Р<0,01 і Р<0,001); у 1,30 і 1,42 рази (Р<0,001); у 1,15 і 1,23 рази (Р<0,05 і Р<0,01); у 1,32 і 1,75 рази (Р<0,001). 11. Корекція температурного подразника вітаміном С (впродовж п’яти діб) у індичат 10-, 20- і 30-добового віку супроводжувалася швидшим відновленням кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загальної кількості лейкоцитів, фагоцитарної активності псевдоеозинофілів, вмісту загального білка, імуноглобулінів класу G та активності лужної фосфатази у індичат, які отримували препарат з водою, порівняно з тими, що отримували його з кормом. Пропозиції виробництву 1. З метою оцінки природної резистентності організму індиків з 3- до 360-добового віку пропонуємо керуватися встановленими фізіологічними параметрами показників неспецифічної резистентності та морфологічної характеристики їх крові, які викладені у навчальному посібнику «Неспецифічна резистентність у індиків». 2. З метою підвищення збереженості та зменшення загибелі інтактних індичат та після дії на них теплового подразника рекомендуємо враховувати наявність періодів зниженої активності факторів неспецифічної резистентності і проводити їх корекцію: – у однодобових індичат – тимогеном, одноразово, аерозольно, у вивідній шафі після вибірки із розрахунку 200 мкг/м3 впродовж 50-ти хвилин; – у індичат 10-, 20- і 30-добового віку вітаміном С з водою (у дозі 0,5 г/л води) та з кормом (із розрахунку 1 г/кг корму), впродовж 5-ти діб (методичні рекомендації: «Корекція факторів неспецифічної резистентності у індиків» і «Корекція показників неспецифічної резистентності у індиків після дії теплового стресу»). 3. Для визначення активності факторів неспецифічної резистентності у індиків пропонуємо використовувати запропоновані нові методичні підходи при їх дослідженні (патенти України на корисну модель): а). „Метод отримання проб крові у однодобових індичат”; б). „Спосіб хірургічної бурсектомії”; в). „Спосіб визначення впливу абіотичних чинників на формування факторів неспецифічної резистентності у зародків птиці”. 4. Експериментальні дані з вікової динаміки факторів неспецифічної резистентності у індиків, вплив гіпертермії на їх активність та результати корекції їх тимогеном і вітаміном С рекомендуємо використовувати студентам факультету ветеринарної медицини при вивченні дисципліни „Фізіологія сільськогосподарських тварин”. |